ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 712/9272/17
Провадження № 14-345цс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Ситнік О. М.,
суддів: Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Соснівський відділ державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (далі - Соснівський ВДВС), Державна казначейська служба України (далі - ДКСУ),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2,
розглянула в порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ДКСУ, Соснівського ВДВС
на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 грудня 2017 року у складі судді Пересунька Я. В. та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 08 травня 2018 року у складі колегії суддів Василенко Л. І., Карпенко О. В., Нерушак Л. В.
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Соснівського ВДВС, ДКСУ, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 ,про стягнення збитків, відшкодування моральної шкоди та
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який під час розгляду справи уточнив та остаточно просив стягнути з ДКСУ та ОСОБА_2 на свою користь збитки у розмірі 1 041 718,07 грн та 100 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що на підставі договору купівлі-продажу від 01 грудня 2012 року він є власником крупоцеху КОПКЗК-2ДЛ. Відповідно до договорів оренди від 02 грудня 2012 року та 08 січня 2014 року належне йому майно перебувало в оренді в ОСОБА_3 .
14 лютого 2014 року державний виконавець Соснівського ВДВС Купчин О. С. під час вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 41818149 про стягнення з ОСОБА_3 на користь іншої фізичної особи - ОСОБА_4 грошових коштів склав акт опису й арешту майна за адресою: АДРЕСА_1 тому числі і крупоцеху КОПКЗК-2ДЛ.
Одразу після того, як ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_1 про арешт його майна, представник останнього 17 лютого 2014 року подав до Соснівського ВДВС заяву з повідомленням про належність майна ОСОБА_1 та необхідність скасування арешту крупоцеху КОПКЗК-2ДЛ та повернення його власнику, однак указана заява залишилася без відповідного реагування.
15 травня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Кам`янського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області (далі - Кам`янський РВ УМВС України в Черкаській області) щодо вчинення державним виконавцем злочину, внаслідок чого 11 липня 2014 року розпочато досудове розслідування за частиною першою статті 364 Кримінального кодексу України (далі - КК України) за фактом незаконного вилучення крупоцеху КОПКЗК-2ДЛ.
15 травня 2014 року державний виконавець Соснівського ВДВС передав крупоцех КОПКЗК-2ДЛ на відповідальне зберігання ОСОБА_2 .
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 квітня 2015 року зобов`язано Соснівський ВДВС, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 крупоцех КОПКЗК-2ДЛ, а саме крупорушку синього кольору, до якої входять: зерношліфувальна машина, вольсова різка, розсів, пневмотранспорт, норія з двигуном, чотири мотори, дві напільні електронні ваги, мішкозшивальна машина, рокла (візок гідравлічний) червоного кольору.
Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 01 жовтня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено, рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 квітня 2015 року змінено: виключено висновок про зобов`язання ОСОБА_4 повернути ОСОБА_1 крупоцех КОПКЗК-2ДЛ, а саме крупорушку синього кольору, до складу якої входять: зерношліфувальна машина, вольсова різка, розсів, пневмотранспорт, норія з двигуном, чотири мотори, дві напільні електронні ваги, мішкозшивальна машина, рокла (візок гідравлічний) червоного кольору; в іншій частині рішення залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 травня 2016 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 відхилено, рішення Апеляційного суду Черкаської області від 01 жовтня 2015 року залишено без змін.
Під час розгляду вказаної справи суди встановили, що, арештовуючи майно ОСОБА_1, державний виконавець діяв з грубим порушенням вимог чинного законодавства України та перевищив свої повноваження.
На думку позивача, не потребує додаткового доведення неправомірність дій державного виконавця при здійсненні своїх повноважень під час незаконного вилучення майна ОСОБА_1
01 жовтня 2015 року державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (далі - ВПВР УДВС ГТУЮ у Черкаській області) відкрив виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого на підставі рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси.
27 січня 2017 року виконавчий лист повернуто стягувачу у зв`язку з відсутністю майна у боржника Соснівського ВДВС, на яке може бути накладено стягнення, і заходи державного виконавця виявилися безрезультатними.
Також за заявою ОСОБА_1 відкрито виконавче провадження щодо зобов`язання ОСОБА_2 повернути майно, але постановою державного виконавця Соснівського ВДВС від 15 червня 2017 року виконавче провадження закінчено у зв`язку з тим, що боржник рішення суду не виконав.
На думку позивача, незаконні дії та бездіяльність державного виконавця Соснівського ВДВС призвели до протиправного вилучення майна з власності ОСОБА_1 і його втрати, внаслідок чого позивачу завдано збитків у розмірі 740 000,00 грн, що є реальною вартістю втраченого майна на час розгляду справи.
Також позивач послався на те, що від оренди вказаного майна він щомісяця отримував дохід у розмірі 4 000,00 грн. Внаслідок втрати обладнання за період з 15 травня 2014 року по 18 липня 2017 рік втрачений дохід позивача становить 152 000,00 грн (4 000,00 грн х 38 місяців).
Крім того, орендар обладнання ОСОБА_3 мав заборгованість перед ОСОБА_1 за іншими судовими рішеннями, яку він повертав, здійснюючи господарську діяльність з використанням обладнання. Розмір неповернутої заборгованості становить 149 718,07 грн, яка, на думку позивача, має бути стягнута з державного бюджету.
Протиправними діями та бездіяльністю державного виконавця позивачу завдано моральної шкоди, яка полягає в постійних хвилюваннях та душевних стражданнях з приводу втрати дороговартісного майна. Унаслідок вилучення майна він втратив можливість мати додатковий прибуток, що призвело до неможливості забезпечити фінансування медичної операції його дружини із заміни колінного суглобу.
Також позивач зазначив, що одним із видів його діяльності як фізичної особи - підприємця (далі - ФОП) було перевезення вантажів, у тому числі й зерна та круп до крупоцеху КОПКЗК-2ДЛ. Таким чином, внаслідок втрати майна порушено його ділову репутацію, а також він витратив багато фізичних та моральних сил для захисту своїх інтересів у правоохоронних та судових органах, що є додатковою підставою для відшкодування моральної шкоди. З огляду на глибину та тривалість душевних страждань позивач оцінив завдану йому моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 листопада 2017 року позовну заяву ОСОБА_1 у частині позовних вимог до ОСОБА_2 залишено без розгляду відповідно до пункту 5 частини першої статті 207 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), а ОСОБА_2 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 грудня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 збитки у розмірі 56 000,00 грн - вартість крупоцеху КОПКЗК-2ДЛ, збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 152 000,00 грн та на відшкодування моральної шкоди 27 000,00 грн, а всього - 235 000,00 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що наявний прямий причинно-наслідковий зв`язок між протиправними діями державного виконавця та втратою майна його власником ОСОБА_1, внаслідок чого позивачу завдано збитків, що підлягають відшкодуванню у розмірі 56 000,00 грн, оскільки вказану суму позивач сплатив за придбання цього майна.
Суд керувався тим, що оскільки відповідно до договору оренди від 08 січня 2014 року орендар - ФОП ОСОБА_3 сплачував ОСОБА_1 4 000,00 грн щомісячно за користування крупоцехом КОПКЗК-2ДЛ, то неотримання орендодавцем орендних платежів у зв`язку із втратою такого майна з вини державного виконавця за період із травня 2014 року по липень 2017 рік у розмірі 152 000,00 грн є упущеною вигодою, яку міг отримати ОСОБА_1 .
Стосовно позовних вимог про стягнення з держави збитків у вигляді заборгованості ФОП ОСОБА_3 перед ОСОБА_1 за рішеннями судів суд зазначив, що така заборгованість не є збитками від втрати крупоцеху, а ОСОБА_1 може реалізувати своє право на повернення боргу з ФОП ОСОБА_3 шляхом пред`явлення до виконання виконавчих листів, виданих на підставі рішень судів про стягнення заборгованості.
Обґрунтовуючи розмір моральної шкоди в 27 000,00 грн, суд керувався принципом розумності та справедливості, пославшись на статтю 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), та вважав, що визначена позивачем сума в 100 000,00 на відшкодування такої шкоди є надмірною, враховуючи пояснення позивача, надані ним докази та встановлені судом обставини справи.
Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 08 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, апеляційну скаргу ДКСУ залишено без задоволення. Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 грудня 2017 року змінено у частині стягнення збитків, збільшено суму відшкодування з 56 000,00 до 577 000,00 грн та загальну суму з 235 000,00 до 757 000,00 грн. В іншій частині рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 грудня 2017 року залишено без змін.
Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині розміру грошової суми на відшкодування майнової шкоди з 56 000,00 на 577 000,00 грн, апеляційний суд керувався тим, що відшкодування майнової шкоди у визначеному договором купівлі-продажу розмірі 56 000,00 грн не є тією компенсацією, що розумно відповідає вартості спірного майна та може відновити порушене право позивача.
При цьому апеляційний суд послався на висновок про вартість обладнання суб`єкта оціночної діяльності - Приватного підприємства "Ажіо", згідно з яким ринкова вартість об`єкта оцінки КОПКЗК-2ДЛ, 2010 року виробництва, складає 577 000,00 грн без податку на додану вартість. Така вартість визначена за умов звичайного фізичного зносу та використання до вилучення державною виконавчою службою. Оцінювач використав показники фізичного зносу, що відповідають умовам складського зберігання.
В іншій частині апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги Соснівського ВДВС
У червні 2018 року Соснівський ВДВС подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 08 травня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу (Соснівського ВДВС)
Касаційну скаргу мотивовано тим, що, передаючи майно на відповідальне зберігання ОСОБА_2, Соснівський ВДВС поклав усю повноту відповідальності за збереження майна саме на зберігача майна, а тому його дії чи бездіяльність не можуть бути підставою для стягнення коштів з бюджету України.
Установлення рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 квітня 2015 року незаконності дій державного виконавця під час складання 14 лютого 2014 року акта опису належного ОСОБА_1 майна не свідчить про спричинення збитків саме Соснівським ВДВС.
Крім того, апеляційний суд зробив помилковий висновок щодо розміру майнової шкоди.
Ухвалюючи оскаржувані судові рішення в частині задоволення позовних вимог щодо відшкодування збитків у вигляді упущеної виходи, суди неправильно застосували норми матеріального права.
На думку Соснівського ВДВС, позивач не довів факту завдання йому моральної шкоди.
Короткий зміст вимог касаційної скарги ДКСУ
У червні 2018 року ДКСУ подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 08 травня 2018 року, які просила скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу (ДКСУ)
Наведені ДКСУ у касаційній скарзі доводи зводяться до того, що суди вийшли за межі заявлених позовних вимог, зробивши висновок, що майно позивача втрачено внаслідок дій державного виконавця, оскільки позивач не просив суд визнати факт дій або бездіяльності державного виконавця, внаслідок яких майно позивача втрачено.
Крім цього, розгляд спорів щодо оскарження дій або бездіяльності державного виконавця належить до виключної компетенції адміністративних судів. Тому, розглянувши справу по суті заявлених вимог, суди порушили правила предметної та суб`єктної юрисдикції.
Позиція інших учасників справи
У відзивах на касаційні скарги ДКСУ та Соснівського ВДВС ОСОБА_1 просив скарги відхилити, а рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 08 травня 2018 року залишити без змін. Вважав, що суди зробили правильні висновки та дотрималися норм матеріального та процесуального права. Наведені в касаційних скаргах доводи про порушення судами норм матеріального та процесуального права, на його думку, є безпідставними та надуманими, а оскаржувані судові рішення вважає законними та обґрунтованими.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2018 року поновлено ДКСУ строк на касаційне оскарження вказаних судових рішень, відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ДКСУ.
Ухвалою Верховного Суду від 05 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Соснівського ВДВС.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 травня 2019 року справу призначено до судового розгляду, а ухвалою від 12 червня 2019 року - передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частину шосту статті 403 ЦПК України, яка передбачає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року справу прийнято для продовження розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження.
Позиція Великої Палати Верховного Суду
Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в касаційних скаргах та відзивах доводи, матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду, виходячи за межі доводів касаційних скарг згідно із частиною третьою статті 400 ЦПК України, вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково.
Суди встановили, що за договором купівлі-продажу від 01 грудня 2012 року ФОП ОСОБА_1 набув у власність крупоцех КОПКЗК-2ДЛ, вартість якого на час придбання за домовленістю сторін становила 56 000,00 грн (т. 1, а. с. 13).