ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 922/1224/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицької Н. О. - головуючого, Могила С. К., Случа О. В.,
секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,
за участю представників:
позивача - не з`явилися,
відповідача - не з`явилися,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Михайлівське"
на рішення Господарського суду Харківської області від 25.09.2018 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 у справі
за позовом Селянського (фермерського) господарства "Михайлівське"
до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області
про визнання права користування.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. Селянське (фермерське) господарство "Михайлівське" (далі - СФГ "Михайлівське") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, в якому просить суд: визнати за СФГ "Михайлівське" право постійного користування земельною ділянкою площею 47,84 га в межах згідно з планом, розташованою на території Роганської селищної ради Харківського району Харківської області, призначеною для ведення селянського (фермерського) господарства, яку було надано на ім`я ОСОБА_1 відповідно до державного акта на право постійного користування землею серії IV-ХР № 000324 , на підставі розпорядження Харківської райдержадміністрації від 07.09.2000.
2. Позовні вимоги аргументовано тим, що з моменту реєстрації селянського (фермерського) господарства як юридичної особи обов`язки земелекористувача земельної ділянки несе створене ОСОБА_1 СФГ "Михайлівське", а не фізична особа-засновник, на ім`я якої видано державний акт на право постійного користування землею. У зв`язку з наведеним, на думку позивача, смерть фізичної особи-засновника жодним чином не впливає на можливість користування такою земельною ділянкою.
Короткий зміст судових рішень у справі
3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.09.2018 у справі № 922/1224/18, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2019, у задоволенні позову відмовлено повністю.
4. Рішення суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, обґрунтовано тим, що СФГ "Михайлівське" не довело, що йому перейшло право постійного користування на земельну ділянку, натомість таке право залишилося за ОСОБА_1 і припинилося з його смертю. Крім того, наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 30.06.2017 "Про припинення права користування земельною ділянкою" припинено право постійного користування земельною ділянкою державної власності сільськогосподарського призначення площею 49,84 га, розташованою за межами населених пунктів на території Роганської селищної ради Харківського району Харківської області, на підставі державного акта на право постійного користування землею серії IV-XP № 000324 , який зареєстровано у книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 10.11.2000 за № 1, у зв`язку зі смертю користувача земельної ділянки ОСОБА_1, а без визнання недійсним у встановленому законом порядку зазначеного наказу Головного управління Держгеокадастру в Харківській області правових підстав для визнання за СФГ "Михайлівське" права постійного користування спірною земельною ділянкою немає.
5. Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Харківської області від 25.09.2018 і постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 у справі № 922/1224/18, СФГ "Михайлівське" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. Підставами для скасування рішення і постанови скаржник вважає порушення судами попередніх інстанцій норм статей 2, 4, 5, 9, 10, 11 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство".
7. Заявник стверджує про безпідставне невзяття до уваги судами попередніх інстанцій доводів про те, що з моменту реєстрації СФГ "Михайлівське" як юридичної особи, право постійного користування спірною земельною ділянкою має не ОСОБА_1, а створене ним фермерське господарство.
8. Крім того, чинне на час створення фермерського господарства законодавство передбачало, що як державний акт на право постійного користування землею, так і всі інші документи оформлюються на ім`я голови такого господарства. У зв`язку із наведеним, державний акт щодо реєстрації права постійного користування не міг бути виданий на ім`я СФГ "Михайлівське".
9. Скаржник не погоджується із посиланням апеляційного господарського суду на правову позицію викладену у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 18.03.2019 у справі № 922/3312/17, і стверджує, що суди першої та апеляційної інстанції не взяли до уваги правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 348/992/16-ц, від 20.06.2018 у справі № 317/2520/15-ц, від 12.12.2018 у справі № 388/1103/16-ц, від 20.03.2019 у справі № 615/2197/15-ц.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
10. У відзиві на касаційну скаргу Головне управління Держгеокадастру у Харківській області наголошує на безпідставності доводів скаржника, підтримує правові висновки судів попередніх інстанцій, просить залишити в силі рішення Господарського суду Харківської області від 25.09.2018 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 у справі № 922/1224/18.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
11. Як установили суди попередніх інстанцій і вбачається із матеріалів справи, розпорядженням Харківської районної державної адміністрації від 07.09.2000 № 373 ОСОБА_1 надано у постійне користування земельну ділянку площею 49,84 га у межах згідно з планом на території Роганської селищної ради Харківського району Харківської області для ведення селянського (фермерського) господарства, видано державний акт на право постійного користування землею від 10.11.2000 серії IV-ХР № 000324 , зареєстрований у книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1.
12. 09.11.2000 ОСОБА_1 зареєстрував СФГ "Михайлівське" (ЄДРПОУ 31214567), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії НОМЕР_3 та випискою серії НОМЕР_4 .
13. Відповідно до пункту 1.4 Статуту СФГ "Михайлівське" від 03.11.2000, зареєстрованого Харківською районною державною адміністрацією 09.11.2000, далі мовою оригіналу: "Хозяйство является пользователем земельного участка общей площадью 49,8 га, который предоставлен Хозяйству из земель запаса Роганского поселкового Совета Харьковского района Харьковской области по решению № 373 от 07 сентября 2000 года Харьковской районной администрации".
14. 15.05.2009 на засіданні членів СФГ "Михайлівське" розглянуто заяву ОСОБА_4 та вирішено обрати цю особу головою СФГ "Михайлівське" з 18.05.2009.
15. Після зміни голови СФГ "Михайлівське" господарство продовжило користуватися земельною ділянкою, виданою для його створення відповідно до державного акта на право постійного користування землею серії IV-ХР № 000324 .
16. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1, на ім`я якого було видано державний акт на право постійного користування землею, помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 .
17. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 30.06.2017 № 13102-СГ припинено право постійного користування земельною ділянкою державної власності сільськогосподарського призначення площею 49,84 га, розташованою за межами населених пунктів на території Роганської селищної ради Харківського району Харківської області, на підставі державного акта на право постійного користування землею серії IV-XP № 000324 , який зареєстровано у книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 10.11.2000 за № 1, у зв`язку зі смертю користувача земельної ділянки ОСОБА_1 Земельну ділянку площею 49,84 га віднесено до земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення на території Роганської селищної ради Харківського району Харківської області.
Позиція Верховного Суду
18. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
19. Відповідно до частини 1 статті 50 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) (у редакції, чинній на час надання ОСОБА_1 державного акта на землю) громадянам України, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство, передаються за їх бажанням у власність або надаються в користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки, включаючи присадибний наділ.
20. За змістом статті 2 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" (у редакції, чинній на час надання ОСОБА_1 земельної ділянки у постійне користування на підставі відповідного рішення від 07.09.2000) селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією. Членами селянського (фермерського) господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 16-річного віку, та інші родичі, які об`єдналися для роботи в цьому господарстві. Членами селянського (фермерського) господарства не можуть бути особи, в тому числі родичі, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом, угодою). Селянське (фермерське) господарство може бути створено однією особою. Головою селянського (фермерського) господарства є його засновник або особа, яка є його правонаступником. На ім`я голови селянського (фермерського) господарства видається відповідно державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право постійного користування землею. З ним укладається договір на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди. Складаються також інші документи відповідно до законодавства України.
21. Згідно зі статтею 7 ЗК України (у редакції, чинній на час надання
ОСОБА_1 права постійного користування земельною ділянкою) користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку. У постійне користування земля надається радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, зокрема громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.
22. Частинами 1 і 3 статті 23 ЗК України (у редакції, чинній на час надання
ОСОБА_1 державного акта) передбачено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.
23. За змістом частин 1 і 3 статті 9 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" (у редакції, чинній на час реєстрації СФГ "Михайлівське") після одержання державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку. Сільська, селищна, міська рада народних депутатів заносить до спеціальної погосподарської книги дані про склад господарства, передану у власність та надану у користування господарству земельну ділянку.
24. Із 01.08.2003 набрав чинності Закон України від 19.06.2003 № 973-ІV "Про фермерське господарство", за змістом статті 2 якого відносини, пов`язані із створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються Конституцією України, ЗК України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.
25. Статтею 7 цього Закону передбачено, що надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому ЗК України.