ПОСТАНОВА
Іменем України
06 вересня 2019 року
м. Київ
справа №174/226/17
адміністративне провадження №К/9901/23270/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Коваленко Н.В., Кравчук В.М.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 18.04.2017р. (суддя - Данилюк Т.М.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017р. (судді - Семененко Я.В., Бишевська Н.А.. Добродняк І.Ю. ) у справі за його позовом до Верхньодніпровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
У квітні 2017р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов`язати Верхньодніпровське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію на пільгових умовах відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 13, ч. 2 ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 01 листопада 2014 року.
Ухвалою Верхньодніпровського міського суду Дніпропетровської області від 18.04.2017р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017р., відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за вказаним позовом з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 109 КАС України.
З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився позивач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга обгрунтована тим, що суди дійшли помилкового висновку щодо наявності підстав для відмови у відкритті провадження у справі з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 109 КАС України.
Зокрема посилався на те, що хоча предмет позову є аналогічним предмету позову, з яким він звертався у квітні 2015р., однак підстави позову є відмінними.
Заперечуючи проти касаційної скарги відповідач просив у її задоволенні відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є така, що набрала законної сили постанова суду, а саме постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2017р.
З такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 107 КАС України (в редакції чинній на час подання адміністративного позову) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи немає підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом; суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 109 КАС України (в зазначеній редакції) суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили: постанова суду; ухвала суду про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі; ухвала про закриття провадження в адміністративній справі; ухвала про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду (крім випадків, коли така ухвала винесена до відкриття провадження в адміністративній справі).
Таким чином, достатньою та необхідною правовою підставою для відмови у відкритті провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 109 КАС України є одночасна сукупність наступних умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, у 2015 році ОСОБА_1 звертався до суду з позовом, в якому просив зобов`язати управління Пенсійного фонду України в м. Вільногірську Дніпропетровської області призначити пенсію на пільгових умовах відповідно до п. "а" ч.1 ст. 13, ч. 2 ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 01 листопада 2014 року (справа №174/320/15-а).
Підставою звернення позивача до суду з позовом у справі №174/320/15-а були неправомірні, на думку позивача, дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах.