1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



10 вересня 2019 року

Київ

справа №640/1374/19

адміністративне провадження №К/9901/19224/19, К/9901/16734/19, К/9901/19231/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Чиркіна С.М., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії за касаційними скаргами ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В., Кучми А.Ю. від 13 червня 2019 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Карпушової О.В., Епель О.В., Степанюка А.Г. від 08 липня 2019 року,



В С Т А Н О В И В :



ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії.

Ухвалами Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 березня 2019 року та від 13 червня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернуто на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.

Не погоджуючись з ухвалами Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 березня 2019 року та від 13 червня 2019 року, через підсистему "Електронний суд" ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційними скаргами, у яких просили скасувати вказані ухвали та повернути справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року та від 08 липня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернуто скаржникам.

Повертаючи апеляційні скарги особам які їх подали, Шостий апеляційний адміністративний суд виходив з того, що на день подання скарг Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (далі - ЄСІТС) не запроваджено, що унеможливлює розгляд апеляційних скарг, поданих в електронній формі без наявності власноручного підпису скаржника.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року та від 08 липня 2019 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися із касаційними скаргами через підсистему "Електронний суд" до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, у яких просять скасувати ухвали апеляційного суду, визнати позивачів такими, що звільнені від сплати судового збору, повернути справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції або направити справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.



ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційні скарги подано через підсистему "Електронний суд" 13 червня 2019 року та 09 липня 2019 року.

Ухвалами Верховного Суду від 24 червня 2019 року та від 11 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 640/1374/19, витребувано матеріали адміністративної справи та запропоновано сторонам подати відзиви на касаційні скарги.



ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У касаційній скарзі скаржники вказують на те, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційні скарги на тій підставі, що система "Електронний суд" не функціонує, не надав належної правової оцінки тому, що право учасників справи подавати документи до суду в електронній формі, законодавством не поставлено у залежність від дати початку функціонування ЄСІТС. Скаржник вважає, що жодне положення підпункту 15 пункту 1 розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України не можна тлумачити як таке, що скасовує або обмежує права учасників процесу на подання процесуальних документів в електронній формі.

Від інших учасників справи заперечення або відзиву на касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.



ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року та від 08 липня 2019 року не відповідають, а викладені у касаційних скаргах доводи скаржників є частково обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 296 КАС України апеляційна скарга подається у письмовій формі.

Згідно з частинами сьомою, восьмою, десятою, одинадцятою статті 44 КАС України документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

На цій підставі колегія суддів доходить до висновку, що надсилання у встановленому порядку процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням такою особою власного електронного підпису.

Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи та подання такого документу через Електронний кабінет.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у справі № 2340/4648/18, від 22 серпня 2019 року у справі № 520/20958/18.

Згідно з положеннями частини третьої статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у судах функціонує Єдина судова інформаційна (автоматизована) система. Разом з тим, згідно із Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у тексті Закону слова (назва) "Єдина судова інформаційна (автоматизована) система", "автоматизована система" у всіх відмінках (випадках) буде замінено словами "Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система" у відповідному відмінку.

Відповідно до частини восьмої статті 18 КАС України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не визначено цим Кодексом.

У пункті 15 частини першої розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС було опубліковано Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" № 229 (6984) 01 грудня 2018 року.

У подальшому, у газеті "Голос України" (№ 42 (7048) від 01 березня 2019 року) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно якого (відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2019 року № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування ЄСІТС), Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№ 229 (6984) від 01 грудня 2018 року).

Разом з тим, наказом ДСА України № 628 від 22 грудня 2018 року "Про проведення тестування підсистеми "Електронний суд" у місцевих та апеляційних судах" вирішено запровадити тестовий режим експлуатації підсистеми "Електронний суд" у всіх місцевих та апеляційних судах України (пілотних судах).

Відповідно до пункту 2 цього наказу місцевим та апеляційним судам у ході тестового режиму експлуатації підсистеми "Електронний суд" слід керуватися вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (із змінами і доповненнями), у частині функціонування підсистеми "Електронний суд" (далі - Положення № 30).

Так, відповідно до пункту 2.3 рішення Ради суддів України від 12 квітня 2018 року № 16 передбачено, що ряд норм Положення № 30, в тому числі і розділ XI (Підсистема "Електронний суд"), набирають чинності та можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів, визначених пілотними згідно з відповідним наказом ДСА України.

На цій підставі колегія суддів доходить до висновку, що з 22 грудня 2018 року отримані всіма місцевими та апеляційними адміністративними судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему "Електронний суд" мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку.

Зокрема, відповідно до пункту 14 розділу XI Положення № 30 всі електронні документи, що надходять до суду, автоматично розмішуються у відповідному реєстрі електронної кореспонденції автоматизованої системи документообігу суду. Їхня реєстрація здійснюється за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними відповідними інструкціями з діловодства.


................
Перейти до повного тексту