ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 915/826/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику учасників справи касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 10.01.2019 (суддя Семенчук Н.О.) та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 (головуючий суддя: Будішевська Л.О., судді: Таран С.В., Мишкіна М.А.)
за заявою Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.10.2017
за позовом прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства аграрної політики та продовольства України
до 1. Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, 2. Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"
про визнання частково незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, визнання недійсними свідоцтв про право власності,
Учасники справи: не викликалися та не повідомлялися.
ВСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1. 12.11.2018 від Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" до Господарського суду Миколаївської області надійшла заява №130-2-21/6842 від 07.11.2018 про перегляд рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.10.2017 у справі №915/826/16 за нововиявленими обставинами.
2. Заява обґрунтована тим, що вказане рішення підлягає перегляду за нововиявленими обставинами, оскільки існують обставини, що мають істотне значення для справи і не були відомі відповідачу - ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" раніше, під час вирішення справи в суді. Заявник вказав, що 09.10.2018 ПАТ "ДПЗКУ" стали відомі нові істотні обставини, які існували на момент розгляду справи в суді першої інстанції, мають значення для справи, а саме: відповідачу-2 не була відома точна дата, з моменту якої позивач-1 та позивач-2 дізналися про оформлення ПАТ "ДПЗКУ" свідоцтва про право власності на майно цілісного майнового комплексу "Миколаївський портовий елеватор". При цьому, прокурором у позовній заяві вказано, що про порушення вимог законодавства при оформленні права власності Міністерству аграрної політики та продовольства України стало відомо після направлення Миколаївською місцевою прокуратурою №1 відповідного запиту від 15.03.2016. Заявник зазначив, що 17.09.2012 Міністерству аграрної політики та продовольства України стало достовірно відомо, що Товариством отримано свідоцтво про право власності на цілісний майновий комплекс філії ПАТ "ДПЗКУ" "Миколаївський елеватор", що і є нововиявленою обставиною у даній справі, та про вказані обставини ПАТ "ДПЗКУ" стало відомо 09.10.2018 з довідки позивача-2 від 17.09.2012, раніше дана довідка у заявника була відсутня, оскільки складена Мінагрополітики в одному примірнику.
3. Позивач-1 у відзиві на заяву зазначив, що заявник вводить суд в оману стосовно відсутності можливості дізнатися про наявність довідки Мінагрополітики від 17.09.2012 №24/321. Представники ПАТ "ДПЗКУ" не могли не знати про проведення перевірки на своєму підприємстві. Зі змісту довідки вбачається, що перевірка проводилася протягом місяця з 13.08.2012 по 14.09.2012 по різних напрямках, в ході якої співробітники заявника надавали матеріали для перевірки та пояснення. Вказує, що з довідкою під розпис 18.09.2012 був ознайомлений голова правління ПАТ "ДПЗКУ" ОСОБА_1, що повністю спростовує факт неможливості дізнатися про зазначену довідку. Вказує, що в розпорядженні ПАТ "ДПЗКУ" знаходився примірник довідки ще до отримання ними листа від Міністерства аграрної політики та продовольства України від 05.10.2018 за №37-24-15/22777.
4. Прокурор у поясненнях на заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами вказав, що безпідставним є посилання заявника на факт отримання ним довідки у жовтні 2018 року, оскільки з самої довідки вбачається, що з нею був ознайомлений голова правління товариства у вересні 2012 року. Зазначає, що доводи заявника щодо порядку обчислення, перебігу та визначення початку перебігу строку позовної давності не можуть бути враховані як підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами ще й з тієї підстави, що вказаний аргумент не є належним в контексті перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у розумінні ст.320 ГПК України, оскільки належать до доводів, які стосуються застосування судом першої інстанції норм матеріального права під час прийняття судового рішення по суті.
ІІ. Короткий зміст судових рішень
5. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.01.2019 у справі №915/826/16, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2019, у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" про перегляд рішення у справі №915/826/16 від 25.10.2017 за нововиявленими обставинами відмовлено, рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.10.2017 у справі № 915/826/16 залишено в силі.
ІІІ. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді
6. 25.04.2019 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Публічним акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України" до Касаційного господарського суду подано касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 10.01.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 у справі № 915/826/16.
7. Витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.06.2019 у справі № 915/826/16 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Краснов Є.В.
8. Ухвалою Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 915/826/16 касаційну скаргу ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" залишено без руху до 19.07.2019 на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржником не було додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, встановлено ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" строк усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.
9. 11.07.2019 скаржник звернувся до Касаційного господарського суду із заявою на виконання ухвали Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 915/826/16, до якої долучив платіжне доручення № 974635 від 10.07.2019 на суму 1 921 грн.
10. Відповідно до частини 5 статті 301 Господарського процесуального кодексу України перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.
11. За приписами частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
12. Ухвалою Верховного Суду від 22.07.2019 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою. Суд ухвалив розгляд скарги здійснити у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи; визначити строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 12.08.2019.
13. 31.07.2019 та 08.08.2019 (згідно із поштовими штемпелями на конверті) прокурором та позивачем-1 до Касаційного господарського суду направлено відзиви касаційну скаргу, які фактично надійшли до суду 02.08.2019 та 13.08.2019 відповідно.
ІV. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
14. У касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (скаржник, відповідач-2) просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 10.01.2019 у справі №915/826/16, ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" про перегляд рішення у справі №915/826/16 від 25.10.2017 за нововиявленими обставинами.
15. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник вважає, що судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права (зокрема, статей 236, 256, 257, частин 3,4 статті 267 ЦК України) та порушенням норм процесуального права (зокрема, статті 86, частини 5 статті 236, статті 320 ГПК України), а викладені в них висновки не відповідають обставинам справи.
Відповідач-2 вказує, що на момент розгляду справи судом першої інстанції ПАТ "ДПЗКУ" не була та не могла бути відома точна дата, з моменту якої Кабінет Міністрів України та Міністерство аграрної політики та продовольства України дізналися про оформлення ПАТ "ДПЗКУ" свідоцтва про право власності на майно цілісного майнового комплексу "Миколаївський портовий елеватор".
Разом з тим, 09.10.2018 ПАТ "ДПЗКУ" отримало супровідним листом від 05.10.2018 № 37-24-15/22777 копію довідки Мінагрополітики від 17.09.2012 №24/321 "Про проведення перевірки окремих питань діяльності ПАТ "ДПЗКУ", складеної комісією з представників Міністерства за результатами проведеної на підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.08.2012 № 501 перевірки окремих питань діяльності ПАТ "ДПЗКУ" за 1 півріччя 2012 року, в якій встановлено, що станом на 20.08.2012 виготовлені технічні паспорти та отримано свідоцтво про право власності на нерухоме майно філій (згідно переліку), у тому числі і філії ПАТ "ДПЗКУ Морський портовий елеватор", власником якого є ПАТ "ДПЗКУ".
Таким чином, ще 17.09.2012 Міністерству аграрної політики та продовольства України стало достовірно відомо, що ПАТ "ДПЗКУ" отримано свідоцтво про право власності на цілісний майновий комплекс філії ПАТ "ДПЗКУ" "Миколаївський елеватор".
Разом з тим, на думку скаржника, вказані обставини щодо обізнаності Мінагрополітики про оформлення ПАТ "ДПЗКУ" права власності на спірне нерухоме майно ще з 17.09.2012, дають підстави стверджувати і про обізнаність Кабінету Міністрів України про ці обставини, оскільки обізнаність Мінагрополітики (як представника Кабінету Міністрів України), станом на 17.09.2012, про оформлення ПАТ "ДПЗКУ" правовстановлюючих документів на спірне майно свідчить про обізнаність про вказані обставини і Кабінету Міністрів України.
Відповідач-2 вважає, що з 17.09.2012 позивачам було достовірно відомо про те, що майновий комплекс філії ПАТ "ДПЗКУ" "Миколаївський портовий елеватор" оформлений на праві приватної власності за ПАТ "ДПЗКУ", що є нововиявленою обставиною у справі.
Разом з тим, про вказані обставини ПАТ "ДПЗКУ" стало відомо 09.10.2018 після отримання із супровідним листом від 05.10.2018 №37-24-15/22777 копії довідки Міністерства аграрної політики та продовольства України від 17.09.2012 №24/321, раніше дана довідка у заявника була відсутня, оскільки складена Мінагрополітики в одному примірнику.
Скаржник вважає, що обставина щодо поінформованості позивачів 17.09.2012 про оформлення ПАТ "ДПЗКУ" правовстановлюючих документів на спірне майно містить всі складові для надання їй статусу нововиявленої: існування її на час розгляду справи; ця обставина не могла бути відома заявникові на час розгляду цієї справи; істотність даної обставини для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). При цьому, відповідач-2 посилається на висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі №19/5009/1481/11.
Крім того, на думку відповідача-2, відмовляючи в задоволенні заяви ПАТ "ДПЗКУ" про перегляд рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.10.2017 у справі № 915/826/16 за нововиявленими обставинами суди попередніх дійшли помилкових висновків, що про існування Довідки Мінагрополітики від 17.09.2012 № 24/321 та викладені в ній обставини ПАТ "ДПЗКУ" нібито стало відомо 18.09.2012, а тому такі обставини не є нововиявленими в розумінні ст. 320 ГПК України.
16. У відзивах на касаційну скаргу прокурор та позивач-1 просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 10.01.2019 у справі №915/826/16 - без змін.
Позивач-1 вказує, що довідка від 17.09.2012 не підтверджує наявність нововиявлених обставин у даній справі, а є лише невчасно поданим доказом у справі, за допомогою якого ПАТ "ДПЗКУ" намагається переглянути остаточне судове рішення. Вказаний доказ не спростовує висновків суду про відсутність пропуску строку позовної давності. Вважає, що обізнаність керівника ПАТ "ДПЗКУ" з відомостями у довідці від 17.09.2012 означає обізнаність самої юридичної особи (заявника) з проведенням Міністерством відповідної перевірки та її результатами.
Прокурор вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують висновків судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.
V. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій
17. У липні 2016 року Прокурор Миколаївської області звернувся до Господарського суду Миколаївської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства аграрної політики та продовольства України з позовом до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради та Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" про:
- визнання незаконним та скасування підпункту 1.33 пункту 1 рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 1249 від 16.12.2011;
- визнання незаконним та скасування підпункту та 1.38 пункту 1 рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 1249 від 16.12.2011;
- визнання недійсним та скасування свідоцтва серії САЕ № 495114 від 21.01.2012 про право приватної власності на нежитловий об`єкт, що складається з основних будівель за літ. А загальною площею 1847,2 кв.м, за літ. Б загальною площею 1028,1 кв.м, за літ. В загальною площею 2612,6 кв.м, за літ. Г-2 загальною площею 169,7 кв.м, огорож та споруд, який розташований по вул. Заводській, 11А у м. Миколаєві за Публічним акціонерним товариством "Державна продовольча зернова компанія України";
- визнання недійсним та скасування свідоцтва серії САЕ № 495054 від 16.01.2012 про право приватної власності на нежитлову будівлю складу за літ. А загальною площею 757,7 кв.м по вул . Заводській, 10 у м. Миколаєві за Публічним акціонерним товариством "Державна продовольчо - зернова корпорація України";
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради за відсутності відповідного рішення власника прийняті оспорені пункти рішення №1249 від 16.12.2011, якими фактично змінено правовий режим спірного майна. Свідоцтва про право власності на нежитлові будівлі видані на підставі зазначеного рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, яке прийняте з порушенням вимог законодавства, оскільки відсутні правові підстави набуття ПАТ "ДПЗКУ" права власності на зазначені нежитлові будівлі.
18. ПАТ "ДПЗК України", заперечуючи проти задоволення позову, зазначило, що держава в особі Кабінету Міністрів України передавши до статутного капіталу ПАТ "ДПЗК України" об`єкти, перелік яких визначено у постанові Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 № 764, зокрема, майновий комплекс "Миколаївський портовий елеватор", набула в обмін право власності на 100% акцій товариства, а ПАТ "ДПЗК України" - право власності на передане йому майно, зокрема, спірні нежитлові будівлі.
ПАТ "ДПЗК України" також подало до суду заяву про застосування до позовних вимог прокурора строку позовної давності, мотивуючи, зокрема, тим, що листом від 28.03.2012 № 130-2-802/2-15/2032 Міністерство аграрної політики та продовольства України було повідомлено про отримання спірних свідоцтв про право власності на спірні нежитлові будівлі.
19. Виконавчий комітет Миколаївської міської ради визнав позов прокурора у повному обсязі.
20. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 23.11.2016, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.03.2017 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог прокурора, суди зазначили про сплив позовної давності про застосування якої заявлено відповідачем, при цьому позовні вимоги прокурора визнані судами обґрунтованими. Разом з тим, листом № 130-2-802/2-15/2032 від 28.03.2012 року ПАТ "ДПЗКУ" надавало Міністерству аграрної політики та продовольства України інформацію про отримання оспорюваних свідоцтв про право власності. Таким чином, Міністерству аграрної політики та продовольства України з 28.03.2012 було відомо про реєстрацію за ПАТ "ДПЗКУ" права власності на спірні об`єкти. Прокурор звернувся до суду з позовом 20.07.2016, тобто після спливу строку, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист цивільного права або інтересу.
21. Постановою Вищого господарського суду України від 09.08.2017 вищезазначені судові рішення скасовано, справу № 915/826/16 передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.
Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що господарські суди не встановили дійсного початку перебігу позовної давності для кожного з позивачів в залежності від їх функцій у спірних правовідносинах, а також наявності чи відсутності поважних причин пропущення позовної давності, відповідно до ст. 43 ГПК України (в редакції до 15.12.2017), та дійшли передчасного висновку про відмову у задоволені позову за спливом позовної давності, не застосувавши до спірних правовідносин ч. 5 ст. 267 ЦК України.
22. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 25.10.2017, залишеним без змін постановами суду апеляційної та касаційної інстанції у справі №915/826/16, позовні вимоги прокурора задоволені повністю, визнано незаконними та скасовано підпункти 1.33, 1.38 пункту 1 рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради №1249 від 16.12.2011; визнано недійсними та скасовані свідоцтва серії САЕ №495114 від 21.01.2012 та САЕ № 495054 від 16.01.2012.
За результатами нового розгляду даної справи господарські суди дійшли висновку про те, що Виконавчий комітет Миколаївської міської ради не мав законних підстав для прийняття оспорюваного рішення №1249 від 16.12.2011 в частині оформлення права власності на спірні об`єкти нерухомого майна за ПАТ "ДПЗКУ". Відновленням становища, яке існувало до порушення, є також визнання недійсними свідоцтв про право власності.