Постанова
Іменем України
05 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 707/1748/15-ц
провадження № 61-7746св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - Садове товариство "Фотон",
треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 06 червня 2016 року у складі судді Морозова В. В. та рішення Апеляційного суду Черкаської області від 26 липня 2016 року у складі колегії суддів: Нерушак Л. В., Пальонного В. С., Карпенко О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У липні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Садового товариства "Фотон" (далі - СТ "Фотон"), треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання зборів нелегітимними, а прийнятих на них рішень - недійсними.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що в червні 2015 року вона дізналася про існування протоколу загальних зборів членів СТ "Фотон", який датований 22 березня 2015 року.
З цього протоколу відомо, що 22 березня 2015 року нібито відбулись загальні збори членів СТ "Фотон", на яких обрано нового голову правління, склад правління та затверджено нову редакцію статуту СТ "Фотон". Оскільки вона є членом СТ "Фотон", а також членом правління СТ "Фотон", то повинна була знати про заплановані збори та про їх проведення.
У подальшому вона дізналась, що жодних зборів, які б приймали відповідні рішення, не було. Жодний з опитаних нею членів садового товариства участі в зборах не брав, про їх проведення не знав.
На даний час та станом на 22 березня 2015 року кількість членів СТ "Фотон" налічує 530 осіб. Для забезпечення кворуму на загальних зборах мало бути присутніми якнайменше 260 осіб. Протоколом 22 березня 2015 року місцем проведення зборів визначено територію СТ "Фотон". Проте в цей день на території товариства було приблизно 30-40 осіб, що підтверджено актом членів СТ "Фотон".
Згідно з протоколом від 22 березня 2015 року кількість присутніх на зборах становила 567 осіб, однак така кількість людей не могла бути непоміченою на території товариства.
На даний час в зв`язку з існуванням протоколу від 22 березня 2015 року про проведення зборів членів СТ "Фотон" та нібито затвердження ними нової редакції статуту, чинною є редакція статуту, про положення якого члени СТ "Фотон" не знають, а норми статуту не відповідають інтересам загальних зборів членів товариства, оскільки суттєво обмежують їх повноваження, протоколом від 22 березня 2015 року окремі особи включені до складу правління СТ "Фотон".
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила визнати нелегітимними скликані 22 березня 2015 року загальні збори членів СТ "Фотон", а рішення зборів від 22 березня 2015 року, оформлені протоколом б/н - недійсними.
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 30 вересня 2015 року до участі у справі як третю особу на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог, залучено ОСОБА_3 .
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 15 квітня 2016 року до участі у справі як третю особу на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог, залучено ОСОБА_4 .
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 06 червня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з відсутності порушення прав позивача, як учасника правовідносин, необґрунтованості позовних вимог та недоведеності, в чому саме полягало порушення її прав саме рішенням оскаржуваних зборів, оскільки вважав відновленими права позивача рішенням зборів від 27 березня 2016 року. При цьому судом встановлено порушення в процесі скликання та проведення оскаржуваних загальних зборів товариства.
Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 26 липня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції виходив з того, що встановлені судом першої інстанції обставини про порушення в процесі скликання та проведення оскаржуваних загальних зборів товариства суперечать його ж власним висновкам. Єрішення суду, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог, які повторно заявлено ОСОБА_1 .
Крім того, визнання загальних зборів нелегітимними не передбачено чинним законодавством, оскільки можливо визнати загальні збори недійсними, а рішення загальних зборів - незаконними.
Суд першої інстанції не звернув уваги на наявність рішення Апеляційного суду Черкаської області від 21 липня 2015 року щодо оскарження рішення зборів товариства від 22 березня 2015 року з цих же підстав, яке є чинним після його оскарження в касаційному порядку.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У серпні 2016 року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційної скаргою на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 06 червня 2016 року та рішення Апеляційного суду Черкаської області від 26 липня 2016 року, в якій просить скасувати оскаржувані рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Вказує на те, що оскаржувані рішення ухвалені при невідповідності висновків судів фактичним обставинам справи, неповному та неправильному встановленні обставин, які мають значення для справи.
Судом першої інстанції встановлено порушення процедури проведення оскаржуваних загальних зборів, оскільки був відсутній кворум для прийняття легітимних рішень, що є підставою для визнання загальних зборів нелегітимними, а прийнятих на них рішень - недійсними, проте суд апеляційної інстанції цей висновок вважав неправильним; суди не звернули уваги на порушення процедури скликання оскаржуваних загальних зборів від 22 березня 2015 року; не взяли до уваги, що представник відповідача ОСОБА_5 є неналежним; не взяли до уваги показання свідків, які пояснювали, що не були присутніми на загальних зборах 22 березня 2015 року, тому такі збори не відбувались.
У листопаді 2016 року СТ "Фотон" подало заперечення на касаційну скаргу, у якому зазначило про відсутність підстав для скасування ухвалених у справі рішень.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 жовтня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі.
У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України справа передана до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду апеляційної інстанції відповідає вимогам законодавства щодо законності та обґрунтованості.