Постанова
Іменем України
05 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 149/2586/17
провадження № 51-8680 км 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Маринича В.К.,
суддів Макаровець А.М., Марчук Н.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Андрієнко М.В.,
прокурора Ткачук Г.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Кузьміна С.В. на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 05 червня 2018 року у кримінальному провадженні № 12017020330000290 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Саки Автономної Республіки Крим, мешканця АДРЕСА_1 ),
та
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця м. Дубно Рівненської області, мешканця АДРЕСА_2 ),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 05 січня 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 146 КК України та призначено покарання кожному у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки, з покладенням на кожного обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 76 КК України.
Згідно з вироком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винуватими у тому, що вони 03 червня 2017 року приблизно о 18:00, перебуваючи за адресою АДРЕСА_3, підійшли до неповнолітньої ОСОБА_3 та почали вимагати надати їм необхідну інформацію. Отримавши відмову, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, маючи прямий злочинний умисел, спрямований на незаконне позбавлення волі людини, з метою отримання необхідної інформації, діючи за попередньою змовою, протиправно, відкрито, без дозволу потерпілої ОСОБА_3, застосовуючи фізичну силу та тримаючи останню за руки, супроводжуючи свої дії психічним тиском, посадили потерпілу на заднє сидіння автомобіля, чим остаточно позбавили її можливості вільно пересуватися і вибирати місце свого перебування. Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з метою посилення психологічного тиску вивезли неповнолітню потерпілу за межі м. Хмільник, однак повторно отримавши відмову у наданні необхідної їм інформації повернулись назад у місто, та під`їхавши до супермаркету "Грош", що розташований за адресою пр. Свободи, 25 м. Хмільник, дозволили потерпілій ОСОБА_3 вийти з автомобіля та припинили незаконно обмежувати останню у праві свободи переміщення.
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 05 червня 2018 року апеляційні скарги прокурора, обвинуваченого ОСОБА_2 та захисника Мацюка О.І. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 залишено без задоволення. Вирок Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 05 січня 2018 року в частині призначеного покарання змінено. Призначено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 146 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки та на підставі ст. 75 КК України звільнено їх від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік, з покладенням на кожного обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
В решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особам засуджених через м`якість. При цьому посилається на те, що апеляційний суд при прийнятті рішення про пом`якшення покарання безпідставно не прийняв до уваги ту обставину, що засуджені щиро не розкаялись та вину свою не визнали.
Крім того, прокурор зазначає, що апеляційний суд безпідставно виключив з вироку місцевого суду покладені на засуджених обов`язки, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця навчання та додатковий обов`язок, передбачений п. 1 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме попросити публічно або в іншій формі вибачення у потерпілої.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу прокурора не надходило.
У судовому засіданні прокурор підтримав касаційну скаргу, просив її задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.