Постанова
Іменем України
09 вересня2019 року
м. Київ
справа № 752/14920/18
провадження № 61-6234св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-сервіс"
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 13 березня 2019 року у складі колегії суддів: Фінагеєва В. О., Кашперської Т. Ц., Яворського М. А.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" (далі - КП "Житло-сервіс") про визнання недійсним договору про надання послуг.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29 липня 2016 року між ОСОБА_1 та КП "Житло-сервіс" укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, за умовами якого відповідач зобов`язався надавати позивачу послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у будинку АДРЕСА_1 . На момент укладення спірного договору Київською міською державною адміністрацією не приймалося розпорядження про визначення відповідача виконавцем послуг з утримання будинку та прибудинкової території за вищевказаною адресою. У зв`язку з цим, відповідач є неналежною особою на укладення спірного договору. Договір, укладений між сторонами, не відповідає вимогам ст. 203 ЦК України та завідомо суперечить актам цивільного законодавства та інтересам позивача, укладений з порушенням вимог пункту 4 частини першої статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції, яка діяла на час укладення спірного договору).
Просила визнати недійсним з моменту укладення договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у будинку АДРЕСА_1, укладений 29 липня 2016 року між нею та відповідачем.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 07 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 13 березня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що немає підстав для визнання недійсним спірного договору.
Аргументи учасників справи
У березні 2019 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 13 березня 2019 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що постанова ухвалена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального справа. Позивач не була належним чином повідомлена апеляційним судом про дату та час судового розгляду. Апеляційний суд неправильно застосував статті 634, 901, 903 ЦК України, пункт третій частини другої статті 20, статтю 26 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", у редакції станом на момент укладення спірного договору, оскільки дані норми не підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Вважає, що необхідно застосувати пункт четвертий частини першої статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", частину першу статті 6 ЗУ "Про місцеві державні адміністрації", статті 203, 215 ЦК України. Товариство не було наділено повноваженнями визначити відповідача виконавцем наведених послуг, оскільки це виключні повноваження КМДА. Відповідач є комунальним підприємством, яке відноситься до сфери управління відповідного Департаменту КМДА, а не товариства, що виключало підстави для здійснення останнім функцій управління та розпорядження суб`єктом комунальної власності. Безпідставним є посилання суду на наказ, оскільки товариство не було власником будинку, а було лише забудовником та власником матеріалів з яких його будували. Право власності за товариством на будинок не реєструвалося, оскільки його власниками є інвестори квартир у будинку, тому права та обов`язки товариства припинилися після введення будинку у експлуатацію. Спірний договір укладено з порушенням вимог статті 203 ЦК України, а тому є недійсним в силу приписів статті 215 ЦК України, оскільки укладений відповідачем без відповідних повноважень, тобто без його вільного волевиявлення на укладення.
Позиція інших учасників справи
Представником КП "Житло-сервіс" - Братищенком Ю. О. подано відзив на касаційну скаргу, в якій він просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 752/14920/18, витребувано зазначену цивільну справу з суду першої інстанції.
20 травня 2019 року цивільна справа № 752/14920/18 надійшла до Верховного Суду.
21 червня 2019 року цивільна справа передана судді-доповідачу Дундар І. О.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.