Постанова
Іменем України
04 вересня 2019 року
м. Київ
справа №415/7746/18
провадження № 51-2791км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Бородія В.М.,
суддів Єремейчука С.В., Стороженка С.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Лисоконь І.В.,
прокурора Міщенко Т.М.,
захисника (в режимі відеоконференції) Шурхно К.А.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника Шурхно К.А. та засудженого ОСОБА_1 на вирок Луганського апеляційного суду від 25 квітня 2019 року у кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за №12018130240002092 та №12018130240002103 від 30 серпня 2018 року та від 31 серпня 2018 року відповідно, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), який має професійно-технічну освіту, не працює, не одружений, раніше неодноразово судимий останнього разу 21 вересня 2016 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч.2 ст.185; ст. 71 Кримінального кодексу України (далі - КК) до 1 року 7 місяців позбавлення волі, умовно-достроково звільнен від покарання 04 травня 2018 року з Жовтневської ВК Харківської області на невідбутий строк 3 місяці 17 днів,
у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 та ч. 2 ст. 185 КК.
Рух справи, зміст судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 12 грудня 2018 року ОСОБА_1 засуджено: за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік; за ч.2 ст. 185 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців.
На підставі ч.1 ст. 70 КК визначено остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців.
Відповідно до ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбуття покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік 6 місяців та покладено на нього обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК ( у редакції на час вчинення злочину).
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 572 грн у рахунок відшкодування витрат на проведення судової товарознавчої експертизи.
Вирішено питання щодо речових доказів.
За цим вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у незакінченому замаху на повторне, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб та у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно.
Згідно з вироком злочини вчинено за таких обставин. Так, 22 серпня 2018 року приблизно о 03:00 ОСОБА_1, разом з іншою особою, матеріали кримінального провадження щодо якої виділено в окреме провадження, в районі будинку АДРЕСА_4 через отвір у верхній частині холодильника намагалися таємно викрасти напої на загальну суму 398, 31 грн, які належать ФОП ОСОБА_2 Проте свій злочинний умисел не довели до кінця з причин, що не залежали від їхньої волі, оскільки під час вказаних дій вони були помічені іншими особами та потерпілим ОСОБА_2, внаслідок чого втекли з місця вчинення злочину, залишивши на місці вищевказане майно.
Також 26 серпня 2018 року приблизно о 15:00 ОСОБА_1, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2 ) шляхом вільного доступу повторно таємно викрав мобільний телефон марки "S-Tell M458", що належить потерпілій ОСОБА_3, вартістю 971, 67 грн.
Вироком Луганського апеляційного суду від 25 квітня 2019 року рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою прокурора скасовано в частині звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК, ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_1 засуджено: за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік; за ст. 185 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців.
На підставі ч.1 ст. 70 КК визначено остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців.
В іншій частині вирок Лисичанського міського суду Луганської області від 12 грудня 2018 року залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
Захисник Шурхно К.А., не оспорюючи фактичних обставин справи, викладених у судових рішеннях, просить змінити вирок Луганського апеляційного суду від 25 квітня 2019 року в частині призначеного ОСОБА_1 покарання через невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого і призначити ОСОБА_1 покарання із застосуванням положень ст.75 КК.
Обґрунтовуючи свої вимоги, захисник посилається на те, що його підзахисний повністю визнав себе винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК та ч. 2 ст. 185 КК, щиро розкаявся у вчиненому, не заперечував фактичних обставин справи, висловив щире бажання відшкодувати завдані злочином збитки та бажання стати на шлях виправлення і перевиховання. Зазначає, що злочини вчинені ОСОБА_1, відповідно до ст. 12 КК відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості. Однак суд апеляційної інстанції при ухваленні вироку не повною мірою врахував зазначених обставин.
Засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи фактичні обставин справи, у своїй касаційній скарзі просить скасувати вирок Луганського апеляційного суду від 25 квітня 2019 року у зв`язку з незастосуванням закону, який підлягає застосуванню, і як наслідок призначенням покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості та особі засудженого.
На думку засудженого, суд апеляційної інстанції не врахував, що вчинені ним злочини відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості, за місцем проживання він характеризується позитивно, проживав у цивільному шлюбі з жінкою, з якою планує узаконити відносини і яка має на утриманні неповнолітню дитину.
Крім цього, засуджений указує на те, що він був несвоєчасно ознайомлений з доводами прокурора в апеляційній скарзі, тим самим суд апеляційної інстанції позбавив його права надати належні аргументи на доводи прокурора, чим суд апеляційної інстанції порушив приписи ст. 401 КПК.
В доповненнях до касаційної скарги засуджений ОСОБА_1 зазначає, що при призначенні йому покарання необхідно врахувати стан його здоров`я, визнати пом`якшуючою покарання обставиною наявність у нього ряду тяжких захворювань. Просить взяти до уваги, що на його утриманні перебуває неповнолітня дитина, син цивільної дружини. Вважає, що вказані обставини необхідно з огляду на положення ч.2 ст.66 КК врахувати як пом`якшуючі та призначити покарання більш м`яке, ніж передбачено законом, застосувавши приписи ст.69 КК.
Заперечень на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений ОСОБА_1 підтримав доводи у своїй касаційній скарзі і доповненнях до неї та у скарзі захисника Шурхно К.А. і просив ці скарги задовольнити, наполягаючи на пом`якшенні йому покарання у будь-якому випадку і застосуванні приписів ст. 69 КК або ст. 75КК.
Захисник Шурхно К.А. підтримав доводи у своїй касаційній скарзі та скарзі його підзахисного ОСОБА_1 і просив ці скарги задовольнити.
У судовому засіданні прокурор заперечувала проти касаційної скарги захисника Шурхно К.А. та засудженого ОСОБА_1 і просила їх відхилити, посилаючись на те, що призначене ОСОБА_1 апеляційним судом покарання без застосування приписів ст.75 КК повною мірою відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним КК, та особі засудженого. Крім того, посилання ОСОБА_1 щодо стану здоров`я та наявності на його утриманні неповнолітньої дитини не впливають на висновки про законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції.
Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника, засудженого, думку прокурора та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.
Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.