ПОСТАНОВА
Іменем України
09 вересня 2019 року
Київ
справа №756/9665/16-а
провадження №К/9901/45586/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Саприкіної І.В., провівши в касаційному порядку попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві про скасування постанови, за касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Оболонського районного суду м. Києва у складі судді Тітова М.Ю. від 19 липня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Пилипенко О.Є., Глущенко Я.Б., Шелест С.Б від 24 жовтня 2017 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, у якому просив визнати незаконною та скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 19 липня 2016 року №81 по справі про адміністративне правопорушення.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 19 липня 2017 року позов задоволено. Скасовано постанову головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Подкіна Б.Л. №81 від 19.07.2016. Закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності в зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
3. Рішення суду мотивовано відсутністю в діях головного архітектора проекту ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення, оскільки проектна документація була розроблена та передана замовнику у відповідності до вимог законодавства.
4. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року постанову суду першої інстанції скасовано в частині закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. В іншій частині постанову Оболонського районного суду міста Києва від 19 липня 2017 року залишено без змін.
5. Рішення суду мотивовано тим, що закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності належить до компетенції органу, який приймав відповідну постанову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Державна архітектурно-будівельна інспекція України звернулась із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19 липня 2016 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві відносно ОСОБА_1 складено постанову по справі про адміністративне правопорушення № 81, у якій зазначено що Товариство з обмеженою відповідальністю "ГіД" під керівництвом головного архітектора проекту ОСОБА_1 розробило та передало замовнику будівництва - ОСОБА_2 проект "Реконструкція двокімнатної квартири з влаштування вхідної групи та переведенням з житлового фонду в нежитловий з цільовим призначенням під офісно-торгівельне приміщення по АДРЕСА_1 " без врахування вимог п. 8.3 ДБН В.2.2-23:2009 "Будинки і споруди. Підприємства торгівлі", а саме із торгівельної зали повинно бути передбачено не менше двох розосереджених евакуаційних виходів, чим порушено вимоги абзацу 2 статті 26 Закону України "Про архітектурну діяльність".
ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 96-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 15300 грн.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. Касаційна скарга Державної архітектурно-будівельної інспекції України обґрунтована тим, що проект "Реконструкція двокімнатної квартири з влаштування вхідної групи та переведенням з житлового фонду в нежитловий з цільовим призначенням під офісно-торгівельне приміщення по АДРЕСА_1 " було розроблено та передано замовнику без врахування вимог п. 8.3 ДБН В.2.2-23:2009 "Будинки і споруди. Підприємства торгівлі".
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Відповідно до частини першої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", у редакції на час спірних правовідносин, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
10. За змістом статті 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
11. Статтею 26 Закону України "Про архітектурну діяльність" передбачено, що архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об`єктів архітектури, зобов`язані: додержуватися державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування. Проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам державних стандартів, норм і правил.
12. Згідно з пунктами 1, 2, 3, 5 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва. Державний архітектурно-будівельний контроль на об`єктах будівництва, що є власністю іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб та розташовані на території України, здійснюється відповідно до цього Порядку. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок. Повноваження посадових осіб Держархбудінспекції поширюються на всю територію України. Державний архітектурно-будівельний контроль на території інших областей здійснюється посадовими особами територіальних органів за рішенням Держархбудінспекції.
13. За змістом частини першої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб`єкти містобудування, які здійснюють проектування об`єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження категорії складності об`єкта будівництва: проектна організація - у розмірі дев`яноста мінімальних заробітних плат.