Постанова
Іменем України
29 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 750/1212/17
провадження № 61-30358св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати
Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 червня 2017 року, постановлене у складі судді Карапути Л. В., та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 18 вересня 2017 року, постановлену колегією у складі суддів: Губар В. С., Бобрової І. О., Онищенко О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недостовірною і спростування інформації та відшкодування моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 06 лютого 2015 року під час виступу на засіданні Верховної Ради України, який був адресований Генеральному прокурору України ОСОБА_3, народний депутат України ОСОБА_2 розповсюдив відносно позивача недостовірну інформацію наступного змісту: "...І ще питання від моїх колег по фракції: перший заступник прокурора Печерського району міста Києва Кузьменко сьогодні працює прокурором Приморського району міста Одеси. Ця людина так само засуджувала активних учасників Євромайдану в місті Києві".
В обґрунтування недостовірності вказаної інформації позивач зазначив, що він, перебуваючи на посаді першого заступника прокурора Печерського району міста Києва, не міг здійснювати правосуддя та судити (засуджувати) активістів в розумінні Закону України "Про судоустрій та статус суддів".
На час винесення судами обвинувальних вироків активістам Євромайдану він не обіймав посаду судді та відповідно не міг засудити жодну особу за будь-які дії.
За таких обставин просив визнати недостовірною інформацію, поширену ОСОБА_2 під час засідання Верховної Ради України 06 лютого 2015 року, а саме: "..перший заступник прокурора Печерського району міста Києва Кузьменко сьогодні працює прокурором Приморського району міста Одеси. Ця людина так само засуджувала активних учасників Євромайдану в місті Києві"; зобов`язати ОСОБА_2 спростувати недостовірну інформацію та під час відкритого пленарного засідання Верховної Ради України через мікрофон повідомити, що перший заступник прокурора Печерського району
міста Києва ОСОБА_1 . не засуджував активних учасників Євромайдану в місті Києві; стягнути із ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди грошові кошти в сумі 40 665 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 червня 2017 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 .
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог, оскільки відповідач, як народний депутат на пленарному засіданні Верховної Ради України має право у порядку, передбаченому законом брати участь у дебатах, ставити запитання доповідачам, головуючому на засіданні. Із загальнодоступних джерел відповідачу було відомо про негативне відношення позивача до подій Євромайдану в місті Києві. Висловлювання відповідача "Ця людина так само засуджувала активних учасників Євромайдану в Києві" суд вважав оціночними судженнями. За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування позивачу моральної шкоди.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 18 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, а рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 червня 2017 року залишено без змін.
Відхиляючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції зазначив, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та правовідносини між сторонами. Оскаржуване рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених доказах, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 18 вересня 2017 року і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи № 750/1212/17 з Деснянського районного суду м. Чернігова.
Статтею 388 ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року
№ 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів"
(далі - ЦПК України), який набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
11 червня 2019 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 750/1212/17 передано судді-доповідачеві.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована помилковістю висновків судів попередніх інстанцій про те, що інформація розповсюджена відповідачем є оціночним судженням, оскільки вказаний вислів є категоричним та містить фактичні дані про засудження осіб, які приймали участь у протестах та вказує на нібито протиправність дій позивача.
Також ОСОБА_1 вважав безпідставним відхилення судом першої інстанції клопотань його представника про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, - Верховну Раду України, та витребування доказів, які б підтвердили недопустимість поданих відповідачем висновків експертів.
Крім того, на думку позивача, ОСОБА_2 міг мати вплив на представників Деснянського районного суду м. Чернігова та Апеляційного суду Чернігівської області.
Доводи осіб, які подали відзив (заперечення) на касаційну скаргу
У запереченні на касаційну скаргу ОСОБА_2 вважав, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки її доводи не спростовують законних та обґрунтованих висновків судів попередніх інстанцій та не свідчать про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення процесуального норм права.
Вказував, що поширена ним інформація щодо засудження позивачем активістів Євромайдану в місті Києві є оціночним судженням. При цьому слово засуджував було ним використано в значенні осуду, а не як юридичний термін щодо постановлення обвинувального вироку.
Про негативне відношення позивача до подій Євромайдану відомо із загальнодоступних джерел інформації.
Доводи касаційної скарги щодо його тиску на суд вважав бездоказовими та безглуздими твердженнями.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ОСОБА_1 з 22 травня 2012 року по 22 липня 2014 року працював першим заступником прокурора Печерського району міста Києва, а з 25 липня 2014 року по 23 березня 2015 року - прокурором Приморського району міста Одеси.
Відповідач ОСОБА_2 обраний народним депутатом України по виборчому округу № 209 та набув депутатських повноважень з 27 листопада 2014 року.
Суди встановили, що 06 лютого 2015 року на засіданні Верховної Ради України народний депутат України ОСОБА_2 . під час виступу зазначив "…І ще питання від моїх колег по фракції: перший заступник прокурора Печерського району міста Києва Кузьменко сьогодні працює прокурором Приморського району міста Одеси. Ця людина так само засуджувала активних учасників Євромайдану в місті Києві".
Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.