У Х В А Л А
04 вересня 2019 року
м. Київ
Справа №0840/3643/18
Провадження №11-907апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Анцупової Т. О.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Кібенко О. Р., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 0840/3643/18 за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про стягнення внесків,
УСТАНОВИЛА:
У вересні 2018 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг звернулася з позовом до Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", в якому просила стягнути з відповідача 360960 гривень в дохід Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21084000 "Внески на регулювання, які сплачуються суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до статті 13 Закону України "Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг").
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року скасовано рішення суду першої інстанції та позов задоволено.
Не погоджуючись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу.
Ухвалою від 13 червня 2019 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відкрив касаційне провадження в цій справі, а ухвалою від 27 серпня 2019 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), мотивувавши це тим, що учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Відповідно до частини шостої статті 346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Оскільки учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність правових підстав для прийняття цієї справи до розгляду.
Щодо заявленого клопотання відповідача про розгляд справи за його участю слід зазначити таке.
Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Водночас Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 26 травня 1988 року в справі "Екбатані проти Швеціїї" зазначив, що якщо розгляд справи у суді першої інстанції був публічним, відсутність "публічності" при розгляді справи у другій та третій інстанціях може бути виправданою особливостями процедури по цій справі. Якщо апеляційна скарга стосується виключно питання права, залишаючи осторонь фактичні обставини справи, то вимоги ст. 6 Конвенції можуть бути дотримані і тоді, коли заявнику не було надано можливості бути заслуханим у апеляційному чи касаційному суді особисто.