ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 9901/885/18 (П/9901/885/18)
Провадження № 11-420заі19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Анцупової Т. О.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу № 9901/885/18 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконним і скасування рішення від 10 жовтня 2018 року № 1808/КО-18, зобов`язання вчинити певні дії
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 березня 2019 року (у складі колегії суддів Данилевич Н. А., Бевзенка В. М., Шарапи В. М., Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л.),
УСТАНОВИЛА:
Рух справи
1. У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія), у якому просила:
- визнати незаконним і скасувати рішення ВККС від 10 жовтня 2018 року № 1808/КО-18;
- зобов`язати ВККС повторно призначити кваліфікаційне оцінювання стосовно судді Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 після виходу з відпустки по догляду за дитиною.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення відповідача від 10 жовтня 2018 року № 1808/КО-18 суперечить Конституції України, законам України та міжнародним правовим нормам. Зазначає, що оскаржуване рішення не містить мотивів його прийняття та посилань на визначені законом підстави для його прийняття.
Також позивачка зазначає, що рішення щодо її оцінювання на відповідність займаній посаді, прийняте з порушенням процедури його прийняття та суперечить законодавству України, оскільки станом на день проведення іспитів (15 травня 2018 року) вона була вагітною (8,5 місяця) та перебувала на лікарняному у зв`язку з вагітністю та пологами. Посилаючись на приписи Закону України "Про професійний розвиток працівників" в тій частині, що до категорій вагітних жінок та жінок, що здійснюють догляд за дитиною, не проводиться оцінювання, позивачка вважає, що за взананих обставин вона зазнала дискримінації за ознакою належності до певної професії. Водночас ОСОБА_1 зауважує, що залучення її до проведення кваліфікаційного іспиту є порушенням її права на безпечне материнство та не може бути виправданим дотриманням суспільних інтересів у сфері правосуддя. Оцінювання вагітних жінок може здійснюватися виключно за заявою таких жінок.
Позивачка вважає, що за відсутності у неї практичного суддівського досвіду, яка була зумовлена об`єктивними причинами, незалежними від її волі, кваліфікаційне оцінювання щодо неї не має сенсу та є неефективним у зв`язку з неможливістю оцінити такий показник, як ефективність здійснення правосуддя.
3. Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 березня 2019 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову.
4. Не погодившись із таким рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу з тих підстав, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим та прийняте Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 березня 2019 року та ухвалити нове рішення - про задоволення позовних вимог.
5. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 06 травня 2019 року відкрила провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 березня 2019 року і призначила справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників на підставі частини третьої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) на 21 серпня 2019 року.
6. На підставі рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 12 "Про дострокове вибуття судді Саприкіної І. В. зі складу Великої Палати Верховного Суду" та розпорядження керівника апарату Верховного Суду Булки О. А. від 06 червня 2019 року № 15/0/30-19 "Про призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ" протоколом повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 06 червня 2019 року у цій справі суддею-доповідачем визначено Анцупову Т. О.
7. 05 червня 2019 року до Великої Палати Верховного Суду від ВККС надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 березня 2019 року - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
8. Указом Президента України від 17 січня 2014 року № 13/2014 "Про призначення суддів", зокрема, ОСОБА_2 призначено на посаду судді Красноперекопського районного суду Автономної Республіки Крим строком на п`ять років.
9. Указом Президента України від 26 вересня 2015 року № 564/2015 суддю Красноперекопського районного суду Автономної Республіки Крим ОСОБА_1 переведено на посаду судді Рівненського міського суду Рівненської області у межах п`ятирічного строку.
10. Відповідно до наказу Рівненського міського суду Рівненської області від 11 листопада 2015 року № 26-к позивачку зараховано в штат Рівненського міського суду Рівненської області на посаду судді з 16 листопада 2015 року та взято до відома, що ОСОБА_1 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 23 березня 2015 року по 03 січня 2018 року.
11. Наказом Рівненського міського суду Рівненської області від 29 грудня 2017 року № 143-від ОСОБА_1 надано відпустку по догляду за дитиною тривалістю один рік з 04 січня 2018 року по 03 січня 2019 року включно без збереження заробітної плати.
12. 05 січня 2018 року ОСОБА_1 складено заяву до ВККС про перенесення проведення кваліфікаційного оцінювання щодо неї у зв`язку із перебуванням її у відпустці по догляду за дитиною до офіційного виходу на роботу. Зазначену заяву разом з копією наказу Рівненського міського суду Рівненської області від 29 грудня 2017 року № 143-від направлено на адресу відповідача листом Рівненського міського суду Рівненської області від 09 січня 2018 року № 1/8/18вих. та отримано відповідачем 15 січня 2018 року.
13. Рішенням ВККС від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді; встановлено черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання: перший етап - складення іспиту, другий етап - дослідження досьє та проведення співбесіди. Згідно з додатком 1 до цього рішення ОСОБА_1 включена до списку суддів, стосовно яких призначено проведення кваліфікаційного оцінювання.
14. Листом Рівненського міського суду Рівненської області від 02 лютого 2018 року № 1/44/18 на адресу ВККС направлено заяву ОСОБА_1 від 02 лютого 2018 року, в якій остання просила повідомити відповідача про результат розгляду її заяви від 05 січня 2018 року щодо перенесення проведення кваліфікаційного оцінювання відносно неї. Зазначений лист отримано Комісією 05 лютого 2018 року.
15. Листом від 13 лютого 2018 року № 21-772/18, що надійшов на адресу Рівненського міського суду Рівненської області 19 лютого 2018 року, ВККС повідомила позивачу про те, що надану нею інформацію про причини неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання взято до відома.
16. Рішенням ВККС від 02 березня 2018 року № 33/зп-18, зокрема, визначено графік проведення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання суддів, призначеного рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року, - 15 травня 2018 року для суддів місцевих судів (цивільна юрисдикція) та встановлено мінімально допустимий бал іспиту - 50 відсотків від максимально можливого бала у разі набрання суддею 50 і більше відсотків від максимально можливого бала за складання анонімного письмового тестування, 50 і більше відсотків - від максимально можливого бала за виконання практичного завдання.
17. Рішенням ВККС від 11 липня 2018 року № 167/зп-18 затверджено кодовані результати складеного суддями 15 травня 2018 року анонімного письмового тестування та кодовані результати виконаного суддями 15 травня 2018 року практичного завдання в межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів, згідно з якими позивачка за результатом анонімного письмового тестування набрала 74,25 бала та за виконання практичного завдання - 28,5 бала.
18. Відповідно до листка непрацездатності серії АГЮ № 900854 ОСОБА_1 в період з 26 березня по 29 липня 2018 року перебувала на лікарняному у зв`язку з вагітністю та пологами.
19. Наказом Рівненського міського суду Рівненської області від 30 липня 2018 року № 68-від ОСОБА_1 на підставі поданої нею заяви надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трьох років з 13 серпня 2018 року по 01 червня 2021 року.
20. 31 липня 2018 року Рівненський міський суд Рівненської області на адресу Комісії направив заяву позивачки від 31 липня 2018 року, в якій остання просила надати їй можливість здобути практичні навики та уміння у застосуванні закону, після чого провести кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді.
21. 10 жовтня 2018 року ВККС ухвалено рішення № 1808/КО-18, яким визначено, що суддя Рівненського міського суду Рівненської області Берташ Л. І. не склала іспиту для суддів місцевих та апеляційних судів, призначеного рішенням Комісії від 02 березня 2018 року № 33/зп-18; відмовлено судді Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді "Дослідження досьє та проведення співбесіди", призначеного рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18, за результатами іспиту суддів місцевих та апеляційних судів; визнано суддю Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 такою, що не відповідає займаній посаді; вирішено внести до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) подання з рекомендацією про звільнення з посади судді Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1
22. Зазначене рішення мотивоване тим, що позивачка отримала менше 50 відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання, а отже, не склала іспиту і не може бути допущена до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді "Дослідження досьє та проведення співбесіди". За наведених обставин Комісія дійшла висновку, що суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 не відповідає займаній посаді за критерієм професійної компетентності.
23. Вважаючи рішення ВККС від 10 жовтня 2018 року № 1808/КО-18 протиправним, позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом.
Оцінка суду першої інстанції
24. Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позову, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходив із того, що оскаржуване рішення Комісії від 10 жовтня 2018 року № 1808/КО-18 відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, є обґрунтованим та пропорційним.
25. Водночас Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначив, що ненабрання мінімальних 50 відсотків за виконання практичного завдання свідчить про нескладення позивачкою іспиту у процедурі кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді.
26. Надаючи оцінку доводам позивачки про протиправність проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання з огляду на відсутність практичного суддівського досвіду, яка зумовлена об`єктивними причинами, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначив, що об`єктивні результати кваліфікаційного оцінювання ОСОБА_1 на етапі виконаного нею практичного завдання прямо підтверджують нездатність чи небажання судді виконувати свої обов`язки на мінімально прийнятному рівні. При цьому жодних застережень чи критеріїв при проведенні кваліфікаційного оцінювання з приводу відсутності у судді певного досвіду роботи законодавство, яке регламентує процедуру проведення кваліфікаційного оцінювання, не містить.
27. Доводи позивачки про протиправність призначення та проведення відносно неї кваліфікаційного оцінювання з огляду на те, що станом на день проведення іспитів вона перебувала на лікарняному у зв`язку з вагітністю та пологами, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду також визнав необґрунтованими, оскільки позивачка не скористалася наданим їй правом не з`явитись для участі в кваліфікаційному оцінюванні за наявності на те поважних причин, як-то перебування в стані вагітності, та прийняла власне рішення про добровільну участь у цій процедурі.
28. З цих же підстав суд першої інстанції визнав необґрунтованими доводи ОСОБА_1 щодо порушення її прав як вагітної жінки на безпечне материнство під час залучення її до проведення оцінювання та дискримінації за ознакою належності до певної професії, оскільки про бажання проходження процедури кваліфікаційного оцінювання свідчить власне волевиявлення позивачки.
29. Посилання позивачки на необхідність застосування до спірних правовідносин Закону України від 12 січня 2012 року № 4312-VI "Про професійний розвиток працівників" судом також визнано необґрунтованими, оскільки процедура кваліфікаційного оцінювання суддів цим Законом не регламентована, а передбачена безпосередньо Конституцією України та визначена спеціальним Законом України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII).
30. Водночас Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зауважив, що висловлення в спірному рішенні пропозиції щодо внесення до ВРП подання з рекомендацією про звільнення ОСОБА_1 з посади судді ґрунтується на Прикінцевих і перехідних положеннях Закону № 1402-VIII. Втім, на цьому етапі ВККС з огляду на свій законодавчо визначений правовий статус не вирішує і не може вирішувати питання щодо подальшого виконання суддею професійних обов`язків.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог
31. В апеляційній скарзі на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 березня 2019 року ОСОБА_1 зазначає, що при ухваленні вказаного рішення суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та допустив порушення норм процесуального права.
32. На обґрунтування такого висновку скаржник зауважує про помилковість тверджень суду першої інстанції про відсутність застережень у законодавстві стосовно можливості проводити оцінювання відносно суддів, що не мають практичного досвіду, оскільки таке хоч прямо і не передбачено законодавством, однак випливає з норм законодавства, що регулюють порядок оцінювання опосередковано. Зокрема, відсутність практичного суддівського досвіду, яка була зумовлена об`єктивними причинами, незалежними від волі особи, позбавляє сенсу кваліфікаційне оцінювання та робить таке оцінювання беззмістовним з наперед передбачуваним результатом у зв`язку з можливістю оцінити ефективність здійснення правосуддя такого судді виключно у 0 балів.
33. Водночас скаржник вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції стосовно добровільної участі ОСОБА_1 у процедурі оцінювання, оскільки остання вимушена була прибути на оцінювання зважаючи на незрозумілу позицію ВККС, викладену у листі-відповіді від 13 лютого 2018 року № 21-772/18. При цьому ані Законом № 1402-VIII, ані Конституцією України не врегульоване питання кваліфікаційного оцінювання вагітних жінок. Крім цього, чинним законодавством України не визначено категорію суддів, стосовно яких оцінювання не може проводитися.
34. Скаржник зауважує, що відповідач, залучаючи до проведення оцінювання вагітних жінок, вирішив, що шкода, завдана суспільним інтересам у сфері кадрового оцінювання осіб, що здійснюють правосуддя, буде значно вища, ніж шкода, яка може бути завдана здоров`ю вагітної жінки та ненародженої дитини. Проте така позиція відповідача та його бездіяльність у цій сфері є законодавчо необґрунтована та порушує норми міжнародного права. Порушення прав вагітних жінок на безпечне материнство під час залучення їх до проведення оцінювання не може бути виправдане дотриманням суспільних інтересів у сфері правосуддя, оскільки шкода, завдана приватним інтересам особи у сфері материнства, буде істотно перевищувати користь від дотримання інтересів суспільних інтересів у вищезгаданій сфері.
35. Окремо скаржник звертає увагу на те, що наявність в оскаржуваному рішенні ВККС лише результату практичного завдання у вигляді балу за його виконання не робить таке рішення мотивованим.
Позиція ВККС щодо апеляційної скарги
36. У відзиві на апеляційну скаргу ВККС зазначає, що вимоги позивачки щодо скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню через його законність та обґрунтованість.
37. Відповідач зауважує, що Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду правильно вказано на неможливість застосування до спірних правовідносин Закону України "Про професійний розвиток працівників", оскільки процедура кваліфікаційного оцінювання суддів цим Законом не регламентована, а передбачена безпосередньо Конституцією України та визначена спеціальним Законом № 1402-VIII.
38. Крім того, у відзиві на апеляційну скаргу ВККС звертає увагу на безпідставність посилань ОСОБА_1 на протиправність включення її до списку суддів, відносно яких проводилося кваліфікаційне оцінювання 15 травня 2018 року, оскільки повідомлення суддею про наявність поважних причин неможливості її участі у зазначеній процедурі не перешкоджає призначенню Комісією кваліфікаційного оцінювання щодо такої особи. У свою чергу, за наявності поважних причин, як-то перебування в стані вагітності, позивачка не скористалася наданим їй правом не з`явитися для участі в кваліфікаційному оцінюванні та прийняла власне рішення - про добровільну участь у цьому оцінюванні.
Позиція Великої Палати Верховного Суду
39. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, наведені в апеляційній скарзі й у відзиві на неї доводи, Велика Палата Верховного Суду виходить із таких міркувань.
40. Відповідно до підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності вказаним Законом, має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.
41. Пунктом 20 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII встановлено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", оцінюється колегіями ВККС в порядку, визначеному цим Законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням ВРП на підставі подання відповідної колегії ВККС.
42. Відповідно до частин першої та другої статті 83 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.