Постанова
Іменем України
09 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 461/1219-16-ц
провадження № 61-25293 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування", Товариство з обмеженою відповідальністю "Ефе бетон",
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Львівської області від 06 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Левика Я. А., Струс Л. Б., Шандри М. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (далі - ПрАТ "СК "Аха Страхування"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Ефе бетон"
(далі - ТОВ "Ефе бетон") про відшкодування шкоди, завданої злочином.
На обгрунтування позовних вимог зазначала, що 09 липня 2015 року, внаслідок наїзду автомобіля "Mersedes Benz Axor", реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, який перебував у трудових відносинах з ТОВ "Ефе Бетон" та отриманих внаслідок цього тяжких тілесних ушкоджень, померла її мати - ОСОБА_3 Зазначений транспортний засіб перебував у користуванні та володінні ТОВ "Ефе бетон" на підставі договору оренди від 01 серпня 2014 року, укладеного з представництвом "Онур Тааххут Ташимаджилик Ве Тіджарет Лімітед Ширкеті".
Вироком Франківського районного суду м. Львова від 27 листопада 2015 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 Кримінального Кодексу України
(далі - КК України) та призначено покарання у виді пʼяти років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на три роки. На підставі статті 75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування основного покарання з іспитовим терміном на три роки, та з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 три роки.
Унаслідок заподіяння смерті матері їй були завдані важкі моральні страждання, загибель рідної людини є непоправною втратою і не підлягає відновленню.
На організацію поховання матері, вона витратила 12 623,75 грн.
Цивільно-правова відповідальність власника джерела підвищеної небезпеки - автомобіля "Mersedes Benz Axor", реєстраційний номер НОМЕР_1, застрахована у ПрАТ "СК "АХА Страхування", яке 24 травня 2016 року перерахувало їй
1 900,00 грн на відшкодування майнової шкоди та 11 765,88 грн регламентної виплати у порядку, визначеному статтею 27 Закону України "Про обовʼязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" на відшкодування моральної шкоди.
Посилаючись на наведене, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила стягнути з ПрАТ "СК "АХА Страхування" 2 850,12 грн на відшкодування моральної шкоди (із урахуванням сплаченої регламентної виплати); з ТОВ "Ефе бетон" на відшкодування моральної шкоди - 1 985 384,00 грн, а також у солідарному порядку з відповідачів майнову шкоду в розмірі 1 723,75 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 12 травня 2017 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ "Ефе бетон" на користь ОСОБА_1 18 234,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Вирішуючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки - автомобіля, який був застрахований у ПрАТ "АХА Страхування" та знаходився у володінні та користуванні ТОВ "ЕФЕ бетон", з яким ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах, позивачеві завдано моральну шкоди у зв`язку зі смертю її матері, сума на відшкодування якої, із урахуванням принципів розумності, справедливості та інших обставин, що мають істотне значення, становить
30 000, 00 грн. Ураховуючи, що ПрАТ "СК "АХА страхування" сплатило
ОСОБА_1 11 765,88 грн на відшкодування моральної шкоди, з нього належить стягнути різницю у розмірі 18 234,12 грн.
Відмовляючи у відшкодуванні майнової шкоди, суд першої інстанції виходив із того, що понесені ОСОБА_1 витрати на придбання труни та ритуальних послуг у розмірі 1 900,00 грн підтверджуються квитанцією від 12 липня
2015 року № 13 та відшкодовані ПрАТ "СК "АХА Страхування" у добровільному порядку, тоді як витрати на поминальний обід у розмірі 8 073,75 грн не є витратами на поховання у розумінні статті 1201 ЦК України. Доказів на підтвердження понесення інших витрат, позивач не надала.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Постановою Апеляційного суду Львівської області від 06 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Галицького районного суду м. Львова від 12 травня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення.
Стягнуто з ПрАТ "СК "АХА Страхування" на користь ОСОБА_1 2 850,12 грн на відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ТОВ "Ефе Бетон" на користь ОСОБА_1 85 384,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що визначений судом першої інстанції розмір відшкодування заподіяної позивачеві моральної шкоди є недостатнім, а тому з урахуванням обставин заподіяння такої шкоди, глибини і характеру душевних страждань, а також вимог розумності та справедливості, суд визначив розмір відшкодування майнової шкоди у сумі 100 000,00 грн, яка має бути розподілена між відповідачами, зокрема з ПАТ "СК "АХА "Страхування", з урахуванням сплаченої ним виплати у розмірі 11 765,88 грн, підлягає стягненню - 2 850,12 грн, а інша частина невідшкодованої суми - 85 384,00 грн підлягає стягненню з ТОВ "Ефе бетон", яке на законній правовій підставі володіло джерелом підвищеної небезпеки, що вчинило наїзд на матір позивача.
Висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для відшкодування майнової шкоди з відповідачів є законним та обгрунтованим, оскільки відшкодування витрат на проведення поминального обіду не передбачено чинним законодавством.
Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просила скасувати рішення апеляційного суду в частині визначення розміру відшкодування моральної шкоди, що підлягає стягненню з ТОВ "Ефе бетон", та ухвалити у цій частині нове судове рішення, яким збільшити розмір відшкодування моральної шкоди в межах заявлених позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована посиланням на те, що апеляційний суд не врахував, що мати була для неї найріднішою особою, загибель якої є непоправною втратою, інших родичів у неї немає. Крім того вона змушена була докладати додаткових зусиль для розслідування кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_2, а відтак визначена апеляційним судом сума відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн, не є справедливою та співмірною із заподіяними їй моральними стражданнями.
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Ефе Бетон" посилалося на законність та обгрунтованість оскаржуваного судового рішення, яку було фактично визнано позивачем, з огляду на прийняття 21 лютого 2018 року від відповідача виконання постанови Апеляційного суду Львівської області від 06 лютого
2018 року.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2018 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи.
Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.