ПОСТАНОВА
Іменем України
09 вересня 2019 року
Київ
справа №808/5430/14
адміністративне провадження №К/9901/5849/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Запорізької митниці Міндоходів на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року (головуючий суддя Малиш Н.І., судді: Щербак А.А., Баранник Н.П.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім.А.М. Кузьміна" до Запорізької митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області про визнання протиправними дій, визнання неправомірною бездіяльності, стягнення коштів,
В С Т А Н О В И В:
В серпні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь ім.А.М.Кузьміна" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Запорізької митниці Міністерства доходів і зборів України (далі - Митниця, відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (далі - Казначейство, відповідач 2) про визнання протиправною відмови Митниці у поверненні Товариству суми митних платежів за ВМД №112030000/2012/008058 від 16 березня 2012 року у розмірі 2609,04 грн. та за ВМД №112030000/2012/008054 від 16 березня 2012 року у розмірі 2609,04 грн., визнання неправомірної бездіяльності Митниці щодо ненадання Казначейству висновку про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених коштів за ВМД №112030000/2012/008058 від 16 березня 2012 року у розмірі 2609,04 грн. та за ВМД №112030000/2012/008054 від 16 березня 2012 року у розмірі 2609,04 грн.; стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства переплати ввізного мита у сумі 5218,08 грн.
Обґрунтовуючи позовну заяву, вказувало, що рішення Митниці про визначення митної вартості товару №112030000/2012/000043/2 від 16 березня 2012 року та №112030000/2012/000045/2 від 16 березня 2012 року, на підставі яких позивачем (додатково до самостійно визначеної митної вартості товарів) сплачено до бюджету 5218,08 грн., скасовано в судовому порядку, але після звернення Товариства із заявами про повернення зазначеної переплати ці кошти йому повернуті не були, чим порушено положення розділу ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року №618 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за №1097/14364 (далі - Порядок №618).
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, зазначив, що після скасування судом рішень про визначення митної вартості товарів №112030000/2012/000043/2 від 16 березня 2012 року та №112030000/2012/000045/2 від 16 березня 2012 року Митницею відповідно до статті 54 Митного кодексу України (далі - МК України) митну вартість за першим методом, визначеним позивачем, не визнано, будь-якого іншого рішення про визначення митної вартості не прийнято, у зв`язку з чим неможливо встановити наявність чи відсутність переплати з ввізного мита; крім того, позивачем до заяв про повернення надмірно сплачених митних платежів не подано документів, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року скасовано; позов задоволено частково: стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства переплату ввізного мита за ВМД №112030000/2012/008058 від 16 березня 2012 року в сумі 2609,04 грн. та за ВМД №112030000/2012/008054 від 16 березня 2012 року в сумі 2609,04 грн., що у загальному розмірі складає 5218,08 грн.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Приймаючи таке рішення, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що після набрання законної сили рішенням суду у справі №0870/7857/12 в частині визнання протиправними та скасування рішень Митниці про коригування митної вартості і карток відмови у Товариства виникло право на повернення надміру сплачених коштів в сумі 5218,08 грн., а тому відмова відповідача 1 у їх поверненні за заявами позивача є протиправною.
Не погоджуючись з прийнятим апеляційним судом рішенням, Митниця подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення ним норм матеріального та процесуального права, просила його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Мотивуючи касаційну скаргу, Митниця зазначала, що питання стягнення на користь Товариства коштів в сумі 5218,08 грн. не було предметом розгляду і дослідження судів у №0870/7857/12 й до того ж ці кошти не визнані судами як переплата або надмірна сплата митних платежів; саме ж лише скасування рішення митного органу про коригування митної вартості не обов`язково свідчить про наявність переплати та не є безумовною підставою для повернення сплачених на його підставі грошових коштів, оскільки це питання має вирішуватись митним органом за результатами здійснення перевірочних заходів; в той же час Товариством під час звернення із заявами не було додано документів, що підтверджують суму надмірно сплачених митних платежів.
Позивач в запереченнях (відзиві) на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення суду попередньої інстанції, яке він просив залишити без змін, - обґрунтованим та законним.
Відповідач 2 своїми правом на подання письмових заперечень (відзивів) на касаційну скаргу не скористався.
Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 03 грудня 2012 року Запорізьким окружним адміністративним судом у справі № 0870/7857/12 ухвалено постанову, залишену без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2014 року, якою визнано протиправними та скасовано рішення Митниці про визначення митної вартості №112030000/2012/000043/2 від 16 березня 2012 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №112030000/2/00189 від 16 березня 2012 року за ВМД №112030000/2012/006375, а також рішення Митниці про визначення митної вартості №112030000/2012/000045/2 від 16 березня 2012 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №112030000/2/00191 від 16 березня 2012 року за ВМД №112030000/2012/006377.
У зв`язку із набранням судовими рішеннями в адміністративній справі №0870/7857/12 законної сили позивач звернувся до Митниці із заявою від 18 липня 2014 року №171/1-287 про повернення надмірно сплачених до бюджету грошових коштів за ВМД №112030000/2012/008058 від 16 березня 2012 року у сумі 2609,04 грн., до якої додав копії: МД №112030000/2012/008058 від 16 березня 2012 року; ДМВ-2 № 112030000/2012/008058 від 16 березня 2012 року; МД №112030000/2012/006375 від 01 березня 2012 року; ДМВ-1 №112030000/2012/006375 від 01 березня 2012 року; платіжного доручення №5724 від 16 березня 2012 року на суму 1800000 грн. про перерахування митних платежів; рішення про коригування митної вартості товару №112030000/2012/000043/2 від 16 березня 2012 року; картки відмови №112030000/2/00189 від 16 березня 2012 року; постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2012 року у справі №0870/7857/12; ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2014 року у справі №0870/7857/12.
Також 18 липня 2014 року позивачем подано заяву №171/1-288 про повернення надмірно сплачених до бюджету грошових коштів за ВМД №112030000/2012/008054 від 16 березня 2012 року в сумі 2609,04 грн., до якої додав копії наступних документів: МД №112030000/2012/008054 від 16 березня 2012 року; ДМВ-2 №112030000/2012/008054 від 16 березня 2012 року; МД №112030000/2012/006377 від 01 березня 2012 року; ДМВ-1 №112030000/2012/006377 від 01 березня 2012 року; платіжного доручення №5724 від 16 березня 2012 року на суму 1800000 грн. про перерахування митних платежів; рішення про коригування митної вартості товару №112030000/2012/000045/2 від 16 березня 2012 року; картки відмови №112030000/2/00191 від 16 березня 2012 року; постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2012 року у справі №0870/7857/12; ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2014 року у справі №0870/7857/12.
01 серпня 2014 року Митниця надала позивачу відповідь, у якій відмовила в поверненні надмірно сплачених митних платежів в сумі 5218,08 грн. з посиланням на те, що це питання не було предметом спору у справі №0870/7857/12.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно із частиною 1 статті 301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.
За змістом підпунктів 14.1.115 та 14.1.182 пункту 14.1 статті 14 ПК України надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату; помилково сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб`єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов`язань.
Статтею 43 ПК України передбачалось, що Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.