Постанова
Іменем України
02 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 190/1247/16-ц
провадження № 61-30969св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач - Кредитна спілка "Союз-Дніпро",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 15 серпня 2016 року у складі судді Резніченка М. С. і ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 червня 2017 року у складі колегії суддів: Варенко О. П., Городничої В. С., Лаченкової О. В., у справі за позовом Кредитної спілки "Союз-Дніпро" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог
У червні 2016 року Кредитна спілка "Союз-Дніпро" (далі - КС "Союз-Дніпро") звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просила в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 28 січня 2014 року № 198/14 стягнути з відповідачів солідарно на її користь 52 722,12 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 отримала кредитні кошти у розмірі 37 740,00 грн строком на 30 місяців, починаючи з 28 січня 2014 року по 27 липня 2016 року, зі сплатою відсотків. На забезпечення виконання даних зобов`язань 28 січня 2014 року укладено договір поруки № 198/14, яким ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прийняли на себе обов`язки перед КС "Союз-Дніпро" відповідати у повному обсязі за зобов`язанням ОСОБА_1 за даним кредитним договором. Станом на 20 травня 2016 року ОСОБА_1 не повернула кошти і не сплатила відсотки за користування кредитом.
Короткий зміст судових рішень
Заочним рішенням П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 15 серпня 2016 року позов задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь КС "Союз-Дніпро" 52 722,12 грн у рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором, яка складається з 21 655,33 грн - борг за кредитом, 31 066,79 грн - борг за відсотками за користування кредитом з урахуванням прострочених платежів.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що 28 січня 2014 року відповідно до укладеного між сторонами кредитного договору № 198/14 ОСОБА_1 отримала кредитні кошти у розмірі 37 740,00 грн до 27 липня 2016 року зі сплатою відсотків на залишок заборгованості за кредитом. Для забезпечення виконання зобов`язань щодо повернення кредиту 28 січня 2014 року укладено договір поруки № 198/14, яким ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прийняли на себе обов`язки перед КС "Союз-Дніпро" відповідати у повному обсязі по зобов`язанню ОСОБА_1 за кредитним договором. Відповідно до розрахунку заборгованості по кредиту станом на 20 травня 2016 року ОСОБА_1 має борг у розмірі 52 722,12 грн, у тому числі 21 655,33 грн - за кредитом, 31 066,79 грн - за відсотками.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, заочне рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 15 серпня 2016 року залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що посилання відповідача ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на те, що вона не пам`ятає, чи підписувала вона договір поруки, а її дочка взагалі не підписувала договір поруки, відхилені апеляційним судом як недоведені. Клопотань про проведення почеркознавчої експертизи ні апелянт, ні її представник не заявляли, незважаючи на те, що в судовому засіданні судом апеляційної інстанції 29 березня 2017 року апелянту роз`яснено її право звернутися з відповідним клопотанням і було оголошено перерву для визначення позиції. Доводи апеляційної скарги щодо порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції, зокрема, в частині неналежного повідомлення відповідачів про час розгляду справи, відхилені, оскільки вони не впливають на встановлені судом обставини справи та не можуть бути підставою для скасування по суті правильного рішення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2017 року ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку надіслала касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ), в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, вона просить скасувати рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 15 серпня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 червня 2017 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою ВССУ від 05 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 .
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що касаційні скарги на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
25 травня 2018 року справу № 190/1247/16-ц та матеріали касаційного провадження ВССУ передано до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, щопозичальник з невідомих причин умисно ухиляється від виконання своїх зобов`язань за кредитним договором, маючи матеріальну змогу погашати заборгованість за кредитним договором. Поручителі не мають грошових коштів для погашення кредиту. Повідомити про це суду першої інстанції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не могли, адже не отримували судові повістки, а у поштових повідомленнях зазначено, що місце знаходження ОСОБА_2 не встановлено, хоча у матеріалах справи наявна відповідь на запит суду першої інстанції про місце її проживання. Апеляційний суд відхилив клопотання про виклик до суду та допит як свідка помічника судді Солод В. Ю. Апеляційний суд відмовив у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 про витребування з П`ятихатського відділення Кам`янської об`єднаної державної податкової інспекції копій податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за 2014-2016 роки, які необхідні для підтвердження платоспроможності позичальника. Також апеляційний суд відмовив у долученні до матеріалів справи довідки про доходи ОСОБА_3 ОСОБА_2 не пам`ятає чи підписувала вона договір поруки від 28 січня 2014 року. У ОСОБА_2 є договір поруки, укладений з позивачем, позичальником ОСОБА_1 і поручителями ОСОБА_3 ОСОБА_2 від 03 січня 2013 року. Позивач на звернення ОСОБА_2 не надав їй копію кредитного договору від 28 січня 2014 року № 198/14 і договору поруки від 28 січня 2014 року № 198/14. Представник ОСОБА_2 заявляв клопотання про зобов`язання позивача надати оригінали цих договорів для ознайомлення з ними ОСОБА_2, проте у задоволенні цього клопотання було відмовлено. Вимог від позивача про виплату заборгованості ОСОБА_2 не отримувала.
Позиції інших учасників
У жовтні 2017 року позивач подав заперечення на касаційну скаргу, в яких просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Заперечення мотивовані тим, що наявність підписів поручителів на договорі поруки підтверджує ознайомлення та досягнення згоди сторонами з усіх істотних умов договору. В апеляційному суді ОСОБА_2 був наданий для огляду оригінал даного договору поруки та поставлене питання суддями чи її підпис міститься на договорі поруки, на що ОСОБА_2 відповіла, що на договорі наявний її підпис, але вона не пам`ятає коли і де вона підписувала даний договір. ОСОБА_2 не скористалася своїм правом заявити клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи, яке було роз`яснено апеляційним судом. ОСОБА_2 не надала доказів відсутності свого обов`язку виконувати зобов`язання за кредитним договором.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Фактичні обставини, встановлені судами
28 січня 2014 року між КС "Союз-Дніпро" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 198/14, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 37 740,00 грн строком на 30 місяців починаючи з 28 січня 2014 року по 27 липня 2016 року зі сплатою відсотків.