Постанова
Іменем України
27 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 752/16797/14-ц
Провадження № 14-80 цс 19
Велика Палата Верховного Суду у складі
судді-доповідача Гудими Д. А.,
суддів Бакуліної С. В., Британчука В. В., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула справу за позовом Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дарницького району м. Києва (далі також - позивач) до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (далі також - ПрАТ "СК "УНІКА"), ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю (далі також - ТзОВ) "Легке Авто", про відшкодування шкоди
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 13 грудня 2016 року, ухвалене суддею Хоменко О. Л., й ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 18 травня 2017 року, постановлену колегією суддів у складі Андрієнко А. М., Заришняк Г. М. та Мараєвої Н. Є.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідачів 84 065 грн, з яких витрати на проведення оцінки транспортного засобу становлять 800,00 грн, а решта - відшкодування майнової шкоди. Просив стягнути на свою користь: з ПрАТ "СК "УНІКА" - страхове відшкодування у сумі 50 000 грн (у межах ліміту відповідальності страховика), а з ОСОБА_1 - 34 065 грн.
2. Позов мотивував такими обставинами:
2.1. 29 березня 2014 року на 38-ому кілометрі автомобільної дороги Київ-Одеса сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля "Opel Astra", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - автомобіль "Opel Astra"), що належить на праві власності позивачу і яким кермував ОСОБА_2, та автомобіля "Volkswagen Touareg", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (далі - автомобіль "Volkswagen Touareg"), яким кермував ОСОБА_1
2.2. Внаслідок ДТП автомобіль "Opel Astra" був пошкоджений.
2.3. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована у ПрАТ "СК "УНІКА" згідно з полісом АС №6349859обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (далі - поліс), який був чинним на момент ДТП.
2.4. 5 червня 2014 року Васильківський міськрайонний суд Київської області прийняв постанову, якою визнав ОСОБА_1 винним у ДТП.
2.5. Відповідно до звіту № 4088/07/14 про оцінку автомобіля від 22 липня 2014 року розмір майнової шкоди, завданої позивачеві внаслідок пошкодження автомобіля "Opel Astra", склав 83 265,20 грн (ринкова вартість такого автомобіля на момент ДТП); за складання цього звіту позивач сплатив 800 грн, а тому загальний розмір майнової шкоди становить 84 065 грн.
2.6. 3 вересня 2014 року позивач звернувся до ПрАТ "СК "УНІКА" із заявою про виплату страхового відшкодування, надавши всі необхідні документи, але страховик виплату не провів.
3. 27 травня 2015 року позивач збільшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідачів 108 435 грн, з яких витрати на проведення оцінки транспортного засобу становлять 800,00 грн, а решта - завдана майнова шкода. Просив стягнути на свою користь: з ПрАТ "СК "УНІКА" - страхове відшкодування у сумі 50 000 грн (у межах ліміту відповідальності страховика), а з ОСОБА_1 - 58 435 грн. Підставою такого збільшення став новий звіт № 4088/07/14-2 про оцінку автомобіля від 14 травня 2015 року, згідно з яким розмір майнової шкоди, завданої позивачеві внаслідок пошкодження автомобіля "Opel Astra", склав 107 635 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
4. 13 грудня 2016 року Голосіївський районний суд м. Києва ухвалив рішення, яким позов задовольнив частково:
4.1. Стягнув з ПрАТ "СК "УНІКА"на користь позивача 33 932,60 грн як відшкодування завданої майнової шкоди; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
4.2. Розподілив судові витрати (що складаються зі сплаченого позивачем судового збору в розмірі 1 700,65 грн і понесених ОСОБА_1 витрат на правову допомогу у розмірі 7 570,40 грн) пропорційно до розміру задоволених позовних вимог і вимог, у задоволенні яких суд позивачеві відмовив: стягнув пропорційно до задоволених позовних вимог з ПрАТ "СК "УНІКА" на користь позивача судовий збір в розмірі 339,33 грн, на користь ОСОБА_1 - витрати на правову допомогу в розмірі 2 368,78 грн, що становить 31,29 % від всієї суми, а з позивача стягнув на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 5 201,62 грн, що становить 68,71% від всієї суми, пропорційно до позовних вимог, в задоволенні яких позивачу відмовлено.
5. Мотивував рішення такими обставинами:
5.1. У ДТП встановлена вина обох водіїв, що підтверджує рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/20151/14 від 19 листопада 2014 року.
5.2. На момент ДТП автомобіль "Opel Astra" перебував у користуванні ТзОВ "Легке Авто" на підставі договору про надання послуг від 1 січня 2014 року, укладеного позивачем з ТзОВ "Легке Авто".
5.3. Згідно зі звітом № 4088/07/14 від 22 липня 2014 року вартість відновлювального ремонту автомобіля "Opel Astra" становить 449 473,14 грн, тоді як його ринкова вартість на момент ДТП становить 83 265,20 грн, а відповідно до звіту № 00149742 від 10 вересня 2014 року вартість цього автомобіля після ДТП становить 16 200 грн. Обидва звіти склав один суб`єкт оціночної діяльності під час огляду зазначеного автомобіля.
5.4. Збитки, завдані пошкодженням автомобіля "Opel Astra" становлять 67 065,20 грн - різницю між його вартістю до та після ДТП (83 265,20 грн - 16 200 грн), оскільки у звіті № 4088/07/14 від 22 липня 2014 року оцінювач не врахував залишки цього автомобіля, що були оцінені у звіті № 00149742 від 10 вересня 2014 року.
5.5. Від проведення експертизи на предмет визначення ступеня вини у ДТП кожного з водіїв сторони відмовились, з огляду на що слід з урахуванням рішення Господарського суду м. Києва від 19 листопада 2014 року у справі № 910/20151/14 (який стягнув на користь ПрАТ "СК "УНІКА" з ТзОВ "Легке Авто" як користувача автомобіля "Opel Astra" у порядку регресу суму страхового відшкодування, виходячи з обопільної вини водіїв "Opel Astra" і "Volkswagen Touareg")стягнути з ПрАТ "СК "УНІКА" на користь позивача відшкодування пропорційно до ступеня вини у ДТП ОСОБА_1, тобто 33 932,60 грн, що становить 50 % від суми завданого збитку.
5.6. Звіт № 4088/07/14-2 про оцінку автомобіля "Opel Astra" від 14 травня 2015 року брати до уваги не можна, бо цей звіт складений без огляду автомобіля та без урахування вартості залишків цього автомобіля.
5.7. Оскільки визначена сума відшкодування майнової шкоди, завданої позивачеві, не перевищила ліміт відповідальності ПрАТ "СК "УНІКА", у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 слід відмовити.
5.8. Розрахунок витрат на правову допомогу, наданий відповідачем, є правильним, оскільки цей розрахунок виконаний на підставі договору № 1-05-15 про надання правової допомоги від 27 травня 2015 року, відповідає вимогам Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" та підтверджується актами виконаних робіт від 28 травня 2015 року, від 3 березня 2016 року, квитанціями до прибуткових касових ордерів № 7 від 28 травня 2015 року, № 8 від 28 травня 2015 року, № 3 від 3 березня 2016 року, №4 від 3 березня 2016 року.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
6. 18 травня 2017 року Апеляційний суд міста Києва постановив ухвалу, якою залишив без змін рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 13 грудня 2016 року.
7. Мотивував ухвалу тим, що рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права. Суд не взяв до увагидоводи апеляційної скарги щодо недоведеності факту перебування автомобіля "Opel Astra" у користуванні ТзОВ "Легке Авто", оскільки вважав, що цю обставину вже встановив 19 листопада 2014 року Господарський суд м. Києва у рішенні в справі № 910/20151/14, і її не потрібно доказувати відповідно до частини третьої статті 61 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій. Зазначив, що у цьому ж рішенні Господарський суд м. Києва встановив, що обидва учасники рівнозначно винні у ДТП, а тому суд першої інстанції обґрунтовано стягнув на користь позивача 50 % від суми завданих збитків.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. У червні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу. Скаржиться на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права.
9. Просить скасувати ухвалені у справі судові рішення й ухвалити нове, яким позовні вимоги про стягнення майнових збитків із ПрАТ "СК "УНІКА" задовольнити частково з огляду на встановлений ступінь вини обох учасників ДТП, а в іншій частині позовних вимог - відмовити. Крім того, просить у мотивувальній частині нового рішення вказати, що факт передання автомобіля позивача у користування ТзОВ "Легке Авто" у суді доведений не був.
Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
10. 30 січня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
11. Мотивував ухвалу тим, що ОСОБА_1 оскаржує рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 13 грудня 2016 року й ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 18 травня 2017 року, зокрема, з підстав порушення правил суб`єктної юрисдикції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
12. ОСОБА_1 мотивує касаційну скаргу так:
12.1. Справу у частині вимог позивача до ПрАТ "СК "Уніка" слід розглядати за правилами господарського судочинства, оскільки є спір між двома юридичними особами. Такий підхід відповідає висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 24 лютого 2016 року у справі № 6-1109цс15. Суди першої й апеляційної інстанцій, порушивши вимоги статті 16 ЦПК України у редакції, чинній на час звернення позивача до суду, об`єднали в одне провадження вимоги, які слід розглядати за правилами різних видів судочинства.
12.2. Встановлення у судових рішеннях факту користування ТзОВ "Легке Авто" автомобілем позивача на час вчинення ДТП суперечить матеріалам справи та порушує право ОСОБА_1 на звернення до суду з окремою вимогою до позивача про стягнення різниці між реальними збитками, завданими внаслідок ДТП автомобілю ОСОБА_1, і вже виплаченою йому страховою виплатою. Також суди не врахували, що ОСОБА_2 у момент ДТП перебував у стані алкогольного сп`яніння.
12.3. У рішенні від 19 листопада 2014 року у справі № 910/20151/14 Господарський суд м. Києва не встановив рівнозначну вину у ДТП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вини першого у спричиненні ДТП - не більше 10 %, а другого - 90 %.
(2) Позиції інших учасників справи
13. Інші учасники справи свою позицію щодо касаційної скарги не висловили.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
(1) Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів першої й апеляційної інстанцій
(1.1) Щодо юрисдикції суду
14. Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України "Про страхування").
15. За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України).
16. Розрізняють добровільну та обов`язкову форми страхування (стаття 5 Закону України "Про страхування").
17. Види обов`язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України "Про страхування". До них згідно з пунктом 9 частини першої вказаної статті належить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон № 1961-IV).
18. Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону № 1961-IV).
19. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV).
20. Отже, ПрАТ "СК "УНІКА", уклавши з ОСОБА_1 договір страхування його цивільно-правової відповідальності, взяло на себе обов`язок у межах страхової суми відповідати за шкоду, завдану страхувальником іншій особі внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
21. За змістом пунктів 9.1 і 9.2 статті 9 Закону № 1961-IV, страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.
22. ЦПК України у редакції, чинній на час звернення з позовом до суду, передбачав, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, зокрема, з цивільних відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (частина перша статті 15).
23. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересіву будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа-учасник приватноправових відносин.
24. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін, як правило, є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
25. Суди першої й апеляційної інстанцій встановили такі обставини:
25.1. 29 березня 2014 року на 38-ому кілометрі автодороги Київ-Одеса сталася ДТП за участю автомобіля "Opel Astra", що належить на праві власності позивачу і яким керував ОСОБА_2, та автомобіля "Volkswagen Touareg", яким керував ОСОБА_1
25.2. Внаслідок ДТП автомобіль "Opel Astra" отримав механічні пошкодження, а саме: деформовано кузов автомобіля, праві передні та праві задні дверцята, дах автомобіля, правий поріг, переднє та заднє праві крила, капот, заднє ліве крило, відірвано передній бампер, пошкоджено задній бампер, розбито лобове скло, скло правих дверей, дзеркала заднього виду, що підтверджує довідка ВДАІ Васильківського району від 29 березня 2014 року.
25.3. На момент ДТП автомобіль "Opel Astra" перебував у користуванні ТзОВ "Легке авто" на підставі договору про надання послуг від 1 січня 2014 року, укладеного цим товариством з позивачем.
25.4. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована за відповідним договором у ПрАТ "СК "УНІКА" (згідно з полісом ліміт відповідальності страховика за шкоду, завдану майну страхувальника, - 50 000 грн, франшиза - 0), тоді як така відповідальність ОСОБА_2 як водія автомобіля "Opel Astra" була застрахована у ПрАТ "Страхова компанія "Брокбізнес" згідно з іншим полісом АС/8523490.
25.5. ПрАТ "Страхова компанія "Брокбізнес" виплатила ПрАТ "СК "УНІКА" через наявність спільної вини обох учасників ДТП суму страхового відшкодування в межах ліміту у розмірі 50 % від суми понесених збитків за мінусом франшизи (510 грн), а саме 49 490 грн.
25.6. 19 листопада 2014 року Господарський суд м. Києва ухвалив рішення у справі № 910/20151/14 за позовом ПрАТ "СК "УНІКА" до ТзОВ "Легке Авто", третя особа - Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Дарницького району м. Києва. Згідно з цим рішенням суд стягнув з ТзОВ "Легке Авто" як користувача "Opel Astra" на користь ПрАТ "СК "УНІКА" у порядку регресу відшкодування майнової шкоди у розмірі 50 097,22 грн, встановивши, що ПрАТ "СК "УНІКА" на виконання договору добровільного страхування автотранспорту № 006102/4002/0000147 від 3 вересня 2013 року через страховий випадок, який трапився 29 березня 2014 року, виплатило власнику автомобіля "Volkswagen Touareg" страхове відшкодування в розмірі 199 174,43 грн.
25.7. 3 вересня 2014 року позивач звернувся до ПрАТ "СК "УНІКА" із заявою про виплату страхового відшкодування за полісом обов`язкового страхування, проте ПрАТ "СК "УНІКА" таку виплату не провело.
26. У постанові від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом № 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування (пункт 72 вказаної постанови).
27. Спір виник щодо відшкодування позивачеві шкоди, завданої пошкодженням його автомобіля під час ДТП. Позовні вимоги заявлені до ОСОБА_1 як страхувальника та ПрАТ "СК "УНІКА" як страховика згідно з полісом.
28. Згідно з частинами першою та другою статті 1 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України у редакції, чинній на час звернення з позовом до суду, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб`єктами підприємницької діяльності.
29. Позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 1 ГПК України у вказаній редакції, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим кодексом, - фізичні особи, яким пред`явлено позовну вимогу (частини друга та третя статті 21 ГПК України).
30. Отже, на момент звернення до суду у цій справі сторонами у господарському процесі за загальним правилом могли бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці. Тоді як у цивільному процесі позивачем і відповідачем могли бути, зокрема, фізичні і юридичні особи (частина друга статті 30 ЦПК України у редакції, чинній на час звернення з позовом до суду).
31. Процесуальна співучасть допускалася, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов`язки відповідачів; 2) права й обов`язки кількох відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права й обов`язки (стаття 32 ЦПК України у редакції, чинній на час звернення з позовом до суду).
32. Право особи заявити однорідні позовні вимоги до кількох відповідачів передбачено у процесуальному законі незалежно від того, чи існує між цими відповідачами солідарне зобов`язання. Крім того, спільний розгляд таких вимог не створює солідарного обов`язку для відповідачів. Тому можливим є пред`явлення позову до фізичної та юридичної осіб стосовно стягнення з них коштів, навіть якщо ці особи не були солідарними боржниками (див. пункт 51 постанови Великої палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц).
33. Однак Велика Палата Верховного Суду бере до уваги, що для позивача з огляду на приписи Закону № 1961-IV та звіт № 4088/07/14 про оцінку автомобіля "Opel Astra" від 22 липня 2014 року, яким встановлений розмір завданої позивачеві майнової шкоди у сумі 83 265,20 грн, враховуючи висновки судів у постановах Васильківського міськрайонного суду Київської області від 5 червня 2014 року у справах № 362/2365/14-п і № 362/2366/14-п, а також у рішенні Господарського суду м. Києва від 19 листопада 2014 року у справі № 910/20151/14, було передбачувано, що відповідачем за вимогою про відшкодування майнової шкоди мало бути лише ПрАТ "СК "УНІКА" у межах ліміту відповідальності страховика.