Постанова
Іменем України
29 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 758/4046/16-ц
провадження № 61-29289св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: публічне акціонерне товариство "Родовід Банк", державне підприємство "Інформаційний центр",
представник публічного акціонерного товариства "Родовід банк"- Бабенко Андрій Ігорович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 22 серпня 2016 року у складі судді Трегубенко Л. О. та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 20 червня 2017 року у складі колегії суддів: Антоненко Н. О., Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" (далі - ПАТ "Родовід Банк") та державного підприємства "Інформаційний центр" (далі -ДП "Інформаційний центр") про визнання припиненими зобов`язань, зобов`язання вчинити дії.
Позов мотивовано тим, що 01 вересня 2008 року він уклав з відкритим акціонерним товариством "Родовід Банк" (далі - ВАТ "Родовід Банк"), правонаступником якого є ПАТ "Родовід Банк", кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав позивальнику кредит у розмірі 18 260,87 доларів США терміном до 01 вересня 2015 року включно. Указані кошти він отримав на придбання автотранспортного засобу.
На забезпечення виконання зобов`язань за указаним кредитним договором між ним та банком цього ж дня було укладено договір застави транспортного засобу, а саме: автомобіля "Seat Cordoba", реєстраційний номер НОМЕР_1, та накладено заборону його відчуження і внесено відомості до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Він належним чином виконав взяті на себе зобов`язання та повернув суму отриманого кредиту, проте відповідачем незаконно нараховано пеню за прострочення ним зобов`язань за договором та не знято заборону відчуження із належного йому майна.
З урахуванням зазначеного ОСОБА_1 просив визнати припиненими його зобов`язання за указаним кредитним договором, зобов`язати ПАТ "Родовід Банк" надати до реєстратора заяву про припинення обтяження стосовно автомобіля "Seat Cordoba", реєстраційний номер НОМЕР_1, виключити обтяження з Державного реєстру обтяжень рухомого майна стосовно зазначеного автомобіля, зобов`язати ДП "Інформаційний центр" внести до Державного реєстру обтяжень рухомого майна відомості про припинення обтяження зазначеного автомобіля.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 22 серпня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення районного суду мотивовано тим, що у зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором банк на підставі пункту 3.6. цього договору нарахував пеню на прострочену заборгованість, яку позивачем не погашено, у зв`язку з чим суд не вбачав підстав вважати припиненими зобов`язання за указаними договорами кредиту та застави.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 20 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Подільського районного суду м. Києва від 22 серпня 2016 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про безпідставність позовних вимог, оскільки у зв`язку з несвоєчасним і неповним внесенням позивачем коштів на погашення кредиту, на підставі пункту 3.6., укладеного між сторонами кредитного договору, банк нарахував пеню на суму простроченої заборгованості, яка позивачем не погашена. Правильним є висновок районного суду про те, що зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором не виконані належним чином, а тому відсутні підстави для визнання таких зобов`язань припиненими. Оскільки відсутні підстави вважати припиненими основні зобов`язання за кредитним договором, то в силу пункту 1 частини першої статті 593 ЦК України немає підстав вважати припиненими і зобов`язання за договором застави.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просив скасувати указані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов.
Касаційна скарга мотивована тим, що банк не скористався своїм правом і не пред`явив йому вимогу про погашення пені протягом установленого законом строку для пред`явлення таких вимог, банк вже втратив право на вимоги щодо пені, й на будь-які інші вимоги, оскільки загальний строк позовної давності уже сплив. Вважав, що ним перед банком всі зобов`язання були виконані, а пеня може застосовуватися лише до невиконаних зобов`язань, тому вважав зобов`язання за указаними договорами кредиту та застави припиненими.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 вересня 2017 року було відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано з Подільського районного суду м. Києва зазначену цивільну справу.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
У червні 2019 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді-доповідачу.
Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 01 вересня 2008 року ОСОБА_1 уклав з ВАТ "Родовід Банк", правонаступником якого є ПАТ "Родовід Банк", кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав позивальнику кредит у розмірі 18 260,87 доларів США терміном до 01 вересня 2015 року включно.
Пунктом 1.7. указаного кредитного договору передбачено, що забезпеченням виконання зобов`язань за цим договором є застава автомобіля "Seat Cordoba", реєстраційний номер НОМЕР_1, згідно договору застави, укладеного між ОСОБА_1 та банком 01 вересня 2008 року, на який накладено заборону його відчуження і внесено відомості до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Відповідно до пункту 3.6. указаного кредитного договору позичальник зобов`язався за порушення строків повернення кредитів чи сплати процентів, сплачувати банку за кожний день прострочення пеню у розмірі 1,6 % від суми простроченої заборгованості.
Згідно з пунктом 7.6. указаного кредитного договору цей договір набуває чинності з моменту надання позичальнику кредитних коштів відповідно до умов цього договору і діє до повного погашення позивальником заборгованості за кредитами та процентами за користування ними, а при наявності простроченої заборгованості і пені за несвоєчасне погашення кредитів та сплати процентів, а також штрафи, передбачені цим договором.
У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором банком відповідно до пункту 3.6. кредитного договору було нараховано пеню за період з грудня 2009 року по липень 2010 року (а. с. 12-13).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.