У Х В А Л А
20 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 1340/6148/18
Провадження №11-730апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Князєва В. С.,
суддів: Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
перевірила наявність підстав для прийняття до провадження справи за позовом ОСОБА_1 до Сколівського районного суду Львівської області, Виконуючого обов`язки голови Сколівського районного суду Львівської області Микитина Володимира Ярославовича про визнання протиправним і скасування розпорядження, зобов`язання вчинити дії, у якій ОСОБА_1 подано касаційну скаргу на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду
від 26 грудня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду
від 22 квітня 2019 року,
УСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Сколівського районного суду Львівської області, Виконуючого обов`язки голови Сколівського районного суду Львівської області Микитина Я. В., про:
- визнання протиправним та скасування розпорядження голови Сколівського районного суду Львівської області про передачу цивільної справи № 453/505/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Гол овного управління Держгеокадастру у Львівській області, ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування висновку на розгляд Миколаївського районного суду Львівської області;
- зобов`язання голови Сколівського районного суду Львівської області ухвалити розпорядження про передачу вказаної цивільної справи на розгляд найбільш територіально наближеного до Сколівського районного суду Львівської області, тобто Стрийського районного суду Львівської області.
Львівський окружний адміністративний суд ухвалою від 26 грудня 2018 року відмовив у відкритті провадження у цій справі.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 22 квітня 2019 року ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року залишив без змін.
Судові рішення мотивовано тим, що спір у цій справі не є публічно-правовим, оскільки оскаржуване розпорядження голови суду винесено в рамках процесуальної діяльності
в. о. голови Сколівського районного суду Львівської області. При прийнятті розпорядження про передачу цивільної справи № 453/505/16-ц на розгляд до Миколаївського районного суду Львівської області відповідач здійснював повноваження щодо правосуддя, і не здійснював відносно позивача владні управлінські функції.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зазначає, зокрема, що Цивільний процесуальний кодекс України не передбачає порядку оскарження розпорядження про передачу справи на розгляд до найбільш територіально наближеного суду, вважає, що спір повинен бути розглянутий за правилами адміністративного судочинства.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою
від 10 липня 2019 року відкрив касаційне провадження у цій справі, а ухвалою
від 22 липня 2019 року призначив її до розгляду.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою
від 23 липня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до Сколівського районного суду Львівської області, Виконуючого обов`язки голови Сколівського районного суду Львівської області Микитина В. Я. про визнання протиправним і скасування розпорядження, зобов`язання вчинити дії передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Ураховуючи, що в касаційній скарзі порушено питання про скасування судових рішень, зокрема, з підстав порушення правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність правових підстав для прийняття цієї справи до розгляду.
Згідно з частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 26 травня 1988 року в справі "Екбатані проти Швеції" зазначив, що якщо розгляд справи у суді першої інстанції був публічним, відсутність "публічності" при розгляді справи у другій та третій інстанціях може бути виправданою особливостями процедури по цій справі. Якщо скарга стосується виключно питання права, залишаючи осторонь фактичні обставини справи, то вимоги статті 6 Конвенції можуть бути дотримані і тоді, коли заявнику не було надано можливості бути заслуханим у апеляційному чи касаційному суді особисто.
Зокрема, як зазначив Європейський суд з прав людини, це стосується суду тієї інстанції, перед яким не ставиться завдання встановлення фактичних обставин, а лише перевірка правильності застосування норм права.