ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 2-а-205/08
Провадження № 11-154зва19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянула в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Вищого адміністративного суду України від 29 квітня 2010 року (судді Черпіцька Л. Т., Васильченко Н. В., Леонтович К. Г., Розваляєва Т. С., Чалий С. Я.) у справі № 2-а-205/08 (К-25355/08) за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної ради міста Луганська (далі - Управління праці Райради), третя особа - Головне управління Державного казначейства України в Луганській області, про стягнення грошових сум із соціальних виплат та
ВСТАНОВИЛА:
1. У липні 2008 року ОСОБА_1. звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому з уточненнями до нього просив:
визнати неправомірними дії Управління праці Райради щодо неправильного розрахунку щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2008 рік;
зобов`язати Управління праці Райради нарахувати і виплатити йому щорічну одноразову грошову допомогу до 5 травня за 2008 рік у розмірі, визначеному частиною п`ятою статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", тобто в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, що становить 3448 грн.
Артемівський районний суд м. Луганська постановою від 08 жовтня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив.
Донецький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 02 грудня 2008 року постанову суду залишив без змін.
Управління праці Райради не погодилося із судовими рішеннями і подало касаційну скаргу.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 23 жовтня 2009 року відкрив касаційне провадження та встановив 10-денний строк з дня отримання копії ухвали для подання заперечень на касаційну скаргу.
Для підготовки справи до касаційного розгляду суддя-доповідач з`ясував склад осіб, які беруть участь у справі, направив їм копії ухвал про відкриття касаційного провадження, копії касаційних скарг, інформацію щодо процесуальних прав та обов`язків та ухвалою від 23 квітня 2010 року призначив справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження на 29 квітня 2010 року.
Вищий адміністративний суд України постановою від 29 квітня 2010 року скасував постанову Артемівського районного суду м. Луганська від 08 жовтня 2008 року, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2008 року і відмовив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
Це рішення касаційний суд ухвалив без участі сторін, розгляд справи здійснив у порядку письмового провадження.
Рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 суд мотивував тим, що суди попередніх інстанцій застосували матеріальний закон про право позивача на щорічну одноразову грошову допомогу до 5 травня за 2008 рік у розмірі більшому від того, який йому належало до виплати на підставі нормативно-правового акта, що діяв на час проведення такої виплати.
2. 13 лютого 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду заяву про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 29 квітня 2010 року з підстави, передбаченої пунктом 3 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) у чинній редакції, - встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом. Зокрема, вказує на рішення Європейського суду з прав людини (далі - Суд, Рішення відповідно) від 6 грудня 2018 року у справі "Ісаєв та інші проти України" в частині заяви ОСОБА_1 № 9300/14, яке набуло статусу остаточного 6 березня 2019 року. Цим Рішенням Суд установив порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) при вирішенні судом, зокрема, справи ОСОБА_1 .
У заяві про перегляд рішення суду касаційної інстанції ОСОБА_1. порушує питання про скасування постанови Вищого адміністративного суду України від 29 квітня 2010 року та залишення без змін рішень судів першої та апеляційної інстанцій. Зазначає, що розгляд касаційної скарги провадився із порушенням принципу рівності та його права на участь у такому перегляді. Касаційний суд не повідомив його про день і час розгляду, не надіслав йому копію постанови. Про відмову у задоволенні позову він дізнався від органу виконання судового рішення. У підсумку ці дії призвели до порушення права позивача на справедливий судовий розгляд.
3. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 27 лютого 2019 року:
відкрила провадження за виключними обставинами за заявою ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Вищого адміністративного суду України від 29 квітня 2010 року у справі за його позовом до Управління праці Райради про стягнення грошових сум по соціальних виплатах;
витребувала копію рішення Європейського суду з прав людини від 06 грудня 2018 року у справі "Ісаєв та інші проти України" (заява № 1292/14 та 16 інших заяв) разом з його автентичним перекладом українською мовою із Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини;
призначила справу до розгляду на судовому засіданні на 23 квітня 2019 року;
витребувала адміністративну справу № 2-а-205/08 з Артемівського районного суду міста Луганська.
4. Згідно з довідкою начальника відділу опрацювання документів управління забезпечення автоматизованого документообігу Великої Палати Верховного Суду ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 2-а-205/08 не вдалося відправити на адресу Артемівського районного суду міста Луганська, через те що приймання та пересилання поштових відправлень на території проведення бойових дій в Луганській області в зоні АТО, в якій перебуває названий суд, призупинено.
Голова Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ розпорядженням від 02 вересня 2014 року № 2710/38-14 "Про визначення територіальної підсудності справ" змінив територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим у районі проведення антитерористичної операції місцевим загальним та апеляційним судам, і визначив, що на судові справи, які територіально підсудні Артемівському районному суду міста Луганська, поширюється територіальна підсудність Білокуракинського районного суду Луганської області. Відповідно до цього розпорядження Білокуракинському районному суду Луганської області підсудний розгляд заяв про відновлення втраченого судового провадження, зокрема, й у цій справі
З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 13 березня 2019 року направила до Білокуракинського районного суду Луганської області копії матеріалів провадження № 11-154зва19 для вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження у справі № 2-а-205/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці Райради про стягнення грошових сум по соціальним виплатам. Цим же рішенням зупинила провадження у цій справі до надходження відновленого судового провадження.
26 квітня 2019 року на адресу Верховного Суду надійшла копія ухвали Білокуракинського районного суду Луганської області від 17 квітня 2019 року з частково відновленим судовим провадженням у справі № 2-а-205/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної ради міста Луганська про стягнення грошових сум.
5. Учасники справи, будучі належним чином повідомлені судом про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися.
За таких обставин на підставі пункту 2 частини першої статті 345 КАС справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Велика Палата Верховного Суду заслухала суддю-доповідача, перевірила викладені в заяві доводи й дійшла висновку, що заява підлягає задоволенню частково з таких підстав.
6. Законом від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Україна ратифікувала Конвенцію, узявши на себе зобов`язання гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі І Конвенції (стаття 1 розділу І).
Пунктом 1 статті 6 розділу І Конвенції визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.