Постанова
іменем України
3 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 569/15679/16-к
провадження № 51- 8831 км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Короля В.В.,
суддів Лагнюка М.М., Марчук Н.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Кулініч К.С.,
прокурора Пантєлєєвої А.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 на вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 20 березня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 5 липня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016180010004484, за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Розваж Острозького району Рівненської області, жителя АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 20 березня 2018 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 4 ст. 296 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням упродовж однорічного іспитового строку та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу, а саме; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 5 липня 2018 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_2 залишено без змін.
Згідно з вироком ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що він 25 червня 2016 року, близько 18 год 00 хв, перебуваючи поблизу кафе "Санта Марія", що за адресою: м. Рівне, вул. Пересопницька, 76, діючи умисно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства та існуючих норм поведінки, проявивши особливу зухвалість, розуміючи протиправність своїх дій і їх скоєння в громадському місці, із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень - дерев`яної бити, наніс ОСОБА_1 один удар в область потиличної ділянки голови, в результаті чого заподіяв потерпілій легкі тілесні ушкодження у вигляді забійної гематоми потилиці.
Водночас, ОСОБА_3, не реагуючи на зауваження щодо припинення своєї протиправної поведінки, діючи умиєно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства та існуючих норм поведінки, проявивши особливу зухвалість, розуміючи протиправність своїх дій і їх скоєння в громадському місці, із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень - дерев`яної бити, наніс ОСОБА_4 не менше двох ударів нею по тілу, в результаті чого заподіяв потерпілому легкі тілесні ушкодження у вигляді гематом на лівому стегні та лівому плечі.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі потерпіла, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого ОСОБА_2 через неправильне звільнення його від відбування покарання, просить судові рішення щодо нього скасувати. На думку потерпілої, суд першої інстанції безпідставно звільнив ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, не врахувавши при цьому те, що злочин був вчинений в громадському місці із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, не було враховано кількість потерпілих, а також обставини, що свідчать про особливу зухвалість хуліганства - умисне заподіяння тілесних ушкоджень. Вважає, що всупереч вимогам ст. ст. 370,419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) апеляційним судом не наведено обґрунтованих мотивів прийнятого рішення про звільнення ОСОБА_2 на підставі ст. 75 КК від відбування покарання з випробуванням.
Засуджений ОСОБА_2 подав заперечення та просить касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Пантєлєєва А.С. вважала касаційну скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає частковому задоволенню, просила скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора Пантєлєєвої А.С., перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга потерпілої задоволенню не підлягає на таких підставах.
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин.
У пунктах 1 і З ч. 1 і ч. 2 ст. 438 КПК передбачено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412 - 414 цього Кодексу.