1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Ухвала суду



У Х В А Л А

20 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 9901/399/19

Провадження № 11-844заі19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Золотнікова О. С.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

розглянула матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31 липня 2019 року у справі № 9901/399/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Губської Олени Анатоліївни, Калашнікової Олени Володимирівни й Соколова Володимира Миколайовича про визнання дій протиправними та

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Губської Олени Анатоліївни, Калашнікової Олени Володимирівни та Соколова Володимира Миколайовича про визнання дій протиправними.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 31 липня 2019 року передав цю справу для розгляду до Харківського окружного адміністративного суду за підсудністю за місцезнаходженням позивача для вирішення цим судом питання про можливість відкриття провадження у справі, згідно з положеннями частини першої статті 25 та статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Не погодившись із таким судовим рішенням з підстави порушення судом першої інстанції норм процесуального права, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати незаконну, на його думку, ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в іншому складі колегії суддів.

Апеляційну скаргу подано протягом строку на апеляційне оскарження, установленого частиною першою статті 295 КАС України, ця скарга відповідає вимогам щодо форми та змісту, передбаченим статтею 296 цього Кодексу, а тому перешкод для відкриття апеляційного провадження у справі немає.

Відповідно до частини другої статті 300 КАС України питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, визначеному статтею 298 цього Кодексу.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 також клопоче про розгляд справи у судовому засіданні за його участю.

Відповідно до частини третьої статті 311 КАС України Велика Палата Верховного Суду як суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження), якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають участі сторін.

Оскільки у цій справі предметом апеляційного перегляду є ухвала про передачу справи до іншого суду, то Велика Палата Верховного Суду в межах поданої апеляційної скарги лише перевіряє правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, при цьому фактичні обставини справи у такому випадку не підлягають з`ясуванню та оцінюванню.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.


................
Перейти до повного тексту