У Х В А Л А
20 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 823/368/17
Провадження №11-665апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Князєва В. С.,
суддів: Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
перевірила наявність підстав для прийняття до провадження справи за позовом Приватного підприємства "Колос Чигиринщини" до державного реєстратора Чигиринського районного управління юстиції Черкаської області Грицаєнко Оксани Анатоліївни, Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області, державного реєстратора виконавчого комітету Чигиринської міської ради Грицаєнко Окса ни Анатоліївни, треті особи - ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Нібулон", про визнання протиправним та скасування рішення, у якій Товариством з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарським підприємством "Нібулон" подано касаційну скаргу на постанову Черкаського окружного адміністративного суду міста Києва
від 17 серпня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду
від 01 листопада 2017 року,
УСТАНОВИЛА:
Приватне підприємство "Колос Чигиринщини" звернулося до суду з позовом до державного реєстратора Чигиринського районного управління юстиції Черкаської області Грицаєнко Оксани Анатоліївни, Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області, державного реєстратора виконавчого комітету Чигиринської міської ради Грицаєнко Окса ни Анатоліївни, треті особи - ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Нібулон", у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Чигиринського районного управління юстиції Черкаської області Грицаєнко Оксани Анатоліївни
від 17 березня 2016 року (номер запису про інше речове право 15863111) щодо реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарським підприємством "Нібулон" на підставі договору від 18 лютого 2010 року права оренди земельної ділянки площею 1,8607 га, кадастровий номер 7125487000:01:002:0058, яка належить ОСОБА_2 .
Черкаський окружний адміністративний суд постановою від 17 серпня 2017 року позов задовольнив.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 01 листопада 2017 року постанову Черкаського окружного адміністративного суду міста Києва
від 17 серпня 2017 року залишив без змін.
Судові рішення мотивовано тим, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним та вчинене всупереч вимогам законодавства, оскільки відповідачем не перевірено суперечності між заявленим правом та вже зареєстрованим, що призвело до повторної реєстрації договору оренди на одну й ту ж земельну ділянку за різними орендарями.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" подало касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Зокрема, посилається на приватноправовий характер цього спору, оскільки скасування рішень державного реєстратора з проведення реєстраційних дій за договорами оренди землі матимуть вплив на майнові права тієї юридичної особи, щодо якої ці реєстраційні дії буде скасовано.
Суддя Вищого адміністративного суду України ухвалою від 28 листопада 2017 року відкрив касаційне провадження у цій справі.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України
від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства України викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту першого розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ухвалою
від 25 червня 2019 року призначив справу до розгляду.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою
від 09 липня 2019 року справу за позовом Приватного підприємства "Колос Чигиринщини" до державного реєстратора Чигиринського районного управління юстиції Черкаської області Грицаєнко Оксани Анатоліївни, Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області, державного реєстратора виконавчого комітету Чигиринської міської ради Грицаєнко Окса ни Анатоліївни, треті особи - ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Нібулон", про визнання протиправним та скасування рішення передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Ураховуючи, що в касаційній скарзі порушено питання про скасування судових рішень, зокрема, з підстав порушення правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність правових підстав для прийняття цієї справи до розгляду.
Згідно з частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 26 травня 1988 року в справі "Екбатані проти Швеції" зазначив, що якщо розгляд справи у суді першої інстанції був публічним, відсутність "публічності" при розгляді справи у другій та третій інстанціях може бути виправданою особливостями процедури по цій справі. Якщо скарга стосується виключно питання права, залишаючи осторонь фактичні обставини справи, то вимоги статті 6 Конвенції можуть бути дотримані і тоді, коли заявнику не було надано можливості бути заслуханим у апеляційному чи касаційному суді особисто.