ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 908/1771/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику учасників справи касаційну скаргу Першого заступника прокурора Дніпропетровської області на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2019 (головуючий суддя - Дармін М.О., судді: Березкіна О.В., Іванов О.Г.)
за позовом Заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Запорізької міської ради
до: 1. Запорізького комунального автотранспортного підприємства 082801 "Комунсантрансекологія", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Вельтум-Запоріжжя"
про визнання недійсним договору про встановлення земельного сервітуту,
Учасники справи: не викликалися та не повідомлялися.
ВСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1. У вересні 2018 року заступник керівника Запорізької місцевої прокуратури №1 (прокурор) звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Запорізької міської ради (позивач), до: Запорізького комунального автотранспортного підприємства 082801 "Комунсантрансекологія" (відповідач-1) і Товариства з обмеженою відповідальністю "Вельтум-Запоріжжя" (відповідач-2), про визнання недійсним договору від 30.03.2018 про встановлення земельного сервітуту щодо земельної ділянки кадастровий номер №2310100000:07:052:0016 площею 47,0707 га, що знаходиться за адресою: вул. Базова, 10-в, м. Запоріжжя, укладеного між відповідачами, та зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30.03.2018, номер запису про речове право: 25592622.
2. Підставою для звернення з позовом прокурором зазначено укладення сторонами удаваного правочину про встановлення земельного сервітуту, який по суті є договором оренди землі. Прокурор вважає, що вказаний договір укладений сторонами з порушенням процедури укладення договору оренди землі та за відсутності відповідного рішення власника земельної ділянки, що є підставою для визнання спірного договору недійсним.
3. Позивач не підтримав позовні вимоги прокурора та просив у позові відмовити.
4. Відповідачі також заперечили проти задоволення позовних вимог, просили в позові відмовити, зокрема, посилаючись на те, що прокурор не обґрунтував, у чому полягає неналежне здійснення захисту свої прав позивачем, та звернувся з позовом в інтересах позивача безпідставно.
ІІ. Короткий зміст судових рішень
5. Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.04.2019 у справі №908/1771/18 позов задоволено.
6. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2019 провадження у справі №908/1771/18 зупинено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 587/430/16-ц .
ІІІ. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді
7. 25.06.2019 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Першим заступником прокурора Дніпропетровської області до Касаційного господарського суду подано касаційну скаргу на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2019 у справі № 908/1771/18.
8. Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2019 у справі №908/1771/18 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Краснов Є.В.
9. Ухвалою Верховного Суду від 22.07.2019 у справі № 908/1771/18 касаційну скаргу Першого заступника прокурора Дніпропетровської області залишено без руху до 22.08.2019 на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржником не було додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, встановлено Першому заступнику прокурора Дніпропетровської області строк усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.
10. 23.07.2019 скаржник надав Суду платіжне доручення № 1764 від 02.07.2019 на суму 1 921 грн.
11. Згідно з частиною 4 статті 301 Господарського процесуального кодексу України перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.
13. За приписами частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
14. Ухвалою Касаційного господарського суду від 01.08.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Першого заступника прокурора Дніпропетровської області на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2019 у справі № 908/1771/18. Суд ухвалив розгляд скарги здійснити у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи; визначив строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 20.08.2019.
ІV. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
15. У касаційній скарзі скаржник просить ухвалу апеляційної інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, розгляд справи здійснювати за участю представника Генеральної прокуратури України.
16. Вимоги касаційної скарги мотивовано тим, що предмет, підстави та зміст позовних вимог, як і підстави для представництва прокурора, є відмінними від таких у справі № 587/430/16-ц, а отже оскаржувана ухвала не відповідає критеріям законності та обґрунтованості і підлягає скасуванню.
17. Щодо вимог скаржника, викладених в касаційній скарзі про її розгляд за участі представника Генеральної прокуратури України, то слід зазначити наступне.
За приписами частини 13 статті 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з ч.ч.5,6 ст.301 ГПК України:
"5. Перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.
6. З урахуванням конкретних обставин справи суд касаційної інстанції може розглянути касаційні скарги, зазначені у частинах четвертій і п`ятій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи."
Тобто, відповідно до вказаної ч.6 ст.301 ГПК України, вирішення питання про проведення судового засідання з повідомленням та викликом учасників справи при розгляді касаційних скарг, зазначених у частинах четвертій і п`ятій вказаної статті 301 ГПК, обумовлено лише власним розсудом суду касаційної інстанції з огляду на конкретні обставини справи. Ніяких інших підстав чи умов, якими має керуватися касаційний суд при вирішенні зазначеного питання, у вказаній нормі не міститься.
Крім того, в ухвалі від 18 лютого 2019 року у справі № 756/5081/14-ц Велика Палата Верховного Суду відмовляючи в задоволенні аналогічного клопотання прокурора вказала наступне:
"Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Вочевидь, "публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок. Публічність через прозорість, яку вона надає правосуддю, сприяє досягненню мети пункту 1 статті 6, а саме справедливому судовому розгляду, гарантія якого є одним із основних принципів будь-якого демократичного суспільства у сенсі Конвенції" (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", заява № 8273/78, § 25).
Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема і в суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій. Зокрема тому ЄСПЛ не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права (рішення у справі "Axen v. Germany", § 28).
Крім того, ЄСПЛ визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі "Varela Assalino contre le Portugal" (заява № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду (рішення від 25 квітня 2002 року). У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права, а саме тлумачення норм Цивільного кодексу.
ЄСПЛ вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не представив переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.
Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Велика Палата Верховного Суду створила учасникам процесу у справі №756/5081/14-ц належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України."
Верховний Суд створив учасникам процесу у справі № 908/1771/18 належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи мав право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ГПК України.