Постанова
Іменем України
04 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 740/1347/16-к
провадження № 51-2606км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Ковтуновича М.І.,
суддів Луганського Ю.М., Фоміна С.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Барашкіної І.О.,
прокурора Сингаївської А.О.,
захисника Гринь Л.В. (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Гринь Людмили Василівни в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 листопада 2018 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 20 лютого 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015270180001986 від 29 листопада 2015 року, щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Карла Лібкнехта Курчатівського району Курської області Російської Федерації, жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених пунктами 4, 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 листопада 2018 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених пунктами 4, 6 ч. 2 ст. 115 та ч. 4 ст. 187 КК, і призначено покарання:
- за пунктами 4, 6 ч. 2 ст. 115 КК - у виді позбавлення волі на строк 14 років з конфіскацією всього належного йому майна;
- за ч. 4 ст. 187 КК - у виді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК остаточне покарання за сукупністю злочинів ОСОБА_1 призначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 14 років з конфіскацією всього належного йому майна.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Прийнято рішення щодо речових доказів та процесуальних витрат.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за кримінальні правопорушення, вчинені за таких обставин.
28 листопада 2015 року приблизно о 22-й год. ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, з метою заволодіння чужим майном із корисливих мотивів проник до будинку АДРЕСА_2 та вчинив розбій щодо ОСОБА_2, під час якого, діючи з особливою жорстокістю, з метою вбивства, завдав останній не менше 31 удару руками та ногами по голові, тулубу, верхніх та нижніх кінцівках, заподіявши своїми діями ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень. Потім ОСОБА_1 за допомогою не встановленого досудовим розслідуванням тупого предмета здавив шию ОСОБА_2, перекривши органи дихання, чим спричинив асфіксію, внаслідок чого настала смерть ОСОБА_2 . Після цього ОСОБА_1 знайшов у будинку належні потерпілій 500 грн, якими незаконно заволодів, завдавши майнової шкоди на зазначену суму.
Чернігівський апеляційний суд ухвалою від 20 лютого 2019 року залишив апеляційні скарги засудженого та його захисника без задоволення, а вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Гринь Л.В., посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати вирок місцевого суду та ухвалу суду апеляційної інстанції щодо підзахисного і закрити кримінальне провадження у зв`язку з тим, що не встановлено достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). Вважає винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених пунктами 4, 6 ч. 2 ст. 115 та ч. 4 ст. 187 КК, недоведеною належними та допустимими доказами, а висновки судів - такими, що ґрунтуються на припущеннях. Протокол огляду місця події, який, на думку захисника, фактично був обшуком, є недопустимим доказом, оскільки таку процесуальну дію може бути проведено лише з дозволу слідчого судді. У зв`язку з цим, на думку захисника, недопустимими є докази, отримані під час проведення вказаної слідчої дії, та два висновки експертів. Вилучений під час огляду речовий доказ - штани сірого кольору, стороні захисту в порядку ст. 290 КПК не відкривалися, в судовому засіданні безпосередньо не досліджувалися. Крім того, зазначає, що показання свідка ОСОБА_3 мали постановочний характер, а відмова місцевого суду в задоволенні клопотання про призначення судової психолого-лінгвістичної експертизи його показань є порушенням права ОСОБА_1 на захист. Посилається, що доводиапеляційної скарги захисника не були належно перевірені судом апеляційної інстанції, який дійшов необґрунтованого висновку про залишення вироку суду першої інстанції без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Захисник Гринь Л .В. у судовому засіданні висловила доводи на підтримання касаційної скарги і просила її задоволити.
Прокурор Сингаївська А.О. в судовому засіданні просила залишити касаційну скаргу захисника без задоволення як необґрунтовану.
У запереченнях на касаційну скаргу захисника Гринь Л.В.прокурор Шатілов Д.І., який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, зазначає про безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі, та просить залишити її без задоволення, а судові рішення щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК України та на які є посилання в касаційній скарзі, не є відповідно до вимог ст. 438 ч. 1 КПК України предметом дослідження та перевірки касаційним судом.
Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За вимогами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення кримінального процесуального закону.
З положень ст. 94 КПК слідує, що оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок і який оцінює кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Так, суд першої інстанції на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні умисного вбивства, вчиненого з корисливих мотивів з особливою жорстокістю, та розбою, поєднаного із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень послався: на показання свідка ОСОБА_3, який разом із ОСОБА_1 прийшов до домоволодіння ОСОБА_2 та чув, як засуджений заходив у домоволодіння через хвіртку, стукав у двері будинку потерпілої та увійшов до нього, а приблизно через 20 хв. вийшов до ОСОБА_3 і показав 500 грн, однак не дивлячись на попередні наміри продовжити вживання спирних напоїв, запропонував іти по домівках, і цей же свідок показував, що ОСОБА_1 в той вечір був одягнутий в джинсові штани сірого кольору; на протокол огляду місця події від 29 листопада 2015 року, де зафіксовано дані про виявлення трупа ОСОБА_2 з численними тілесними ушкодженнями; на висновок експерта від 29 листопада 2015 року № 299, у якому зазначено відомості про комплекс завданих ОСОБА_2 тілесних ушкоджень і встановлено безпосередню причину її смерті - механічну асфіксію; на протокол огляду місця події від 19 грудня 2015 року, відповідно до якого у будинку АДРЕСА_3 вилучені сірі джинсові штани з плямами бурого кольору, на яких за висновком експерта № 6-01/44 від 04 лютого 2016 року встановлено генетичні ознаки крові, які збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_2 ; на показання ОСОБА_1 щодо належності йому зазначених штанів, що узгоджуються з висновком експерта № 6-01/159 від 16 лютого 2016 року.