Постанова
Іменем України
04 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 640/19434/17
провадження № 61-10362св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Будинок на Пушкінській", Департамент реєстрації Харківської міської ради,
третя особа - Харківська міська рада,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду міста Харкова від 15 січня 2019 року у складі судді Нев`ядомського Д. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 25 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Овсяннікової А. І., Коваленко І. П., Сащенко І. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Будинок на Пушкінській" (далі - ОСББ "Будинок на Пушкінській"), Департаменту реєстрації Харківської міської ради, третя особа -Харківська міська рада, про визнання рішення установчих зборів недійсним, визнання протоколу загальних зборів та статуту недійсними, скасування державної реєстрації ОСББ "Будинок на Пушкінській".
В обґрунтування позову зазначає, що він є співвласником квартири АДРЕСА_1 . Разом з ним співвласниками квартири є його донька ОСОБА_2 та його мати ОСОБА_3 . У серпні 2016 року він дізнався, що 25 квітня 2016 року в будинку проведено установчі збори співвласників багатоквартирного будинку, прийнято рішення про створення ОСББ "Будинок на Пушкінській" та затверджено статут вказаного ОСББ. Зазначені рішення оформлені протоколом зборів співвласників багатоквартирного будинку від 25 квітня 2016 року, на підставі якого 14 липня 2016 року зареєстровано ОСББ "Будинок на Пушкінській" як юридичну особу.
Позивач вказав, що його не було належним чином повідомлено про час та місце проведення установчих зборів, він не мав можливості реалізувати своє волевиявлення з приводу створення в будинку ОСББ. При цьому, рішення прийняті установчими зборами 25 квітня 2016 року з суттєвими порушенням чинного законодавства України, а тому, на його думку, такі слід визнати недійсними.
Також позивач зазначив, що державний реєстратор при вчиненні реєстраційних дій щодо державної реєстрації ОСББ "Будинок на Пушкінській" як юридичної особи не перевірив надані ініціативною групою будинку документи та в супереч вимогам чинного законодавства зареєстрував вказане ОСББ.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Київського районного суду міста Харкова від 15 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 25 квітня 2019 року, в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем не доведено порушення його прав, рішення про створення ОСББ "Будинок на Пушкінській" прийнято з дотриманням положень Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", а тому підстави для визнання рішення установчих зборів недійсним, визнання протоколу загальних зборів та статуту недійсними, скасування державної реєстрації ОСББ відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Київського районного суду міста Харкова від 15 січня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 25 квітня 2019 року, у якій заявник просить скасувати вказані судові рішення, ухвалити нове рішення про задоволення позову, з підстав неправильного застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що в порушення вимог частини четвертої статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" позивач не був належним чином повідомлений про проведення установчих зборів, у зв`язку з чим був позбавлений можливості брати участь у них.
Заявник вказує, що під час голосування за створення ОСББ ініціативною групою було враховано його голос (голосував лише один співвласник квартири - ОСОБА_3 ), хоча жодної довіреності він на голосування від його імені та інших співвласників квартири АДРЕСА_1 до оспорюваного протоколу відповідачем не надано, оскільки такі довіреності не видавались.
Крім того, зазначає, що судами попередніх інстанцій не надано оцінки його доводам про неправильне визначення зальної площі будинку, від якої обраховується відсоток голосів під час голосування членів ОСББ.
Протокол загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку не містить всіх обов`язкових реквізитів та інформації, що визначені Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Заявник звернув увагу, що під час розгляду справи його клопотання про витребування копії реєстраційної справи задоволено частково в спосіб постановлення протокольної ухвали, хоча така, на його переконання, мала б бути оформлена окремим письмовим документом.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1, витребувано матеріали справи № 640/19434/17 з Київського районного суду міста Харкова.
Ухвалою Верховного Суду від 08 серпня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, скасування оскаржених судових рішень та закриття провадження у справі.
Суди попередніх інстанцій встановили, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 06 травня 1998 року квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_5
25 квітня 2016 року проведено установчі збори співвласників багатоквартирного будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_2, які оформлено протоколом від 25 квітня 2016 року зборів співвласників багатоквартирного будинку.
За результатами проведення зборів співвласників багатоквартирного будинку створено ОСББ "Будинок на Пушкінській", затверджено статут та обрано його керівні органи.
14 липня 2016 року внесено запис до Єдиного державного реєстру про проведення державної реєстрації юридичної особи - ОСББ "Будинок на Пушкінській".
Звертаючись до суду із позовом, позивач посилався на те, що при створенні об`єднання співвласників багатоквартирного будинку були порушені положення Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", фактично останній висловлював свою незгоду з прийнятим рішенням установчих зборів ОСББ "Будинок на Пушкінській" та рішеннями загальних зборів співвласників будинків, оформлених відповідним протоколом.
У частині третій статті 3 ЦПК Українивизначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
З урахуванням наведених норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Суд, встановлений законом (законний суд), є необхідним інституційним елементом справедливого правосуддя в тому розумінні, яке цьому поняттю надає стаття 6 Європейської конвенції з прав людини. Лише такий суд, керуючись правовими засадами та за встановленою законом процедурою, є компетентним здійснювати правосуддя.
У цій справі позивачем пред`явлено вимоги про визнання рішення установчих зборів недійсним, визнання протоколу загальних зборів та статуту недійсними, скасування державної реєстрації ОСББ "Будинок на Пушкінській".
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року справі № 813/6286/15 наведено такий правовий висновок.
Спір про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності та господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов`язки). Цей спір не є спором у сфері публічно-правових відносин, навіть якщо виник у зв`язку з протиправним внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців суб`єктом владних повноважень запису про припинення юридичної особи; не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин; не є спором, що виникає у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, а є спором про абстрактну можливість брати участь у конкретних правовідносинах. При цьому процесуальне законодавство не визначає юрисдикційну належність такого спору. Вважаючи за необхідне заповнити цю прогалину закону, Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, тому повинні розглядатися за правилами господарського судочинства.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції, чинній на час звернення з позовом до суду, господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів. Зазначені приписи кореспондуються з положеннями пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України у чинній редакції. Отже, оскільки спірні правовідносини є найбільш наближеними до правовідносин, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що такий спір має вирішуватися судами за правилами ГПК України.