У Х В А Л А
28 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 750/12198/18
Провадження № 14-458цс18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Лященко Н. П.,
суддів Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду цивільної справи за позовом Військової частини А1624 (далі - ВП А1624) до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 7 травня 2019 року
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2018 року ВЧ А1624 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_1 проходив військову службу у цій військовій частині на різних посадах, в тому числі на посаді сержанта з матеріального забезпечення першої роти охорони. Наказом командира ВЧ А1624 від 10 липня 2018 року № 142 відповідача звільнено з військової служби в запас. На підставі наказу командира військової частини від 5 квітня 2018 року № 206 проведено службове розслідування по факту нестачі військового майна першої роти ВЧ А1624, за наслідками якого складено акт, яким установлено нестачу військового майна, закріпленого за ОСОБА_1, на загальну суму 155 067,58 грн, що з урахуванням кратності становить 189 966,97 грн. Зазначені обставини відповідач пояснив втратою накладних на видачу речового майна під час пересування потягом. Шкода, заподіяна внаслідок недбалого та безвідповідального ставлення до виконання своїх службових обов`язків та військової служби, підлягає відшкодуванню згідно з Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженим Постановою Верховної ради України від 23 червня 1995 року № 243/95-ВР. Оскільки на момент виключення відповідача зі списків особового складу та остаточного розрахунку у зв`язку зі звільненням на відшкодування наведеної заборгованості з грошового забезпечення з відповідача було утримано 4730 грн, то залишок невідшкодованої ОСОБА_1 суми збитків складає 185 236,97 грн, яку позивач і просив стягнути з відповідача.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 січня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що висновки акту службового розслідування про те, що ОСОБА_1 своїми діями спричинив пряму дійсну шкоду державі, ґрунтуються на припущеннях. Крім того відсутні докази, які саме матеріальні цінності було прийнято відповідачем при вступі на посаду.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 7 травня 2019 року апеляційну скаргу ВЧ А1624 задоволено частково.
Рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 23 січня 2019 року скасовано. Провадження у справі за позовом ВЧ А1624 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди закрито. Роз`яснено позивачеві А1624, що цей спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
У червні 2019 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Хоминська О. В., звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що ВП А1624 пропустила строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції і, на думку скаржника, в апеляційного суду не було підстав для поновлення цього строку.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 24 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та надано її учасникам строк на подання відзиву.
Учасники справи у визначений ухвалою суду строк не скористалися наданим їм процесуальним законом правом подати відзив.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 липня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Частиною шостою статті 403 ЦПК України встановлено, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
Про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу, зокрема, з обґрунтуванням підстав, визначених у частині шостій статті 403 ЦПК України (частина четверта статті 404 цього Кодексу).
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 7 серпня 2019 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на те, що касаційна скарга містить доводи щодо порушення апеляційним судом правил предметної юрисдикції.
Вивчивши матеріали касаційної скарги Велика Палата Верховного Суду не знаходить підстав для передачі справи на її розгляд з огляду на таке.
Касаційна скарга ОСОБА_1 подана з підстави незгоди з поновленням позивачеві апеляційним судом строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, і взагалі не містить будь-яких доводів щодо неправильного застосування судом норм права, що встановлюють правила предметної та суб`єктної юрисдикції, як і посилань на такі норми.
Згідно з частиною шостою статті 404 ЦПК України якщо Велика Палата дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.