У Х В А Л А
27 серпня 2019 року
м. Київ
Справа 826/3731/18
Провадження № 11-717апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лященко Н. П., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.,
перевіривши наявність підстав для прийняття до розгляду справи за позовом Приватного підприємства "Виробнича фірма "Паритет" до Державного реєстратора, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Золотих Олександра Олександровича, Державного реєстратора Херсонської філії Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Крамчаніна Олександра Вячеславовича, треті особи: Приватне підприємство "Приватне інженерне підприємство "Тоніка", Товариство з обмеженою відповідальністю "КПД-5 С", ОСОБА_1, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИЛА:
Приватне підприємство "Виробнича фірма "Паритет" звернулося до суду з позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Золотих О. О., Державного реєстратора Херсонської філії Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Крамчаніна О. В., треті особи: Приватне підприємство "Приватне інженерне підприємство "Тоніка", Товариство з обмеженою відповідальністю "КПД-5 С", ОСОБА_1, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 27 вересня 2018 року позов Приватного підприємства "Виробнича фірма "Паритет" задовольнив.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 11 лютого 2019 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2018 року скасував, провадження по справі закрив на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі, позивач звернувся із касаційною скаргою у якій наводить доводи про те, що спір у справі належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 30 травня 2019 року відкрив касаційне провадження за скаргою Приватного підприємства "Виробнича фірма "Паритет" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2019 року;
Ухвалою від 17 липня 2019 року цей суд передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС.
Відповідно до цієї норми справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Оскільки Приватне підприємство "Виробнича фірма "Паритет" оскаржує судове рішення з підстав порушення судом правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність правових підстав для прийняття цієї справи до розгляду.
Щодо заявленого у касаційній скарзі Приватним підприємством "Виробнича фірма "Паритет" клопотання про розгляд справи за участю його представника слід зазначити таке.
Згідно зі статтею 344 КАС у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу.
Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За правилами частини шостої статті 262 КАС суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується касаційним судом із урахуванням необхідності заслуховування таких пояснень.
З огляду на доводи касаційної скарги, зміст оскаржуваного судового рішення, характер спірних правовідносин у цій справі, а також межі перегляду судом касаційної інстанції, цей суд не вбачає необхідності надання пояснень сторонами у зазначеній справі у ході її касаційного перегляду, у зв`язку з чим підстави для касаційного розгляду справи за участю учасників справи відсутні.
Велика Палата Верховного Суду також бере до уваги те, що Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 26 травня 1988 року в справі "Екбатані проти Швеції" зазначив, що якщо розгляд справи у суді першої інстанції був публічним, відсутність "публічності" при розгляді справи у другій та третій інстанціях може бути виправданою особливостями процедури по цій справі. Якщо апеляційна скарга стосується виключно питання права, залишаючи осторонь фактичні обставини справи, то вимоги статті 6 Конвенції можуть бути дотримані і тоді, коли заявнику не було надано можливості бути заслуханим у апеляційному чи касаційному суді особисто.
З матеріалів справи вбачається, що суди першої та апеляційної інстанцій розглянули цю справу у відкритому судовому засіданні за участю сторін, тобто відбувся публічний розгляд справи.