П О С Т А Н О В А
Іменем України
04 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 278/2191/16-ц
Провадження № 14-291цс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Ткачука О.С.,
суддів: Антонюк Н.О., Анцупової Т.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Власова Ю.Л., Гриціва М.І., Гудими Д.А., Кібенко О.Р., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Пророка В.В., Рогач Л.І., Ситнік О.М., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.
розглянула у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Стопченко Катерини Олександрівни, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс", ОСОБА_2, про зобов`язання скасувати реєстраційну дію, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 11 жовтня 2018 року, ухвалене суддею Зубчук І.В., та постанову Житомирського апеляційного суду від 21 січня 2019 року, прийняту колегією суддів Коломієць О.С., Талько О.Б., Шевчук А.М.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог
1. У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Стопченко К.О., треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" (далі - ТОВ "ФК "Вектор Плюс"), ОСОБА_2, про зобов`язання скасувати реєстраційну дію.
1.1. Позов мотивований тим, що 12 лютого 2008 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Сведбанк" (далі - ПАТ "Сведбанк") було укладено кредитний та іпотечний договори.
1.2. 28 листопада 2012 року ПАТ "Сведбанк" уклало із ТОВ "ФК "Вектор Плюс" договір про відступлення прав за іпотечним договором, відповідно до якого приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стопченко К.О. (далі - нотаріус) 03 грудня 2012 року наклав обтяження на предмет іпотеки.
1.3. Посилаючись на те, що на момент вчинення реєстраційної дії законодавством не було передбачено можливості проведення нотаріусом державної реєстрації речових прав на об`єкт нерухомого майна без вчинення ним нотаріальної дії, пов`язаної із переходом таких прав на об`єкт нерухомості, позивач просив визнати реєстрацію обтяження, вчинену на підставі зазначеного вище договору про відступлення прав за іпотечним договором, незаконною.
Короткий зміст судових рішень
2. Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 11 жовтня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
3. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що обтяження за іпотечним договором було зареєстровано 12 лютого 2008 року, а приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стопченко К.О. лише вніс запис про відступлення права за вказаним вище договором, не реєструючи при цьому нового обтяження.
4. Постановою Житомирського апеляційного суду від 21 січня 2019 року рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 11 жовтня 2018 року скасовано, провадження у справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
5. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що предметом спору у даній справі є здійснення приватним нотаріусом владних управлінських функцій, який, на думку позивача порушив статтю 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", що віднесено до адміністративної юрисдикції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалені у справі судові рішення з підстав неправильного застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове рішення про задоволення його позову.
7. Касаційна скарга мотивована тим, що справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки між сторонами існує спір про право цивільне, відтак має приватноправовий характер. Крім того, заявник послався на те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив йому у задоволенні позову.
Доводи інших учасників справи
8. У поданому 25 березня 2019 року відзиві на касаційну скаргу приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стопченко К. О. посилається на те, що позовні вимоги до задоволення не підлягають, оскільки у неї, як приватного нотаріуса, були усі правові підстави для проведення оспореної позивачем реєстраційної дії.
Рух справи в суді касаційної інстанції
9. 21 лютого 2019 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
10. 15 травня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду призначив справу до розгляду.
11. 22 травня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду відповідно до ч. 6 ст. 403 ЦПК України передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
12. Відповідно до ч. 6 ст. 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
13. 05 червня 2019 року Велика Палата Верховного Суду прийняла зазначену справу до провадження та призначила до розгляду в порядку письмового провадження.
14. 04 вересня 2019 року суддя Великої Палати Верховного Суду Пророк В. В. подав заяву про самовідвід від участі у розгляді справи № 278/2191/16-ц з посиланням на пункт 5 частини першої статті 36 ЦПК України.
15. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2019 року заяву судді Пророка В. В. від 04 вересня 2019 року про самовідвід від участі у розгляді справи № 278/2191/16-ц залишено без задоволення.
Позиція Верховного Суду
16. Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
17. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
18. Частиною першою статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
19. Відповідно до статті 2 КАС України (тут і далі - в редакції, чинній на час пред`явлення позову) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
20. Справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини першої статті 3 КАС України).