ПОСТАНОВА
Іменем України
11 вересня 2019 року
Київ
справа №220/2054/16-а
адміністративне провадження №К/9901/33381/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., судді Чиркіна С.М., розглянувши у попереднього судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області про визнання незаконними дій щодо відмови у призначенні соціальної допомоги при народженні дитини та зобов`язання вчинити певні дії за касаційною скаргою Управління соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області на постанову Великоновосілківського районного суду Донецької області у складі судді Якішиної О.М. від 12 грудня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Міронової Г.М. від 01 березня 2017 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернулася до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області (далі також - відповідач), у якому просила:
- визнати дії відповідача, які полягають у відмові у призначенні соціальної допомоги при народженні дитини, незаконними;
- зобов`язати управління призначити та виплатити позивачу допомогу при народженні дитини.
В обґрунтування вимог ОСОБА_1 посилається на те, що з червня 2014 року по квітень 2016 року проживала в Автономній Республіці Крим. ІНФОРМАЦІЯ_1 у неї народилась дитина, реєстрація народження якої проведена Відділом ДРАЦС Ялтинського міського управління юстиції в Автономній Республіці Крим. Але, оскільки територія Автономної Республіки Крим є тимчасово окупованою територією, документ про народження дитини є недійсним. З квітня 2016 року проживала у с. Роздольне Донецької області. Рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області від 01 червня 2016 року встановлено факт народження нею дитини, на підставі чого 02 червня 2016 року отримано свідоцтво про народження дитини. 23 вересня 2016 року позивачка звернулась до відповідача з заявою про призначення та виплату допомоги при народженні дитини, але 11 жовтня 2016 року отримала повідомлення про відмову у наданні державної допомоги, що обумовлена пропуском строку на звернення для отримання такої.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Великоновосілківського районного суду Донецької області від 12 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2017 року, позовні вимоги задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач з об`єктивних причин не мала змоги звернутися до відповідача з заявою про призначення допомоги при народженні дитини, оскільки мешкала на тимчасово окупованій території, а свідоцтво про народження дитини отримала тільки 02 червня 2016 року, тобто вже після спливу 12-місячного строку після народження дитини.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Великоновосілківського районного суду Донецької області від 12 грудня 2016 року та ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, Управління соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та відмовити в задоволенні адміністративного позову.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга подана до суду 18 березня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 220/2054/16-а.
Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що Вищий адміністративний суд України діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 вересня 2019 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів, а саме: суддю-доповідача - Желєзного І.В., суддів: Коваленко Н.В., Чиркіна С.М.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач народила доньку ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ялті Автономної Республіки Крим, де проживала до переїзду у с. Роздольне Донецької області, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1, виданим 23 липня 2014 року Відділом ДРАЦС Ялтинського міського управління юстиції в АРК.
У зв`язку з тим, що позивач до квітня 2016 року мешкала на тимчасово окупованій території (Автономній Республіці Крим) факт народження доньки на території України встановлено лише 01 червня 2016 року за рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області.
02 червня 2016 року Великоновосілківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області видано свідоцтво про народження ОСОБА_2
Отже, юридичний факт народження дитини був встановлений та зареєстрований в Україні в червні 2016 року.
23 вересня 2016 року позивач звернулась до Управління соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області із заявою про виплату допомоги при народженні дитини.
Рішенням Управління соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області від 11 жовтня 2016 року відмовлено у призначенні допомоги при народженні дитини у зв`язку з відсутністю такого права.
З наданого представником відповідача повідомлення вбачається, що позивачу відмовлено у призначенні допомоги при народженні дитини на підставі абзацу 1 пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України № 1751 від 27 грудня 2001 року "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми" (далі також - Порядок №1751) та роз`яснено, що допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.
Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначив, що позивачем порушено, визначений Законом України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми", 12-місячний строк звернення за допомогою.
Від позивача відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду рішення суду апеляційної інстанції.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Соціальний захист є конституційною гарантією громадян України відповідно до статті 46 Конституції України.
Згідно зі статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до частини 1 статті 13 цього Закону з метою створення належних матеріальних умов для виховання дітей у сім`ях, держава надає батькам або особам, які їх замінюють, соціальну допомогу, передбачену Законом України від 21 листопада 1992 року № 2811-XII "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" (далі - Закон № 2811-XII) та іншими законами України.
Статтею 3 Закону № 2811-XII визначені види державної допомоги сім`ям з дітьми, зокрема, допомога при народженні дитини.
Така допомога призначається і виплачується органами соціального захисту населення; надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною; покриття витрат на її виплату здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів (статті 4, 5, 10 Закону № 2811-XII), з урахуванням умов, визначених у статті 11 Закону.