Постанова
Іменем України
09 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 187/470/17
провадження № 61-26526св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2017 року у складі судді Караула О. А. та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Пономарь З. М., Баранніка О. П., Посунся Н. Є.
у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року до місцевого суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. У позові, який в подальшому було уточнено шляхом подання відповідних заяв про збільшення позовних вимог, ОСОБА_1 просила суд поновити її на посаді табельника в публічному акціонерному товаристві "Дніпровський металургійний комбінат" (далі - ПАТ "ДМК") та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 13 140,71 грн, моральну шкоду в розмірі 15 000 грн, а також витрати на правову допомогу в розмірі 3 000 грн.
В обґрунтування позову посилалась на те, що вона починаючи з червня 1982 року перебувала у трудових відносинах із відповідачем, обіймаючи різні посади. В процесі роботи у ПАТ "ДМК" внаслідок професійного захворювання вона отримала III групу інвалідності. 27 квітня 2017 року розпорядженням по комбінату № 502к її було звільнено на підставі статті 38 КЗпП України - за ініціативою працівника у зв`язку із виходом на пенсію.
Вказуючи на незаконність її звільнення, ОСОБА_1 зазначала, що керівництво відповідача чинило на неї тиск, не допускало до робочого місця та створювало несприятливі умови праці, чим фактично змусило її до подання заяви про розірвання трудового договору.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, мотивоване безпідставністю посилань позивача на наявність примусу з боку адміністрації ПАТ "ДМК" щодо її спонукання на написання заяви про звільнення за власним бажанням. ОСОБА_1 не надала жодного доказу створення відповідачем об`єктивних несприятливих умов, за яких вона змушена була написати заяву на звільнення. Звільнення ОСОБА_1 відбулось на підставі поданої нею особисто заяви за відсутності порушень вимог закону зі сторони відповідача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон від 03 жовтня 2017 року), за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Згідно із підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону від 03 жовтня 2017 року касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Про здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки", у зазначеній справі призначено повторний автоматизований розподіл.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
05 червня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не було досліджено усіх наданих позивачем до суду доказів, а висновки, що містяться в оскаржуваних судових рішеннях зроблено на підставі пояснень відповідача та поданих ним доказів, що призвело до ухвалення незаконних рішень. Так, заявник стверджує, що судом не надано оцінку долученій нею до матеріалів справи довідці медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК), в якій містяться зауваження щодо посад, які вона може обіймати до відновлення працездатності. Крім цього, також зазначає, що подана нею 27 квітня 2017 року заява про надання розрахунку не свідчить про бажання звільнитись оскільки не містить прохання її звільнити у якийсь конкретний строк.
Позивач зазначає, що встановивши обставину зайняття робочого місця позивача у зв`язку із її тимчасовою непрацездатністю іншим працівником, судами не було перевірено чи було запропоновано позивачу після її виходу на роботу зайняти інше робоче місце.
Доводом касаційної скарги є також помилковість висновку місцевого суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що відпустка у квітні 2017 року тривалістю 14 днів була надана ОСОБА_1 за її погодженням. Заявник вказує, що подана нею заява про надання відпустки від 11 квітня 2017 року містить дописування щодо кількості днів такої відпустки, зроблені не її рукою, що спростовує її намір щодо отримання відпустки саме на 14 днів, які визначено у наказі.
ОСОБА_1 зазначає, що в порушення приписів постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року суди попередніх інстанцій не з`ясували чи був з боку роботодавця примус стосовно позивача щодо звільнення за статтею 38 КЗпП України.
Доводи інших учасників справи
У січні 2018 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшов відзив на касаційну скаргу від ПАТ "ДМК", в якому зазначається про необґрунтованість та безпідставність касаційної скарги, доводи якої спрямовані на переоцінку доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції. Відповідач наголошує, що під час розгляду справи судом першої інстанції у присутності сторін було досліджено усі подані ними докази та надано можливість сторонам надати пояснення стосовно всіх доказів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 з 14 червня 1982 року працювала на Дніпровському металургійному заводі (ВАТ "Дніпровський металургійний комбінат", ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат") на різних посадах, зокрема, перед звільненням - на посаді табельника бюро інженерних служб відділу організації та нормування праці.
Наказом директора по персоналу товариства від 06 лютого 2017 року на підставі наказу від 05 січня 2017 року про зміни в організації праці виробництва та праці управління мотивації та організації праці працівників, у тому числі ОСОБА_1, попереджено про звільнення з 06 квітня 2017 року.
07 лютого 2017 року ОСОБА_1 ознайомилась із наказом про звільнення, а також із запропонованими їй вакантними посадами, від яких вона відмовилась з посиланням на те, що вони не відповідають вимогам довідки МСЕК.
ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності безстроково із зазначенням про протипоказання роботи у шкідливих умовах та несприятливого мікроклімату, важкої фізичної праці, що підтверджується відповідними довідками Обласного центру медико-соціальної експертизи Дніпропетровської обласної державної адміністрації, копії яких наявні у матеріалах справи (а. с. 8, 103).
Зі спливом двох місяців після попередження ОСОБА_1 її звільнення не відбулось та 11 квітня 2017 року на підставі її заяви їй було надано відпустку тривалістю 14 днів.
27 квітня 2017 року, в останній день відпустки, ОСОБА_1 подано заяву про надання розрахунку з 27 квітня 2017 року у зв`язку з виходом на пенсію.
Розпорядженням директора по персоналу ПАТ "ДМК" від 27 квітня 2017 року ОСОБА_1 звільнено з посади табельника бюро інженерних служб відділу організації та нормування праці управління мотивації та організації праці на підставі статті 38 КЗпП України за її ініціативою у зв`язку з виходом на пенсію.