ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 450/905/17
провадження № 61-1679 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Гамаліївська сільська рада Пустомитівського району Львівської області,
треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 31 жовтня 2017 року в складі судді Мусієвського В. Є. та на постанову Львівського апеляційного суду від 06 грудня 2018 року в складі колегії суддів Савуляка С. В., Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила зобов`язати Гамаліївську сільську раду Пустомитівського району Львівської області відновити її порушене право на користування присадибною ділянкою та встановити межі її земельної ділянки в с. Гамаліївка Пустомитівського району.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначала, що за її домоволодінням АДРЕСА_1 рахується0,27 га присадибної земельної ділянки. В натурі є 0,2343 га шириною зі сторони дороги 16,0 м, зі сторони пасовища - 23 м, довжиною 119,4 м згідно абрису від 12 серпня 2004 року. Однак дані розміри суперечать первісним письмовим документам 1957 року про розміри та периметр земельної ділянки, виділеної її дідусеві ОСОБА_4 під забудову.
На звернення до сільської ради їй повідомлено, що встановити межі земельних ділянок за даними 1957 року неможливо, оскільки в сільській раді не збереглися документи.
Рішенням Гамаліївської сільської ради від 11 березня 2016 року № 281 позивачеві надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовно площею 0,23 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Оскільки в указаному рішенні сесії не зазначені межі земельної ділянки, ОСОБА_1 уважала, що відповідач ухиляється від розгляду її звернення щодо встановлення меж присадибної ділянки, належної позивачеві, а також розміру цієї ділянки.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 31 жовтня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що позивач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження факту порушення відповідачем її прав та законних інтересів, а тому відсутні правові підстави для задоволення даного позову.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Постановою Львівського апеляційного суду від 06 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 31 жовтня 2017 року - без змін.
Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи та дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, а доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
16 січня 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України щодо її форми та змісту, а також положень Закону України "Про судовий збір".
Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження в даній справі.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що судом касаційної інстанції в цивільних справах є Верховний Суд.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Відзив на касаційну скаргу
Відзив на дану касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що на підставі договору дарування житлового будинку від 24 січня 2002 року ОСОБА_5 подарувала ОСОБА_6 житловий будинок АДРЕСА_2 .
Докази про те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_1 є однією й тією ж особою, відсутні.
Згідно з довідкою виконкому Гамаліївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 29 листопада 2013 року, виданою ОСОБА_7 , у користуванні її батька ОСОБА_8 знаходилася земельна ділянка площею 0,27 га.
Рішенням Гамаліївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 11 березня 2016 року № 281 ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,23 га для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд в с. Гамаліївка Пустомитівського району Львівської області.
Зазначене рішення органу місцевого самоврядування позивач у судовому порядку не оскаржувала.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скар га не підля гає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.