Постанова
Іменем України
28 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 761/23524/14-ц
провадження № 61-14921св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідачі (позивачі за зустрічним позовом): ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
відповідачі за зустрічним позовом: ОСОБА_5, ОСОБА_6,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:Головне управління юстиції у м. Києві, Третя Київська державна нотаріальна контора,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, на рішення Шевченківського районного суду м. Києва, у складі судді Рибака М. А.,
від 28 вересня 2017 року та постанову Апеляційного суду м. Києва,
у складі колегії суддів: Соколової В. В., Немировської О. В., Оніщука М. І.,
від 30 січня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2014 року ОСОБА_7 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_8 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування.
Позовні вимоги обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її двоюрідна сестра ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_10 відкрилась спадщина на нерухоме майно, а саме: квартири АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 .
Вважаючи себе спадкоємцем третьої черги за законом, ОСОБА_7 звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте інші спадкоємці заперечують вказані обставини.
Вказувала, що факт родинних відносин із ОСОБА_9 підтверджено свідоцтвом про шлюб де її дошлюбне прізвище зазначено, - " ОСОБА_11 " та свідоцтвом про народження, де її матір`ю вказана ОСОБА_12 . Батьком ОСОБА_12 був ОСОБА_13, що підтверджено актовим записом про народження № 26 від 17 липня 1899 року. В свою чергу, ОСОБА_13 був батьком ОСОБА_14, який в свою чергу був батьком спадкодавця ОСОБА_9 Вважала, що зареєстровані у встановленому порядку акти громадянського стану підтверджують, що ОСОБА_9 та ОСОБА_7 є двоюрідними сестрами, оскільки у них був спільний дід по батьковій та материнській лінії.
Стверджувала, що відповідачі не підтвердили факт родинних відносин з
ОСОБА_9 належними доказами, а тому не мають права на спадкування за законом у третю чергу.
Посилаючись на вказані обставини, з урахуванням уточнень позовних вимог, викладених в заяві від 30 березня 2015 року, ОСОБА_7 просила суд:
- встановити факт родинних відносин між нею та ОСОБА_9, як двоюрідними сестрами;
- визнати за нею право власності в порядку спадкування на квартири АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 померла, про що виконкомом Городищенської міської ради Коропського району Чернігівської області
10 квітня 2015 року складено відповідний актовий запис № 06.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 02 червня 2015 року провадження у справі зупинено в зв`язку зі смертю позивача за первісним позовом до вступу в справу правонаступника
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20 січня 2016 року провадження у цивільній справі № 761/23524/14-ц відновлено, залучено ОСОБА_1, як процесуального правонаступника померлої ОСОБА_7, в якості позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом.
04 липня 2016 року представником ОСОБА_1 - ОСОБА_15, подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій ОСОБА_1 просила суд:
- встановити факт родинних відносин між ОСОБА_9 та ОСОБА_1, яка є дочкою двоюрідної сестри померлої ОСОБА_9 ;
- визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкової трансмісії після смерті матері - ОСОБА_7 на квартири АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 .
При цьому, ОСОБА_1 в обґрунтування збільшених позовних вимог зазначила, що її мати ОСОБА_7 та ОСОБА_9 є двоюрідними сестрами, оскільки у них був спільний дід по батьковій та материнській лінії.
ОСОБА_16 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_7
Оскільки ОСОБА_7 померла після ОСОБА_9, то вважала, що вона має право на спадкування після ОСОБА_9 в порядку спадкової трансмісії.
У грудні 2014 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_8 пред`явили до ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6 зустрічний позов про встановлення факту смерті, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом та виселення відповідачів.
Зустрічні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла
ОСОБА_9 , яка доводилась двоюрідною сестрою ОСОБА_2,
ОСОБА_3 та двоюрідною тіткою ОСОБА_8
Заповіт ОСОБА_9 не склала та після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої ввійшли квартири АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 . Інших спадкоємців у ОСОБА_9 немає.
Оскільки для отримання свідоцтва про право на спадщину позивачам за зустрічним позовом необхідно підтвердити своє право на спадкування після смерті ОСОБА_9, вони просили суд встановити факт смерті ОСОБА_17, який був батьком ОСОБА_18, та відповідно дідом ОСОБА_8 та був розстріляний 17 грудня
1934 року в місті Києві. А також встановити факт смерті ОСОБА_19, який був розстріляний 28 грудня 1945 року.
ОСОБА_17 , ОСОБА_20 були дітьми ОСОБА_13, а також братами ОСОБА_14, який був батьком померлої спадкодавиці ОСОБА_9
Позивачі за зустрічним позовом вказували, що не визнають той факт, що
ОСОБА_7 є двоюрідною сестрою ОСОБА_9 та відповідно має право на спадкування за законом після її смерті.
Після відкриття спадщини щодо майна ОСОБА_9 із заявами про відкриття спадщини у встановлений законом строк звернулись ОСОБА_2,
ОСОБА_3 , а також ОСОБА_18 Інші спадкоємці - ОСОБА_21 (дочка ОСОБА_22 ) відмовилась від своєї частки спадщини на користь ОСОБА_3, а ОСОБА_23 (дочка ОСОБА_19 - на користь ОСОБА_2
В подальшому, помер ОСОБА_18, а після його смерті належна йому частка у праві на спадкування після ОСОБА_9 перейшла до ОСОБА_8
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_8 вважали себе спадкоємцями третьої черги після смерті ОСОБА_9, та посилались на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 17 вересня 2013 року, яким було відмовлено ОСОБА_7 у задоволенні позову до відповідачів про усунення від спадкування та встановлено відсутність родинних відносин ОСОБА_7 із ОСОБА_9
Звертали увагу суду, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження факту її родинних відносин із померлою, а надані нею документи містять розбіжності в написанні прізвищ та інші неточності.
Позивачі за зустрічним позовом зазначали, що у їхніх баби і діда
ОСОБА_13 та ОСОБА_24 дійсно була дочка ОСОБА_25 . Однак відсутні належні докази того, що матір позивача - ОСОБА_25 є дочкою ОСОБА_13 та ОСОБА_24 . У наданих позивачем за первісним позовом документах міститься не співпадіння дати народження матері ОСОБА_7 та доньки ОСОБА_13 і ОСОБА_24, а крім того прізвище матері ОСОБА_7 - ОСОБА_26 , а не ОСОБА_11 .
Окрім того, позивачі за зустрічним позовом стверджували, що насправді ОСОБА_7 є не сестрою ОСОБА_9, а її сусідкою, що підтверджено "Карткою врятованого", заповненою ОСОБА_9 та "Карткою праведника миру", заповненою ОСОБА_7, які надавались ними Республіканському товариству єврейської культури фонду "Пам`ять жертв фашизму".
Враховуючи викладене, позивачі вважали, що ОСОБА_7 не має права на спадкування, оскільки не підтвердила факт перебування в родинних відносинах із ОСОБА_9 .
Посилаючись на викладене, з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог від 23 лютого 2016 року, 01 листопада 2016 року, а також те, що ОСОБА_5 разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_6 самовільно вселились до спірних квартир, які є спадковим майном, просили суд:
- встановити факт смерті ОСОБА_17, якій помер
ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Києві;
- встановити факт смерті ОСОБА_19, який помер
ІНФОРМАЦІЯ_5 ;
- визнати за ОСОБА_8 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_9 право власності на 1/3 частини квартир АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 ;
- визнати за ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_9 право власності на 1/3 частини квартир АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 ;
- визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_9 право власності на 1/3 частини квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ;
- виселити з квартир АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 28 вересня 2017 року
в задоволенні позову ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин та про визнання права власності відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_8 про встановлення факту смерті, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом та виселення відповідачів задоволено частково.
Встановлено факт смерті ОСОБА_17, який помер
ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Києві.
Встановлено факт смерті ОСОБА_19, який помер
ІНФОРМАЦІЯ_5 .
В задоволенні решти вимог за зустрічним позовом - відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні первісного позову суд першої інстанції виходив із того, що позивачем за первісним позовом не доведено факту родинних відносин із спадкодавцем ОСОБА_27 .
Рішення про часткове задоволення зустрічного позову суд першої інстанції мотивував тим, що матеріалами справи підтверджено факт смерті
ОСОБА_17 та ОСОБА_20 і встановлення цих фактів має значення при оформленні спадкових прав ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_8 після смерті ОСОБА_9, зокрема для встановлення кола спадкоємців.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_8 про визнання права власності на квартири АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 суд відмовив у зв`язку з їх передчасністю, оскільки позивачами не доведено існування перешкод для оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_9 у нотаріальному порядку.
Що стосується позовних вимог в частині виселення з квартир АДРЕСА_3 АДРЕСА_4 ОСОБА_5 та
ОСОБА_6 , то суд, відмовляючи у задоволенні вказаних вимог, виходив з того, що відповідно до вимог статті 391 ЦК України, лише власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Станом на час розгляду справи у позивачів за зустрічним позовом відсутнє право власності на спірне майно, а тому вказані вимоги суд також вважав передчасними.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 30 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_16 відхилено, рішення Шевченківського районного суду
м. Києва від 28 вересня 2017 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновок суду першої інстанції про недоведеність вимог первісного позову відповідає обставинам справи та вимогам чинного законодавства.
Матеріалами справи підтверджено факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_28 та ІНФОРМАЦІЯ_5 1945 ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_20 . Від встановлення вказаних фактів смерті залежить реалізація прав
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_8 на спадщину за законом після смерті ОСОБА_9 та встановлення кола спадкоємців.
Суд першої інстанції дійшов правильних висновків, що вимоги зустрічного позову про визнання права власності на спадкове майно та усунення перешкод у користуванні ним, шляхом виселення є передчасними. Колегія суддів апеляційного суду погодилася з висновками суду першої інстанції про те, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у березні 2018 року до Верховного Суду,
ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 30 січня 2018 року, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи
№ 761/23524/14-ц з місцевого суду. Зупинено виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 вересня 2017 року до закінчення його перегляду в касаційному провадженні.
Статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року
№ 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
20 червня 2019 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 761/23524/14-ц передано судді-доповідачеві.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд першої інстанції ухвалою від 27 вересня 2017 року необґрунтовано відхилив її клопотання про проведення судово-генетичної експертизи, чим позбавив її можливості надати суду безспірні докази факту родинних відносин між нею та спадкодавцем ОСОБА_9
Суди попередніх інстанцій не дослідили та не надали належної оцінки всім доказам, які містяться в матеріалах справи. Відхилили докази родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 надані стороною позивача, у зв`язку з наявними в них розбіжностями в частині написання прізвищ, імен,
по-батькові та дат, при цьому не надали належної оцінки наявності таких розбіжностей в документах наданих іншою стороною.
Судами не досліджено та не надано оцінки нотаріальним заявам про прийняття спадщини ОСОБА_2, ОСОБА_18, ОСОБА_3, в яких останні вказували ОСОБА_7, двоюрідну сестру ОСОБА_9, як одну зі спадкоємців, яка претендує на спадщину після смерті останньої.
Апеляційний суд відхилив, як доказ родинних відносин, відомості з погосподарських книг та не дослідив їх на предмет проживання родини ОСОБА_11, в тому числі ОСОБА_7 . Натомість апеляційним судом враховано пояснення ОСОБА_9 та ОСОБА_7, надані ними за життя міжнародній єврейській організації, які позивач вважала недопустимими доказами.
Доводи осіб, які подали відзив (заперечення) на касаційну скаргу
У серпні 2018 року до Верховного Суду надійшло заперечення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому відповідачі, посилаючись на правильне застосування норм права, просили залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржені судові рішення без змін.
Наголошували на тому, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження факту родинних відносин ОСОБА_7, а отже і ОСОБА_1 . зі спадкодавцем ОСОБА_9
Відсутність кровної спорідненості ОСОБА_7 та ОСОБА_9 також, встановлено рішенням Шевченківського районного суду м. Києва
від 17 вересня 2013 року, яке в силу статті 61 ЦПК України 2004 року має преюдиційний характер у розглядуваній справі.
Звертали увагу суду, що ОСОБА_1 вважає недопустимими доказами "Картку праведника миру" та "Картку врятованого", в яких вказано про наявність сусідських, а не родинних відносин між ОСОБА_7 та
ОСОБА_9 , однак в той же час надає суду копію Указу Президента України № 861/2008 від 26 вересня 2008 року, яким ОСОБА_7 за мужність і самопожертву, виявлену в роки Великої Вітчизняної війни у врятуванні осіб єврейської національності від фашистського геноциду, збереження пам`яті жертв Голокосту нагороджено орденом "За заслуги" ІІІ ступеня.
Іншими учасниками справи відзив (заперечення) на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_9, про що 17 березня 2009 року відділом реєстрації смерті у
м. Києві складено відповідний актовий запис № 5264.
Після смерті ОСОБА_9 відкрилась спадщина на квартири АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 .
Після смерті ОСОБА_9 Третьою Київською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 692/09.
Із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9 звернулись ОСОБА_18, ОСОБА_7, ОСОБА_2 та ОСОБА_3
ОСОБА_21 відмовилась від належної їй частини спадкового майна на користь ОСОБА_3, а ОСОБА_23 - на користь ОСОБА_2 .
В ході оформлення спадкових прав ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_18, спадщину після смерті якого прийняла ОСОБА_8 .
Також, із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9 звернулась ОСОБА_5, проте у видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріусом було відмовлено у зв`язку із пропуском строку для прийняття спадщини.
В матеріалах спадкової справи № 692/09 міститься одна відмова державного нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_2 від 24 вересня 2011 року № 2176/02-14, яка мотивована тим, що в провадженні суду перебуває справа про усунення останнього від спадкування після смерті ОСОБА_9
Рішень нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину з інших підстав, матеріали спадкової справи не містять.
Згідно зі свідоцтвом про народження ОСОБА_29, виданого повторно 05 червня 1975 року, остання народилась
ІНФОРМАЦІЯ_7 , її батьки: ОСОБА_30 та ОСОБА_12 .
Проте, згідно із записом акта про народження № 301 від 11 ІНФОРМАЦІЯ_7 в селі Оболонна Кролевецього повіту Чернігівської губернії народилась ОСОБА_31, батьками якої вказані: ОСОБА_30 (рос. ОСОБА_32 ) та ОСОБА_33 (рос. ОСОБА_34 ). На час народження ОСОБА_35 її батьку ОСОБА_36 минуло 23 роки, а матері ОСОБА_37 20 років.
Згідно копії витягу з книги реєстрації народжень за 1920 рік, ІНФОРМАЦІЯ_8 народилась ОСОБА_31, батьками якої є ОСОБА_38
(рос. ОСОБА_32 ) та ОСОБА_33 (рос. ОСОБА_34 ), вік батька 23 роки, вік матері 20 років.
Згідно архівної довідки Державного архіву Чернігівської області від 29 квітня 2010 року № Л-706, в архівному фонді за 1899 рік міститься актовий запис
№ 26 від 17 липня 1899 року про народження ОСОБА_39, дата народження
ІНФОРМАЦІЯ_9 . Батьки: села Савинок козак ОСОБА_41 і ОСОБА_42 .
Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_12 померла ІНФОРМАЦІЯ_10 .