Постанова
Іменем України
05 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 701/1128/16-к
провадження № 51-10597 км 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Маринича В.К.,
суддів Лагнюка М.М., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Андрієнко М.В.,
прокурора Деруна А.І.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Костенко А.Є. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Маньківського районного суду Черкаської області від 12 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 20 вересня 2018 року у кримінальному провадженні № 12015250210000298 від 09 вересня 2015 року за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 ),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Маньківського районного суду Черкаської області від 12 вересня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі сорока п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 765 грн. в дохід держави.
На підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнено від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 22 червня 2015 року, приблизно о 10:40, перебуваючи біля магазину "Будматеріали", що знаходиться за адресою вул. Центральна, 1 смт Буки Маньківського району Черкаської області, в ході конфлікту, на ґрунті неприязних відносин, діючи умисно, наніс потерпілому ОСОБА_2 удар правою ногою в ділянку коліна, чим заподіяв останньому легкі тілесні ушкодження.
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 20 вересня 2018 року апеляційну скаргу захисника Костенко А.Є. в інтересах ОСОБА_1 залишено без задоволення, а вирок місцевого суду - без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ставить питання про скасування вироку місцевого суду та ухвали апеляційного суду у зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. При цьому захисник зазначає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання захисника про витребування амбулаторної картки ОСОБА_2 та призначення на підставі отриманих з картки даних повторної судово-медичної експертизи тілесних ушкоджень потерпілого.
Крім того, захисник вказує, що висновки судово-медичних експертиз № 877 від 23 вересня 2015 року, № 836 від 25 серпня 2016 року та №1047 від 26 жовтня 2016 року є сумнівними, а посилання судами першої та апеляційної інстанцій на вказані експертизи є безпідставним, оскільки ОСОБА_1 засуджено за нанесення саме легких тілесних ушкоджень, тому існують сумніви у можливості експертом виявити сліди тілесних ушкоджень через такий значний проміжок часу.
Також у своїй касаційній скарзі захисник посилається на суттєві розбіжності у показаннях свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які ґрунтувалися на підставі даних, отриманих під час перегляду відеозапису інциденту між ОСОБА_1 та потерпілим. При цьому вказує, що судами першої та апеляційної інстанцій безпідставно не було взято до уваги показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу захисника не надходило.
У судовому засіданні засуджений підтримав касаційну скаргу, а прокурор просив залишити касаційну скаргу без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також наявність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.