ПОСТАНОВА
Іменем України
10 вересня 2019 року
Київ
справа №234/3725/17
адміністративне провадження №К/9901/35120/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., -
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (далі - управління ПФУ) на постанову Краматорського міського суду Донецької області від 15 червня 2017 року (прийняту судом у складі судді Пікалової Н.М.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2017 року (постановлену судом у складі: головуючого судді Гайдара А.В. суддів: Василенко Л.А., Ханової Р.Ф.) у справі за позовом ОСОБА_1 до управління ПФУ про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом, у якому просила: визнати протиправною бездіяльність управління ПФУ щодо невиплати пенсії з лютого 2016 року; зобов`язати управління ПФУ поновити нарахування та виплату пенсії та виплатити заборгованість за період, починаючи з лютого 2016 року; витребувати у відповідача відомості про помісячну сплату на її користь пенсії у 2016-2017 роках, а також про причини та підстави несплати пенсії з лютого 2016 року.
Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій
Краматорський міський суд Донецької області постановою від 15 червня 2017 року позов задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність управління ПФУ щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії з березня 2016 року. Зобов`язав управління ПФУ поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком, починаючи з березня 2016 року. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Донецький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 01 серпня 2017 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Ухвалюючи такі рішення, суди виходили із того, що позивачу було припинено виплату пенсії без прийняття відповідного рішення і за відсутності підстав, передбачених статтею 49 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 1058-IV).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
22 серпня 2017 року управління ПФУ звернулося до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
У скарзі посилається на неправильне застосування судами матеріальних норм права. Зокрема, зазначає, що суди не врахували вимоги Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VІІ "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", постанов Кабінету Міністрів України, згідно з якими пенсія виплачується у разі фактичного проживання внутрішньо переміщеної особи за місцем реєстрації.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 22 серпня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою управління ПФУ.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VІІІ). З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 липня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г., справу передано головуючому судді.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
ОСОБА_2 є пенсіонером за віком та отримує пенсію за вислугою років, що підтверджено пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 .
Відповідно до довідки від 20 лютого 2015 року № 1426/37254 ОСОБА_1 взято на облік як особу, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції. Зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1, контактна адреса - АДРЕСА_2 .
З 01 лютого 2016 року відповідачем припинено виплату пенсії ОСОБА_1, що підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.
Виплата пенсії позивачу була припинена у зв`язку з відсутністю внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування.
Встановлені обставини не є спірними.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду перевірив зібрані у справі докази, на підставі яких були прийняті оскаржені рішення судів першої та апеляційної інстанцій, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.
Суди у цій справі встановили, що позивач є пенсіонером, перебуває на обліку як особа, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, і її фактичне місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1, перебуває на обліку в управлінні ПФУ та отримувала пенсію за віком. З 01 лютого 2016 року відповідач припинив виплату пенсії позивачу. Суди також встановили, що на момент припинення виплати пенсії позивачу довідка про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України не була скасована.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.