Постанова
Іменем України
05 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 569/9525/17
провадження № 51-10564 км 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Маринича В.К.,
суддів Лагнюка М.М., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Андрієнко М.В.,
прокурора Деруна А.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 на ухвалу судді-доповідача Рівненського апеляційного суду від 26 листопада 2018 року про повернення його апеляційної скарги.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 05 грудня 2017 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки 6 місяців.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 задоволено.
Постановлено стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 164 697 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 120 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Зазначений вирок місцевого суду учасниками судового провадження в апеляційному порядку не оскаржувався.
На стадії виконання вироку заступник начальника Сарненського районного ВДВС ГТУЮ в Рівненській області звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_2
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 28 жовтня 2018 року у задоволенні вказаної заяви заступника начальника Сарненського районного ВДВС ГТУЮ в Рівненській області відмовлено.
Не погодившись з ухвалою місцевого суду, потерпілий ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.
Ухвалою судді-доповідача Рівненського апеляційного суду від 26 листопада 2018 року апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 28 жовтня 2018 року повернуто.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_1 ставить питання про скасування ухвали судді-доповідача апеляційного суду та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції. Вказує, що суддя-доповідач апеляційного суду, грубо порушуючи вимоги кримінального процесуального закону, позбавив його гарантованого права на оскарження рішення суду, що стосується його інтересів, в порядку апеляційної процедури. Наголошує, що суддя-доповідач, повертаючи його апеляційну скаргу, дійшов невірного та необґрунтованого висновку про відсутність у нього права на апеляційне оскарження ухвали місцевого суду на стадії виконання судових рішень, чим порушив принцип доступу до правосуддя.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 не надходило.
У судовому засіданні прокурор просив закрити касаційне провадження за касаційною скаргою потерпілого, оскільки, на його думку, потерпілий не має права на апеляційне оскарження згаданого судового рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Як вбачається із матеріалів провадження, потерпілий ОСОБА_1, вказуючи про незаконність та необґрунтованість ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 28 жовтня 2018 року, оскаржив її в апеляційному порядку.
Зазначену апеляційну скаргу суддя-доповідач Рівненського апеляційного суду своєю ухвалою від 26 листопада 2018 повернув особі, яка її подала, тобто потерпілому ОСОБА_1
Так, повертаючи апеляційну скаргу потерпілого, суддя-доповідач зазначив, що потерпілий не вправі оскаржувати в апеляційному порядку судове рішення, яке випливає із судового провадження на стадії його виконання, оскільки процесуальні права потерпілого у судовому провадженні закінчуються з моменту набрання судовим рішенням (вироком) законної сили.
З таким висновком судді-доповідача апеляційного суду колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи у розумні строки незалежним та неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
Положеннями ст. 537 КПК України закріплено перелік питань, які вирішуються судом під час виконання вироків. Зокрема, п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України передбачено, що судом можуть також вирішуватись інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.