Постанова
іменем України
3 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 266/5131/17
провадження № 51-9476км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Короля В.В.,
суддів Марчук Н.О., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Кулініч К.С.,
прокурора Пантєлєєвої А.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 24 липня 2018 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017050780001295, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), раніше неодноразово судимого, останнього разу засудженого вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14 березня 2018 року за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі - КК) до двох років шести місяців позбавлення волі,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області
від 7 травня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 263 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14 березня 2018 року, більш суворим покаранням за цим вироком остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
Ухвалено рахувати початок строку відбування покарання ОСОБА_1 з моменту затримання з 28 листопада 2017 року.
Крім того, вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 24 липня 2018 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без змін.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 21 жовтня 2017 року о 14-ій годині поблизу будинку № 110 по вул. Карла Лібкнехта в м. Маріуполі Донецької області незаконно придбав (знайшов) 37 патронів центрального бою калібру 7,62х39 мм до нарізної вогнепальної зброї центрального бою калібру 7,62х39 мм автоматів АКМ, АКСМ, карабінів СКС та інших, які переніс до автостанції "АС-2", розташованої за адресою: пр. Миру, 118 б в м. Маріуполі Донецької області, де на території для сміття сховав шляхом закопування у землю.
Він же 24 листопада 2017 року о 16-ій годині 30 хвилин, знаходячись на вказаній вище ділянці місцевості, відкопав із землі патрони, помістив їх у пакет та поклав до внутрішньої кишені куртки, яку потім поклав у поліетиленовий пакет, і почав зберігати та переносити при собі без передбаченого законом дозволу, пересуваючись територією Приморського району м. Маріуполя.
24 листопада 2017 року о 17-ій годині 35 хвилин ОСОБА_1, знаходячись поблизу входу до ринка "Славутич" на автостанції "АС-2" на пр. Миру, 118б в м. Маріуполі, був зупинений працівниками поліції для проведення поверхневої перевірки і в той же день в період з 18-ої години 15 хвилин до 18-ої години 23 хвилин слідчим у присутності двох понятих було проведено огляд місця події, в ході якого ОСОБА_1 надав до огляду патрони у кількості 37 штук центрального бою калібру 7,62х39 мм до нарізної вогнепальної зброї центрального бою калібру
7,62х39 мм автоматів АКМ, АКСМ, карабінів СКС та інших, які знаходились у поліетиленовому пакеті у внутрішній кишені його куртки та які ОСОБА_1 придбав, носив і зберігав без передбаченого законом дозволу.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції (далі - прокурор), посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вказує, що апеляційним судом не дотримано вимог ст. 370 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і не надано належної оцінки доводам апеляційної скарги прокурора про порушення судом першої інстанції положень ч. 4 ст. 70 КК, у зв`язку з чим не було зараховано ОСОБА_1 в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, покарання, відбуте частково за вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області
від 14 березня 2018 року.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Пантєлєєва А.С. вважала, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню і просила судові рішення змінити і зарахувати в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, покарання, відбуте частково за попереднім вироком.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора Пантєлєєвої А.С., перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково на таких підставах.
Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин (ч. 1 ст. 433 КПК).
У п. п. 1, 2 ч. 1 і ч. 2 ст. 438 КПК передбачено, що істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність є підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412 - 414 цього Кодексу.
Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, а неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, зокрема, є і незастосування судом закону, який підлягає застосуванню (ч. 1 ст. 412, п. 1 ч. 1 ст. 413 КПК).