Постанова
Іменем України
21 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 234/18988/15-ц
провадження № 61-24250св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В. М.,
суддів: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Лесько А. О., Мартєва С. Ю.,
Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішенняКраматорського міського суду Донецької області від 08 червня 2017 року у складі суді Бакуменко А. В., та на рішення Апеляційного суду Донецької області від 18 липня 2017 року у складі колегії суддів: Мірути О. А., Осипчук О. В., Хейло Я. В.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог
19 листопада 2015 року акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просило стягнути заборгованість за кредитом у розмірі 10 829,69 доларів США, що становить 230 780,75 грн та судовий збір у розмірі 3 461,71 грн.
Позовна заява мотивована тим, що 16 серпня 2007 року між АТ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір
№ SAMDN23000015570866, за умовами якого банк надав, а ОСОБА_1 отримала кредитні кошти у розмірі 10 000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24 % річних на термін до 14 серпня
2009 року.
У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язання станом на 30 серпня
2015 року відповідач має заборгованість у розмірі 15 401,85 доларів США, що складається з: 3 880,42 доларів США - заборгованість за кредитом;
11 521,43 доларів США - заборгованість за відсотками.
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 27 травня
2010 року позовні вимоги АТ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 задоволено частково: стягнута заборгованість за кредитом (станом на 24 січня 2010 року) у розмірі 40 741,25 грн, яка згідно з рішенням суду становила на той момент
5 099,03 доларів США.
АТ "ПриватБанк" вважало, що сума, яка підлягає стягненню, розраховується наступним чином: 15 401,85 доларів США - 5 099,03 доларів США =
10 302,82 доларів США, а також штрафи відповідно до договору: 11,73 доларів США - штраф (фіксована частина); 515,14 доларів США - штраф (процентна складова).
Посилаючись на зазначене, банк просив задовольнити позовні вимоги.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 08 червня
2017 року позовні вимоги АТ "ПриватБанк" задоволено частково, стягнуто заборгованість за кредитом, яка станом на 28 серпня 2015 року становить
219 553,09 грн та судовий збір у розмірі 3 461,71 грн. У частині стягнення штрафів відмовлено.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не пропущений строк позовної давності, оскільки зобов`язання за кредитним договором фактично виконується і в повному обсязі не виконано. Щодо суми стягнення суд із посиланням на статтю 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" виключив із розрахунку заборгованості суму штрафних санкцій у розмірі
11,73 доларів США (фіксована частина) і 515,14 доларів США штраф (процентна складова) та стягнув суму заборгованості за процентами в розмірі 10 302,82 доларів США, розрахувавши за курсом НБУ - 219 553,09 грн.
Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 18 липня 2017 року рішення Краматорського міського суду Донецької області від 08 червня
2017 року змінено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "ПриватБанк" заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 19 листопада 2012 року до 30 серпня 2015 року в розмірі 136 348,17 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що рішення Краматорського міського суду від 27 травня 2010 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "ПриватБанк" заборгованості за кредитом (станом на 24 січня 2010 року) не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов`язання та не позбавляє права кредитора на отримання сум, передбачених умовами договору, а також не тягне за собою припинення договору.
Короткий зміст вимог та доводів, наведених у касаційній скарзі
07 серпня 2017 року ОСОБА_1 засобами поштового зв?язку подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Краматорського міського суду Донецької області від 08 червня 2017 року в частині стягнення на користь АТ "ПриватБанк" суми заборгованості у розмірі 219 553,09 грн та стягнення суми судового збору; скасувати рішення Апеляційного суду Донецької області від 18 липня 2017 року в частині стягнення на користь
АТ "ПриватБанк" заборгованості за кредитним договором за період із
19 листопада 2012 року до 30 серпня 2015 року у розмірі 136 348,17 грн та стягнення судового збору; ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог АТ "ПриватБанк". При цьому посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не повно з`ясували всі обставини, що мають значення для справи, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, зробив помилковий та необґрунтований висновок про те, що позивачем не пропущений строк позовної давності.
Суди не звернули уваги, що у зв`язку зі зверненням банку до суду з позовом ще 07 квітня 2010 року та ухваленням судового рішення строк виконання зобов`язання було змінено, а тому сплив строк позовної давності, про застосування якого було заявлено стороною.
Крім того, ОСОБА_1 у додаткових поясненнях до касаційної скарги вказала на правовий висновок, зроблений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, у якому вказано, що зі спливом строку кредитування у кредитора припинилося і право нараховувати проценти за кредитом.
Доводи інших учасників справи
20 грудня 2017 року АТ "ПриватБанк" подало заперечення, підписане представником Сокуренко Є. С., у якому просить відхилити касаційну скаргу ОСОБА_1, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Заперечення мотивоване тим, що суди першої та апеляційної інстанцій, правильно встановивши характер спірних правовідносин, зробили обґрунтовані висновки про стягнення кредитної заборгованості та заборгованості за процентами за користування кредитними коштами.
Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 серпня 2017 року клопотання ОСОБА_1 про відстрочення судового збору задоволено. Відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2016 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Справу № 234/18988/15-ц передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати касаційного цивільного суду
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, викладені в запереченні, Верховний Суд зробив висновок, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частин першої та другої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Однак оскаржувані судові рішення не відповідають зазначеним вимогам закону.
Короткий зміст встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи
16 серпня 2007 року між АТ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № SAMDN23000015570866 строком до 14 серпня 2009 року, за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі
10 000,00 доларів США, згідно з графіком погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, передбачених договором.
У зв`язку з порушенням відповідачем умов кредитного договору утворилася заборгованість, яка була стягнута рішенням Краматорського міського суду від 27 травня 2010 року з ОСОБА_1 (станом на 24 січня 2010 року) в розмірі 40 741, 25 грн та складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 3 880,42 доларів США, заборгованості по процентам за користуванням кредиту у розмірі 946 доларів США, штрафу (фіксована частина) 31,29 долар США, штрафу (процентна складова) у розмірі 241,32 долар США. Рішення перебуває на примусовому виконанні та на момент звернення із позовом не виконано.