Постанова
Іменем України
09 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 640/9690/16-ц
провадження № 61-27878св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Коссе Людмила Миколаївна,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Київського районного суду м. Харкова від 08 лютого 2017 року в складі судді Сенаторова В. М. та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 15 травня 2017 року у складі колегії суддів: Швецової Л. А., Бровченка І. О., Малінської С. М.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося в суд з позовом до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Коссе Л. М. про визнання безпідставною відмови нотаріуса у видачі дублікату правовстановлюючого документу та зобов`язання до вчинення дії.
Позивач просив визнати незаконною відмову приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Коссе Л. М. у вчиненні нотаріальної дії з підстави неоднозначного розуміння рішення Київського районного суду м. Харкова від 19 жовтня 2012 року, зобов`язати приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Коссе Л. М. видати ПАТ КБ "ПриватБанк" дублікат договору купівлі-продажу житлового будинку від 15 січня 2001 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Коссе Л. М. та зареєстрований в реєстрі за № 1-54.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням Київського районного суду м. Харкова від 19 жовтня 2012 року задоволений позов ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки. За вказаним судовим рішенням позивачу надано право продажу житлового будинку, житловою площею 161,9 кв. м, загальною площею 186,5 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 для задоволення вимог за кредитним договором від 22 лютого 2008 року № 020/Р-08. Позивач є іпотекодержателем зазначеного предмету іпотеки. Власником житлового будинку є ОСОБА_1 Для продажу житлового будинку позивачу необхідний правовстановлюючий документ. Таким документом є договір купівлі-продажу житлового будинку від 15 січня 2001 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Коссе Л. М. та зареєстрований в реєстрі за № 1-54. Враховуючи, що позивач не був стороною зазначеного договору купівлі-продажу, даний документ відсутній у позивача. Без наявності цього документу ПАТ КБ "ПриватБанк" не може укласти договору купівлі-продажу, так як відповідно до положень частини першої статті 55 Закону України "Про нотаріат" правочини про відчуження, що підлягають реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності на майно, що відчужується. У зв`язку з вищевказаним, ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Коссе Л. М. із заявою про видачу дублікату договору купівлі-продажу житлового будинку від 15 січня 2001 року. Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Коссе Л. М. відмовлено у вчиненні нотаріальної дії з посиланням на те, що дублікати нотаріально посвідчених документів видаються за письмовою заявою осіб, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії. Відмовляючи у вчиненні нотаріальних дій відповідач як на підставу для такої відмови посилається на положення статей 8, 53 Закону України "Про нотаріат".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 08 лютого 2017 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 15 травня 2017 року, у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовлено.
Рішення місцевого суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивовано тим, що банк не навів в позовній заяві та не надав в судовому засіданні доказів його звернення до власника - іпотекодавця за отриманням правовстановлюючих документів на предмет іпотеки та доказів того, що існують перешкоди у витребуванні банком у іпотекодавця ОСОБА_1 правовстановлюючого документу на предмет іпотеки, а саме договору купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 від 15 січня 2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Коссе Л. М., зареєстрованого в реєстрі за № 1-54. Відсутність доказів щодо звернення банку до іпотекодавця для отримання відповідного документа свідчить про передчасність звернення до нотаріуса для отримання його дубліката, тому відмова нотаріуса в видачі дубліката в такому випадку не може вважатися обмеженням права банку на виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу, а тому відсутні в даному випадку підстави для визнання відмови нотаріуса в видачі дублікату договору купівлі-продажу незаконними. Нотаріус повинен діяти на підставі діючого законодавства, яким чітко передбачені дії нотаріуса в тих або інших випадках.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 19 жовтня 2012 року в рахунок погашення заборгованості звернено стягнення на предмет іпотеки та надано банку право отримувати витяг з Державного реєстру прав власності, питання про отримання дублікату договорів у нотаріуса банком не порушувалось.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у червні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ КБ "ПриватБанк", посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення першої інстанції та ухвалу апеляційної інстанції та направити справу на новий судовий розгляд.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі і витребувано її з Київського районного суду м. Харкова.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Про здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки" призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи.
06 червня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що висновки суду не ґрунтуються на матеріалах справи та суперечать вимогам законодавства.
В касаційній скарзі зазначається, що нотаріусом та судом не надано належної оцінки тому факту, що на даний час існує судове рішення, яке набрало законної сили та яким надано ПАТ КБ "ПриватБанк" всі повноваження, необхідні для здійснення продажу предмету іпотеки. У даному випадку стаття 53 Закону України "Про нотаріат" не підлягає застосуванню у разі, якщо за дублікатом документу звернувся іпотекодержатель. Відмова у видачі дублікату нотаріусом є безпідставною.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи заперечення (відзиву) на касаційну скаргу не надсилали.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що ОСОБА_1 належить житловий будинок житловою площею 161,9 кв. м, загальною площею 186,5 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 15 січня 2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Коссе Л. М. та зареєстрований в реєстрі за № 1-54.
Між позивачем та ОСОБА_2 був укладений 22 лютого 2008 року кредитний договір, на виконання якого, 22 лютого 2008 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого, ОСОБА_1 передав в іпотеку належне йому майно, а саме житловий будинок, житловою площею 161,9 кв. м, загальною площею 186,5 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 19 жовтня 2012 року за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2, про звернення стягнення, постановлено в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 22 лютого 2008 року № 020/Р-08, в розмірі 23 8490,13 дол. США звернути стягнення на житловий будинок житловою площею 161,9 кв. м, загальною площею 186,5 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки на підставі договору іпотеки від 22 лютого 2008 року ПАТ КБ "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з можливістю здійснення ПАТ КБ "ПриватБанк" всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки".
ПАТ КБ "ПриватБанк" звернувся до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Коссе Л. М. з заявою про видачу дублікату договору купівлі-продажу житлового будинку від 15 січня 2001 року. Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Коссе Л. М. відмовлено у вчиненні нотаріальної дії.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.