ПОСТАНОВА
Іменем України
10 вересня 2019 року
Київ
справа №809/4016/13-а
адміністративне провадження №К/9901/7042/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 809/4016/13 - а
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України в особі Військової частини А1349 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою Військової частини А1349
на постанову Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 20 січня 2014 року, ухвалену суддею - Матуляк Я.П.,
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2016 року, постановлену колегією у складі : головуючого судді- Бруновської Н.В., суддів: Костіва М.В., Шавеля Р.М.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У грудні 2013 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Івано - Франківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України в особі Військової частини А 1349 (надалі - відповідач, в/ч А1349) із позовною заявою, де з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просив:
- визнати протиправними дії Військової частини А1349 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової щомісячної грошової винагороди відповідно до вимог наказу міністра оборони України від 15 листопада 2010 № 595 (зі змінами та доповненнями) "Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати військовослужбовцям, які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил України, щомісячної додаткової грошової винагороди";
- зобов`язати Військову частину А1349 включити ОСОБА_1 в наказ про виплату додаткової щомісячної грошової винагороди відповідно до вимог наказу Міністра Оборони України від 15 листопада 2010 № 595 (зі змінами та доповненнями) "Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати військовослужбовцям, які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил України, щомісячної додаткової грошової винагороди", починаючи з 24 жовтня 2012 року по 31 березня 2013 року;
- зобов`язати Військову частину А 1349 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову щомісячну грошову винагороду відповідно до вимог наказу Міністра Оборони України від 15 листопада 2010 №595 (зі змінами та доповненнями) "Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати військовослужбовцям, які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил України, щомісячної додаткової грошової винагороди", з 24 жовтня 2012 року по 31 березня 2013 року.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з жовтня 2012 року позивач щомісячно призначався до самостійного бойового чергування та виконував обов`язки оперативного чергового офіцера з бойового управління, залучався до самостійного управління польотами в складі групи керівництва польотами в якості керівника дальньої зони та офіцера бойового управління і забезпечував безпеку польотів та перельотів літаків та вертольотів. Наказами командира військової частини А1349 № 969 і №970 від 22 листопада 2011 року та наказами №1249 і №1370 від 25 грудня 2012 року позивач допущений до несення бойового чергування в обсязі функціональних обов`язків в якості оперативного чергового, чергового офіцера з бойового управління командного пункту військової частини А1349 та до управління польотами на аеродромі Івано-Франківськ в якості керівника дальньої зони, оперативного чергового-офіцера з бойового управління. На думку позивача, всупереч вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2012 року № 956 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2012 року № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби надзвичайних ситуацій" йому не виплачувалася щомісячна грошова винагорода, як військовослужбовцю, який займає посаду наземного авіаційного спеціаліста, що забезпечує безпеку польотів літаків та вертольотів. Зазначав, що при зверненні 05 грудня 2013 року з рапортом до командира в/ч А1349 позивачу було відмовлено у виплаті щомісячної додаткової винагороди.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.
Постановою Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 20 січня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини А1349 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії військової частини А1349 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди за період з 24 жовтня 2012 року по 31 березня 2013 року, згідно вимог Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди окремим категоріям військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України 15 листопада 2010 №595 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 05 грудня 2012 №825), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06 вересня 2012 року за № 1540/21852.
Зобов`язано військову частину А1349 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення на місяць, згідно вимог Інструкції, за період з 24 жовтня 2012 року по 31 березня 2013 року з урахуванням індексації.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, із висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що умовою виплати щомісячної додаткової грошової винагороди є віднесення посад військовослужбовців - наземних авіаційних спеціалістів, які забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів у військових частинах і підрозділів Повітряних Сил Збройних Сил України та Сухопутних військ Збройних сил України до переліку визначеному в додатку 1 до Інструкції про розміри і порядок виплати військовослужбовцям, які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил України та льотного складу Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України № 595 від 15 листопада 2010 року (надалі - Інструкція).
Суд дійшов висновку, що посада позивача як начальника командного пункту-заступника начальника штабу з бойового управління включає дві посади та в Додатку 1 до Інструкції визначено посаду начальник командного пункту цифрове позначення військової облікової спеціальності якої 0627 код посади 4320, а тому були наявні умови для виплати позивачу щомісячної додаткової грошової винагороди.
Крім того, суд першої інстанції зазначив, що посилання Військової частини А 1349 на лист Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 22 лютого 2013 року №248/3/9/1/136 є безпідставними, оскільки даний лист - роз`яснення не є нормативно-правовим актом та суперечить Інструкції про розміри і порядок виплати військовослужбовцям, які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил України та льотного складу Збройних Сил України та Наказу Міністра оборони України від 05 грудня 2012 року № 825 (актам вищої сили), а тому не може бути підставою для відмови в отриманні вказаної грошової винагороди військовослужбовцям, право на отримання якої передбачено законодавством України.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2016 року постанову Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 20 січня 2014 року скасовано та прийнято нову, якою позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Військової частина А1349 Міністерства оборони України щодо невиплати ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди з 18 червня 2013 року по 18 грудня 2013 року згідно Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди окремим категоріям військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України 15 листопада 2010 року №595.
Зобов`язано Військову частину А1349 здійснити перерахунок та виплатити щомісячну додаткову грошову винагороду з 18 червня 2013 року по 18 грудня 2013 року в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення на місяць, згідно Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди окремим категоріям військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України 15 листопада 2010 року №595 з урахуванням індексації та виплачених сум.
В решті позовних вимог відмовлено.
Позов за період з 24 жовтня 2012 року по 17 червня 2013 року - залишено без розгляду.
Скасовуючи постанову Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 20 січня 2014 року, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції не звернув увагу, що ОСОБА_1 пропустив шестимісячний строк звернення до суду в частині позовних вимог за період з 24 жовтня 2012 по 17 червня 2013, а клопотання про поновлення строків звернення з позовом до суду ним не подано. А тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач пропустив строк звернення з до суду із позовом в указаній частині без поважних причин, та застосував наслідки статті 100 КАС України.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції.
12 березня 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Військової частини А1349, де скаржник просив скасувати постанову Івано - Франківського адміністративного суду від 20 січня 2014 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2016 року з підстав порушення судами норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування касаційної скарги зазначено, що судами першої та другої інстанції всупереч вимог частин 4, 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України не було вжито передбачених законом заходів для з`ясування дотримання позивачем строку звернення до суду. Так, позивач дізнався про порушення своїх прав 01 серпня 2013 року, коли був виданий наказ командира Військової частини А1349 від 01 серпня 2013 року № 637 (початок виплати позивачу щомісячної додаткової винагороди).При цьому, 02 вересня 2013 року наказом командира Військової частини А1349 № 720 було поновлено доплату даної винагороди.
Вказували, що при виплаті додаткової винагороди позивачу відповідач керувався роз`ясненнями т.в.о. начальника управління організаційного, оплати праці (грошового), соціальних питань та тарифікації Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 22 лютого 2013 № 248/3/9/1/136, в яких зазначено, що військовослужбовцям, які займають посади з подвійним найменуванням (крім посад зазначених у переліку) винагорода не виплачується, а також наказом Міністра оборони України від 24.06.2013 № 370 "Про внесення змін до наказу Міністра оборони України № 595 від 15.11.2010", на підставі якого позивач лише з 01 квітня 2013 року отримав право на отримання щомісячної додаткової грошової винагороди.
Також, на думку скаржника Військова частина А1349 не є належним відповідачем у справі, оскільки її командир лише належним чином виконував вимоги та роз`яснення Міністерства оборони України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 березня 2016 року відкрито касаційне провадження за скаргою Військової частини А1349 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2016 року у справі.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VІІІ).
Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції вищевказаного Закону, обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
22 січня 2018 року вказана касаційна скарга передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 січня 2018 року визначено склад колегії: Шарапа В.М. (головуючий суддя, суддя - доповідач), Бевзенко В.М., Данилевич Н.А.
Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2018 року у складі судді - доповідача Касаційного адміністративного суду Шарапи В.М. прийнято до провадження касаційну скаргу Військової частини А 1349 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2016 року.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року № 722/0/78-19 у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді - доповідача Шарапи В.М. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 № 14), що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг, визначено новий склад колегії суддів: Єресько Л.О. (головуючий суддя, суддя - доповідач), судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.
Ухвалою Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. прийнято до провадження справу за даною касаційною скаргою, закінчено підготовчі дії та призначено їх до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до вимог частини 3 статті 340 та пункту 3 частини першої статті 345 КАС України.
Позиція інших учасників справи
Від позивача відзиву не надходило, що відповідно до статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
Установлені судами фактичні обставини справи
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що наказом командира військової частини А0780 Повітряних Сил Збройних Сил України від 06 лют ого 2008 року № 8 та наказом командира військової частини А1349 від 25 лютого 2008 року №38 ОСОБА_1 призначено на посаду начальника командного пункту-заступником начальника штабу з бойового управління військової частини А1349, ВОС-0627003.
Відповідно до наказів командира військової частини А1349 №969, №970 від 22 листопада 2011 року та наказів №1249, № 1370 від 25 листопада 2012 року позивач був допущений відповідно до керівництва польотами у складі групи керівництва польотами на аеродромі Івано-Франківськ з виконанням обов`язків керівника дальньої зони, до несення бойового чергування на командному пункті військової частини А1349 в якості начальника командного пункту-заступника начальника штабу з бойового управління командного пункту військової частини А1349.
Посада ОСОБА_1, як начальника командного пункту-заступника начальника штабу з бойового управління включає дві посади та в Додатку 1 до Інструкції визначено посаду начальник командного пункту цифрове позначення військової облікової спеціальності якої 0627, код посади 4320.
За матеріалами справи позивачу щомісячна додаткова грошова винагорода за період з 24 жовтня 2012 року по 31 березня 2013 року не виплачувалася.
З врахуванням наказу Міністра оборони України від 15 листопада 2010 року №595 "Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати військовослужбовцям, які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил України, щомісячної додаткової грошової винагороди" (у редакції наказу Міністерства оборони України від 05.12.2012 №825), ОСОБА_1, 05 грудня 2012 року звернувся до начальника штабу - першого заступника командира військової частини А1349 із рапортом про нарахування йому, як начальнику командного пункту-заступнику начальника штабу з бойового управління командного пункту військової частини А1349 щомісячної грошової винагороди в розмірі 100% місячного грошового забезпечення за період з 24 жовтня 2012 року до 01 квітня 2013 року.
З рапорту помічника командира військової частини А1349 з правової роботи слідує, що підстави для нарахування щомісячної додаткової грошової винагороди установленої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889, порядок та умови якої визначені Інструкцією, начальнику командного пункту-заступнику начальника штабу з бойового управління майору ОСОБА_1 відсутні. Крім того, у вказаному рапорті містяться посилання на право такої винагороди з 01 квітня 2013 року, передбачене наказом Міністра оборони України №370 від 07 червня 2013 року.
Відмова в нарахуванні та виплаті щомісячної додаткової грошової винагороди, як встановлено судом, позивачу доведена починаючи з 5 грудня 2013 року.
Позиція Верховного Суду
Релевантні джерела права й акти їх застосування
За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.