У Х В А Л А
28серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 686/25763/13-ц
Провадження № 14-462цс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Лященко Н. П.,
суддів Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду цивільної справи за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність, визнання незаконними дій посадових осіб державної виконавчої служби та про скасування постанов державного виконавця
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 4 березня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 17 травня 2016 року,
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеною скаргою, посилаючись на те, що він є стороною у виконавчому провадженні № 45740244.
Відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" він оскаржував постанову про відкриття виконавчого провадження від 8 грудня 2014 року та постанову від 29 січня 2015 року, якою у зазначеній постанові виправлені помилки.
Начальник Другого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Осадчук Р. В. зазначені скарги проігнорував та не вирішив їх з ухваленням процесуального акта, відповідно до вимог законодавства.
Начальник Хмельницького міськрайонного управління юстиції Левенцов В. В. неправомірно розглянув скарги ОСОБА_1 на зазначені постанови відповідно до Закону України "Про звернення громадян", не здійснив належного контролю щодо законності виконавчого провадження передбаченого його посадовими обов`язками.
За викладених обставин просив суд: визнати незаконною бездіяльність начальника Другого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Осадчука Р. В. та незаконними дії начальника Хмельницького міськрайонного управління юстиції Левенцова В. В.; скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження від 8 грудня 2014 року та про виправлення помилок від 29 січня 2015 року.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 4 березня 2016 року провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 у частині вимог про визнання незаконною бездіяльності начальника Другого міського відділу Хмельницького міськрайонного управління юстиції Осадчука Р. В., визнання незаконними дій начальника Хмельницького міськрайонного управління юстиції Левенцова В. В. - закрито.
Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 оскаржує невиконання посадовими особами, які є державними службовцями, їх обов`язків, тобто здійснення ними управлінських дій щодо контролю за діяльністю очолюваного підрозділу державної виконавчої служби, у зв`язку з чим, справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а відноситься до юрисдикції адміністративного суду.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 4 березня 2016 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 у частині оскарження постанов відмовлено.
Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що оскаржувані постанови винесено з дотриманням Закону України "Про виконавче провадження", а тому вони скасуванню не підлягають. Крім того, постановою державного виконавця від 3 березня 2016 року зазначене виконавче провадження, у якому ОСОБА_1 є боржником, закінчено у зв`язку зі скасуванням судового рішення, яке було підставою для відкриття виконавчого провадження.
Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 17 травня 2016 року ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 4 березня 2016 року про закриття провадження та ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 4 березня 2016 року про відмову у задоволенні скарги залишено без змін.
Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що справа в частині вимог щодо оскарження невиконання посадовими особами, їх обов`язків (управлінських функцій) не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а відноситься до юрисдикції адміністративного суду, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю. В частині вимог про скасування постанов державного виконавця скарга ОСОБА_1 не містить даних про те, яким чином ці постанови порушують його права чи законні інтереси. Факти порушення його прав внаслідок винесення цих постанов не встановлено, стягнення з ОСОБА_1 за виконавчим документом не здійснювалось у зв`язку із закінченням виконавчого провадження, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що підстави для скасування постанов державного виконавця відсутні.
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у якій просив скасувати ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 17 травня 2016 року і передати справу на новий розгляд. Зазначав, що рішення суду першої інстанції ним не оскаржуються (т. 1, а.с. 217).
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 червня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з тих підстав, що вона не відповідає вимогам процесуального закону. Надано скаржникові строк для усунення її недоліків, зокрема: необхідно уточнити вимоги касаційної скарги, а також зазначити, які саме судові рішення є предметом касаційного оскарження, оскільки скаржник просить скасувати ухвалу апеляційного суду, якою залишено без змін дві ухвали суду першої інстанції, однак питання про перегляд цих ухвал місцевого суду у касаційній скарзі не порушує (т. 1, а.с. 227).
5 квітня 2017 року до суду касаційної інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків касаційної скарги з проханням приєднати до матеріалів справи уточнену касаційну скаргу, проте така уточнена касаційна скарга в матеріалах справи відсутня (т. 1, а.с. 237).
Попри це ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за скаргою на ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 4 березня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 17 травня 2016 року (т. 1, а. с. 237).
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
У зв`язку з набранням чинності 15 грудня 2017 року Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційну скаргу передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 червня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Частиною шостою статті 403 ЦПК України встановлено, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
Про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу, зокрема, з обґрунтуванням підстав, визначених у частині шостій статті 403 ЦПК України (частина четверта статті 404 цього Кодексу).