1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



06 вересня 2019 року



Київ



справа №810/4737/14

адміністративне провадження №К/9901/2971/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,



розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Мономах" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2015 року (головуючий суддя Собків Я.М., судді: Борисюк Л.П., Петрик І.Й.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Мономах" до Київської митниці Міндоходів України, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії та стягнення коштів,



В С Т А Н О В И В:



В серпні 2014 року Приватне акціонерне товариство "Мономах" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом (з врахуванням заяв про зменшення та уточнення позовних вимог) до Київської митниці Міндоходів (далі - Митниця, відповідач 1) та Головного управління Державної казначейської служби України в Київській області (далі - Казначейство, відповідач 2) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості №1255110000/2014/010019/2 від 03 квітня 2014 року та №1255110000/2014/010022/2 від 09 квітня 2014 року; визнання протиправними та скасування карток відмови №125110000/2014/00031 від 03 квітня 2014 року та №125110000/2014/00035 від 09 квітня 2014 року; зобов`язання митного органу провести митне оформлення товару відповідно до митних декларацій №125110000/2014/006766 від 01 квітня 2014 року та №125110000/2014/007233 від 08 квітня 2014 року за митною вартістю, визначеною за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту); стягнення з Державного бюджету України через Казначейство надмірно сплаченої суми податку на додану вартість в розмірі 79141,47 грн. та мита у розмірі 805,43 грн., усього на суму 79946,90 грн.



Обґрунтовуючи позовну заяву, вказувало, що визначення митним органом митної вартості товарів, що ввозились позивачем, за другорядними (за ціною договору щодо ідентичних товарів та резервним), а не по першому (за ціною договору), як було здійснено Товариством, методами суперечать вимогам Митного кодексу України (далі - МК України), оскільки ним було надано всі необхідні документи для ідентифікації товарів, що ввозились, та підтвердження заявленої митної вартості останніх.



Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано рішення Митниці про коригування митної вартості №1255110000/2014/010019/2 від 03 березня 2014 року та №1255110000/2014/010022/2 від 09 квітня 2014 року; визнано протиправними та скасовано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №125110000/2014/00031 від 03 березня 2014 року та №125110000/2014/00035 від 09 квітня 2014 року; в іншій частині позову відмовлено.



Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що митний орган під час розгляду справи не повідомив суду жодних обставин та не надав доказів на підтвердження того, що позивач в деклараціях митної вартості зазначив не всі документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, вніс до декларацій недостовірні або неточні відомості або що надані митному органу документи містили розбіжності. В той же час, як встановив суд першої інстанції, позивачем не дотримано встановлений законодавством порядок повернення надмірно сплачених митних платежів, в зв`язку з чим позовна вимога про їх стягнення не підлягає задоволенню.



Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2015 року постанову суду першої інстанції від 25 вересня 2014 року скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.



При цьому апеляційний суд прийшов до висновку, що у митного органу були обґрунтовані сумніви щодо достовірності заявленої позивачем митної вартості товарів, а тому суб`єкт владних повноважень витребував додаткові документи й у зв`язку з невиконанням декларантом вимог щодо їх подання та неможливістю застосування попередніх методів відповідач правомірно визначив митну вартість товару за другорядними методами (за ціною договору щодо ідентичних товарів та резервним).



Не погоджуючись з прийнятим апеляційним судом рішенням, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення ним норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.



Обґрунтовуючи касаційну скаргу, крім наведених в позовній заяві мотивів щодо доведеності правильності визначеної за першим методом митної вартості, Товариство також вказувало й про те, що зазначені апеляційним судом мотиви (щодо законності прийнятих митним органом рішень про коригування митної вартості та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення) фактично стосувались лише митної декларації №125110000/2014/007233 від 08 квітня 2014 року (щодо чаю, імпортованого з В`єтнаму).



Відповідач (Митниця) в запереченнях (відзиві) на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення суду попередньої інстанції, яке він просив залишити без змін, - обґрунтованим та законним.



В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).



Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання процесуальних норм, Верховний Суд дійшов наступного висновку.



Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 28 червня 2010 року між Товариством (імпортер) та фірмою "Natur-Vit" Marel Plachta, Польща (експортер) укладено торговий договір №06/2806/10 UA, відповідно до умов якого експортер зобов`язався продати товари імпортеру, а імпортер зобов`язався купити товари й своєчасно здійснити оплату на умовах договору. Предметом договору є придбання імпортером рослинної сушеної сировини та вироблених експортером з нього продуктів; ціна й асортимент товарів визначені у додатку на кожну партію товару, який є невід`ємною частиною договору. Правочини за договором здійснюються на умовах FCA - Польща (Інкотермс 2010), окрім правочинів, щодо яких сторони узгодять інші умови, що будуть визначені у додатку. Оплата за товар здійснюється в доларах США (USD); загальна вартість договору складає 500000 USD; ціна на товар вказується у додатку та визначена в USD; в ціну товару включено вартість тари, упаковки, маркування та завантаження товару.



27 березня 2014 року сторонами торгового договору підписано додаток №24, згідно з яким погоджено ціни партії товару на суму 41617,50 USD (листя м`яти різане, квіти нагіток, шкіра апельсину різана та інше). Умови поставки - FCA Kopernia; термін поставки партії товару - 17 березня 2014 року - 14 квітня 2014 року; строк платежу - 90 днів.



Відповідно до довідки ФОП ОСОБА_1 про транспортні витрати від 31 березня 2014 року загальна сума транспортно-експедиційних витрат (перевезення з Польщі до України) за договором №1 від 20 березня 2014 року складало 8000,00 грн.; страхування вантажу не здійснювалось.



Крім того, 06 січня 2014 року між Товариством (покупець) та фірмою Swiss Vietnam International CO LTD, В`єтнам (продавець) укладено контракт №SVI-1, відповідно до умов якого продавець продав, а покупець купив товар, назва, ціна, умови постачання та платіжні умови якого визначаються в додатках, які є невід`ємною частиною контракту.



17 січня 2014 року сторонами контракту підписано додаток №1 до нього, згідно з яким обумовлено ціни на партію товару на загальну суму 36287,25 USD (чай зелений в`єтнамський стд. А130 фаннінгз нефасований, чай зелений в`єтнамський стд. А222 GP Broken нефасований та інше); термін відвантаження - лютий 2014 року, термін сплати - через 60 днів з дати коносаменту.



Згідно з довідкою ТОВ "Голден Груп ЛТД" про транспортні витрати вартість доставки вантажу для Товариства морським транспортом (В`єтнам-Україна) складає 35351,46 грн.



01 квітня 2014 року на підставі договору №06/2806/10 UA від 28 червня 2010 та відповідно до інвойсу FA/1/03/2014/E від 27 березня 2014 року позивачем імпортовано товар (сушені рослини, шкірки цитрусових сушені, плоди сушені, листя мате та інше) на загальну суму 41617,50 USD (далі - Поставка 1).



З метою митного оформлення імпортованого за Поставкою 1 товару позивачем до митного органу подано митну декларацію №125110000/2014/006766 від 01 квітня 2014 року, якою визначено митну (фактурну) вартість товару за основним методом (за ціною договору) в розмірі 41617,50 USD, у тому числі товар шкірки цитрусових сушені: Skorka pomeranczy krojona/шкірка апельсину сушена, різана 100 кг на суму 315,00 USD (3,15 USD/кг) (далі - Товар 1).



08 квітня 2014 року на підставі контракту №SVI-1 від 06 січня 2014 року та відповідно до інвойсу SVICL/13-93 від 18 лютого 2014 року позивачем імпортовано товар (чай в`єтнамський нефасований зелений та чорний) на загальну суму 36287,25 USD (далі - Поставка 2).



З метою митного оформлення імпортованого за Поставкою 2 товару позивачем до Митниці подано митну декларацію №125110000/2014/007233 від 08 квітня 2014 року, якою визначено митну (фактурну) вартість товару за основним методом (за ціною договору) в розмірі 36287,25 USD, у тому числі: позиція 1 графи 32 - чай зелений std. 130 fanning, std. 222 GP broken, 5925 кг за ціною 7983,75 USD (далі - Товар 2); позиція 2 графи 32 - чай чорний std. A111 pekoe, std. A513(A) fanning, 16450 кг ціною 28303,50 USD (далі - Товар 3).



03 квітня 2014 року митним органом щодо Поставки 1 сформовано картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №125110000/2014/00031 та прийнято рішення про коригування митної вартості №1255110000/2014/010019/2, яким для Товару 1 визначено митну вартість за резервним методом, а саме 671,00 USD (6,71 USD/кг).



09 квітня 2014 року митним органом щодо Поставки 2 сформовано картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №125110000/2014/00035 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №1255110000/2014/010022/2, яким визначено митну вартість Товару 2 на рівні 3,5 USD/кг, а Товару 3 на рівні 3,14 USD/кг. Метод визначення митної вартості другорядний 2а (митна вартість раніше імпортованих ідентичних товарів, випущених у вільний обіг).



Відповідно до графи 33 рішення про коригування митної вартості товарів №1255110000/2014/010019/2 від 03 квітня 2014 року підставою для коригування митної вартості визначено наступне: декларантом не подано додаткові документи для підтвердження митної вартості; методи за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовуються у зв`язку з невиконанням вимог статей 59-60 МК України; методи згідно із статтями 62-63 МК України не застосовуються у зв`язку з відсутньою інформацією щодо ціни складових для визначення за даними методами; резервний метод був використаний з урахуванням інформації, наявної в митному органі (МД від 25 жовтня 2012 року №125110000/2012/344198; РМВ від 25 жовтня 2012 року №124110000/2012/010825/2). Проведено консультацію між митним органом та декларантом відповідно до вимог статті 57 МК України. Перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною 3 статті 53 МК України, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом: виписка з бухгалтерської документації; виконання вимог підпункту 5.4 контракту; надання договору на перевезення товару.



Відповідно до графи 33 рішення про коригування митної вартості товарів №1255110000/2014/010022/2 від 09 квітня 2014 року підставою для коригування митної вартості визначено наступне: метод 1 не застосовується тому, що у наданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження митної вартості містяться розбіжності та відсутність у наданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару; декларантом не подано додаткові документи для підтвердження митної вартості; метод 2а-митна вартість раніше імпортованих ідентичних товарів, випущених у вільний обіг: №500060001/2014/303526 від 29 січня 2014 року, №100270002/2014/297983 від 05 березня 2014 року; проведено консультацію між митним органом та декларантом відповідно до вимог статті 57 МК України шляхом обміну електронними повідомленнями. Перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною 3 статті 53 МК України, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом: виписка з бухгалтерської документації; інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.



28 травня 2014 року позивач разом з листами №28/05 та №29/05 надав митному органу додаткові документи на підтвердження митної вартості товарів відповідно до митних декларацій №125110000/2014/006766 від 03 квітня 2014 року та №125110000/2014/007233 від 08 квітня 2014 року відповідно, а саме: щодо Поставки 1 - договір на транспортне обслуговування, видаткову накладну, платіжне доручення, податкову накладна, калькуляцію, фітосанітарний сертифікат, сертифікат якості; щодо Поставки 2 - видаткову накладну, калькуляцію, податкову накладну, біржові аукціони.



03 червня 2014 року Митниця листами за №06.-1-47/2/15-4156 та №06.-1-47/2/15-4155 відмовила у підтвердженні заявленої позивачем митної вартості товарів відповідно до митних декларацій №125110000/2014/006766 від 03 квітня 2014 року та №125110000/2014/007233 від 08 квітня 2014 року відповідно.



З метою випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов`язання Товариством подані нові митні декларації, у яких вказано митну вартість товару на рівні, визначеному митним органом.



В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.



Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.



Відповідно до пунктів 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.



За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.



Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. (частини 1 та 2 статті 51 МК України).



Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.



Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).



Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.



Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.



Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.



Відповідно до частин 1 - 4 статті 59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.



При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.



Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.



Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.



У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64 "Резервний метод" МК України).



Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.



За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.



Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.



У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.


................
Перейти до повного тексту