У Х В А Л А
20 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 823/564/17
Провадження №11-673апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Князєва В. С.,
суддів: Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
перевірила наявність підстав для прийняття до провадження справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кищенці" до Маньківського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови, у якій Товариством з обмеженою відповідальністю "Кищенці" подано касаційну скаргу на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2017 року,
УСТАНОВИЛА:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кищенці" звернулося до суду з позовом до Маньківського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження
від 22 березня 2017 року ВП № 53625831.
Черкаський окружний адміністративний суд ухвалою від 19 квітня 2017 року закрив провадження у справі.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22 травня 2017 року ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року залишив без змін.
Судові рішення мотивовано тим, що спірні правовідносини, зумовлені зняттям арешту майна, накладеного під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, необхідно вирішувати в порядку кримінального, а не адміністративного судочинства.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кищенці" подало касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зокрема, зазначає про те, що спір має бути розглянутий у порядку адміністративного судочинства, оскільки Кримінальним процесуальним кодексом України не передбачений порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця при виконанні судових рішень у кримінальних справах.
Суддя Вищого адміністративного суду України ухвалою від 16 червня 2017 року відкрив касаційне провадження у цій справі.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України
від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства України викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту першого розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою
від 10 липня 2019 року справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кищенці" до Маньківського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Ураховуючи, що в касаційній скарзі порушено питання про скасування судових рішень, зокрема, з підстав порушення правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність правових підстав для прийняття цієї справи до розгляду.
Згідно з частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 26 травня 1988 року в справі "Екбатані проти Швеції" зазначив, що якщо розгляд справи у суді першої інстанції був публічним, відсутність "публічності" при розгляді справи у другій та третій інстанціях може бути виправданою особливостями процедури по цій справі. Якщо скарга стосується виключно питання права, залишаючи осторонь фактичні обставини справи, то вимоги статті 6 Конвенції можуть бути дотримані і тоді, коли заявнику не було надано можливості бути заслуханим у апеляційному чи касаційному суді особисто.
Зокрема, як зазначив Європейський суд з прав людини, це стосується суду тієї інстанції, перед яким не ставиться завдання встановлення фактичних обставин, а лише перевірка правильності застосування норм права.