Постанова
Іменем України
28 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 136/562/18
провадження № 61-12066св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Прилуцьке",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Прилуцьке" на рішення Липовецького районного суду Вінницької області,
у складі судді Стадника С. І., від 11 січня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Панасюка О. С., Сала Т. Б.,
Шемети Т. М., від 16 травня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Прилуцьке" (далі - ТОВ "Прилуцьке") про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 17 січня
2006 року вона є власником земельної ділянки, загальною площею 3,0490 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Новоприлуцької сільської ради Липовецького району Вінницької області (кадастровий номер НОМЕР_2 ).
У травні 2017 року вона отримала матеріали реєстраційної справи, з яких їй стало відомо про існування договору оренди землі від 01 квітня 2014 року, нібито укладеного між нею та відповідачем строком на 5 років, предметом якого є зазначена земельна ділянка.
Однак, такого договору оренди землі вона не підписувала та не передавала земельну ділянку в оренду відповідачу, а також не надавала іншим особам повноважень на підписання договору, що свідчить про відсутність її волевиявлення на укладання договору.
У зв`язку з наведеним, позивач просила визнати недійсним договір
від 01 квітня 2014 року оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3, 0490 га (кадастровий номер НОМЕР_2 ), яка розташована на території Новоприлуцької сільської ради Липовецького району Вінницької області.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 11 січня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсним договір оренди землі від 01 квітня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Прилуцьке" про передачу в оренду земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею
3,0490 га (кадастровий номер НОМЕР_2 ), яка розташована на території Новоприлуцької сільської ради Липовецького району Вінницької області. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що договір оренди є недійсним у зв`язку з відсутністю волевиявлення позивача на його укладання, оскільки вона договору оренди не підписувала.
Отримання позивачем коштів від ТОВ "Прилуцьке" за використання належного їй земельного паю не може свідчити про схвалення нею вказаного договору, оскільки предметом договору є земельна ділянка з визначеними на місцевості межами, а не земельна частка (пай).
Суд не встановив підстав для застосування строку позовної давності.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 16 травня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ "Прилуцьке" залишено без задоволення, а рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 11 січня 2019 року - без змін. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ТОВ "Прилуцьке", суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, зазначивши також, що з позовом до суду ОСОБА_1 звернулася в межах строку позовної давності, оскільки дізналася про існування спірного договору оренди землі у травні 2017 року після отримання матеріалів реєстраційної справи.
Встановлюючи відсутність підпису ОСОБА_1 на спірному договорі оренди землі, апеляційний суд врахував висновок експертів Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз
№ 2678/2679/19-21 від 25 квітня 2019 року.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У липні 2019 року ТОВ "Прилуцьке" подало касаційну скаргу на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 11 січня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 16 травня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 10 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 136/562/18 та витребувано її матеріали з Липовецького районного суду Вінницької області. Зупинено дію рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 11 січня 2019 року та постанови Вінницького апеляційного суду від 16 травня 2019 року у справі
№ 321/1287/18 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
У липні 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ТОВ "Прилуцьке" - адвокат
Семибратова Т. О., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ТОВ "Прилуцьке" мотивована тим, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно не з`ясували обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, дійшли помилкових висновків, які не підтверджені належними доказами.
Позивач не мала об`єктивних перешкод довідатися про наявність договору оренди земельної ділянки з часу його укладення. Як власник земельної ділянки могла і повинна була довідатися про порушення своїх прав, оскільки частина перша статті 261 ЦК України містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб`єктивних прав.
Твердження позивача про те, що вона дізналася про існування оспорюваного договору лише в травні 2017 року не підтверджено належними та допустимими доказами, а отже ОСОБА_1 пропустила строк позовної давності при зверненні до суду із розглядуваним позовом, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Висновок експерта № 056/18 від 07 листопада 2018 року ТОВ "Експертно-юридична фірма "Соломон" за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи є недопустимим доказом недійсності оспорюваного правочину, оскільки така експертиза відноситься до категорії криміналістичних експертиз і повинна бути проведена в державній спеціалізованій експертній установі.
Крім того позивачем не доведено факту порушення її прав ТОВ "Прилуцьке".
Відзив на касаційну скаргу учасниками справи не подано.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 від 17 січня 2006 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 3,0490 га, що розташована на території Новоприлуцької сільської ради Липовецького району Вінницької області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
На підставі договору оренди землі від 01 квітня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Прилуцьке", 26 вересня 2014 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано право користування ТОВ "Прилуцьке" зазначеною земельною ділянкою, строк оренди - 5 років.
Апеляційний суд встановив, що згідно висновку експертів Вінницького відділення КНДІСЕ № 2678/2679/19-21 від 25 квітня 2019 року підпис на договорі оренди землі від 01 квітня 2014 року виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою.
Позиція Верховного Суду
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ТОВ "Прилуцьке" не підлягає задоволенню.