ПОСТАНОВА
Іменем України
09 вересня 2019 року
Київ
справа №2а/1770/809/12
адміністративне провадження №К/9901/673/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,
суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Кузнецовської об`єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби
на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 29 травня 2012 року (головуючий суддя: Щербаков В.В.)
та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2012 року (головуючий суддя: Мацький Є.М., судді: Євпак В.В., Капустинський М.М.)
у справі № 2а/1770/809/2012
за позовом Комунального підприємства "Міські електричні мережі"
до Кузнецовської об`єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство "Міські електричні мережі" (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Кузнецовської об`єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ОДПІ), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.02.2012: № 0000401750; № 0000112350; № 0000082351.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 29.05.2012 залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2012, позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення від 21.02.2012 №0000401750 та № 0000082351; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 21.02.2012 в частині податку на прибуток підприємств і організацій в сумі 101373,00 грн. в тому числі за основним платежем 96937,00 грн. та штрафними санкціями в сумі 4436,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з оскаржуваними рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просив рішення судів в частині задоволених позовних вимог скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог.
У поданих до суду запереченнях позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, як безпідставну.
Рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог позивачем не оскаржувалися.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Фактичною підставою для збільшення у податковому обліку позивача суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 09.02.2012 № 49/23/32631004, який складений за наслідками планової виїзної перевірки Комунального підприємства "Міські електричні мережі" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 по 30.09.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 30.09.2011.
Перевіркою встановлено порушення позивачем норми підпункту 5.3.3 пункту 5.3 ст. 5, підпункту 8.2.1, пункту 8.2 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пункту 44.1 ст. 44, пункту 138.2 ст. 138, пункту 139.1 ст. 139, пункту 154.8 ст. 154, пункту 1 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України в результаті чого донараховано податок на прибуток підприємств в сумі 119381,00 грн., в тому числі за 4 квартал 2010 року в сумі 25688,00 грн., І квартал 2011 року в сумі 2633,00 грн., ІІ квартал 2011 року на суму 21272,00 грн. та ІІІ квартал 2011 року на суму 69788,00 грн., встановлено порушення вимог Закону України "Про податок на доходи фізичних осіб, а саме не утриманий та не перерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб за період з 01.10.2010 по 31.12.2010 в сумі 45,88 грн., встановлено порушення частини 2 ст. 9 Закону України "Про державний реєстр фізичних осіб платників податків та інших обов`язкових платежів", а саме працівником ОСОБА_1 не відзвітовано та не повернуто в касу підприємства 260,00 грн доходу; встановлено порушення пункту 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що позивачем безпідставно віднесено до складу витрат витрати на придбання основних засобів, оскільки придбані позивачем комплектуючі відносяться до складу основних фондів. Також КП "Міські електричні мережі" занизило податок на прибуток підприємства, оскільки інвестиційна програма, що була надана для перевірки, не погоджена центральним органом виконавчої влади, що є порушенням пункту 154.8 статті 154 Податкового кодексу України. Крім того, підзвітною особою ОСОБА_1 не повернуто в касу підприємства 260 грн, оскільки товарний чек не є розрахунковим документом (потрібно касовий чек), а тому не може підтверджувати сплату готівкових коштів в сумі 260,0 грн, таким чином вказана сума є невідзвітованою та неповернутою у касу підприємства.
За наслідками перевірки та адміністративного оскарження ОДПІ стосовно позивача прийняті податкові повідомлення-рішення від 21.02.2012 № 0000082351, яким визначено до сплати суму штрафних (фінансових) санкцій 2317,02 грн, № 0000401750 яким визначено до сплати грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 45,88 грн основного платежу та 50,47 грн фінансових санкцій та № 0000112350 про визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємства на суму 119 381,00 грн основного платежу та 6423,00 грн штрафних (фінансових) санкцій.
У судовому процесі встановлено, що позивач здійснював свою господарську діяльність на підставі ліцензії № 579657 серії АГ виданої НКРЕ "Передача електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, що діє з 01.09.2004 до 31.08.2012. Розпорядженням НКРЕ № 72-р від 02.04.2009 позивач отримав дозвіл такого виду діяльності, як "обслуговування вуличного освітлення". Витягами з рішень програм фінансування Кузнецовської міської Ради № 9 від 26.11.2010, № 39 від 12.07.2010, №41 від 31.12.2010, № 207 від 30.08.2011 підтверджено отримувача та розпорядника бюджетних коштів.
Встановлено, що між позивачем та ТзОВ "Компанія Комплект Електро" укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 14 від 19.04.2011 із відповідними специфікаціями №1, та № 2. 18.10.2011 було укладено додаткову угоду № 1 до вказаного договору. На виконання письмових домовленостей позивач придбав по видаткових накладних комунікаційний модуль з СУЖ для КСО-272 та РЕ 1943 1600 А. Придбані товарно-матеріальні цінності списані по актах від 30.11.2010: №СпТ-000999 та № СпТ-000574, від 31.12.2010 № СпТ-000804, по бухгалтерських проводках вказані товари були списані та віднесені до складу валових витрат.
Згідно технічної характеристики придбані РЕ 1943 1600 А, РЕ 1941 311140 та Комутаційний модуль з СУЖ типу КСО-272 призначені для комплектування трансформаторних підстанцій, тобто не призначені для виконання самостійних функцій. Відтак, такі комплектуючі є активами, які призначені для виробництва продукції, виконання робіт, обслуговування виробництва й адміністративних потреб, тобто відносяться до запасів.
Згідно з пунктом 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 Основні засоби, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за №288/4509, об`єкт основних засобів - це: закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з`єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством.
Відповідно до підпункту 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов`язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.