Постанова
Іменем України
05 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 199/5126/16-ц
провадження № 61-15312св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська, у складі судді Богун О. О., від 09 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області, у складі колегії суддів: Єлізаренко І. А., Свистунової О. В., Красвітної Т. П., від 18 квітня 2017 року.
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Свої вимоги позивач мотивувала тим, що у березні 2014 року нею був придбаний телевізор LG модель № 42LA660V-ZA серійний № 311 RAHH12129 для власних потреб. У квітні 2016 року телевізор вийшов з ладу. 21 квітня 2016 року вона здала несправний телевізор в ремонтну майстерню ФОП ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Сплачена нею вартість діагностики склала 200 грн. Орієнтовна вартість ремонту телевізору становила 450 грн. На підтвердження прийому виробу виконавець видав квитанцію № 38018100 та зобов`язався у термін до 06 червня 2016 року виконати зобов`язання з ремонту телевізора. 28 травня 2016 року вона отримала листа від ФОП ОСОБА_2, в якому її повідомили, що 05 травня 2016 року телевізор був виданий невідомій особі без пред`явлення квитанції. Внаслідок неправомірних дій відповідача їй було спричинено матеріальну та моральну шкоду.
Із урахуванням зазначеного, позивач просила позов задовольнити, стягнути з відповідача на її користь збитки у розмірі 10 тис. грн, завдані внаслідок втрати телевізора, а також моральну шкоду у розмірі 20 тис. грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 січня 2017 року позовні вимог ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди 8 999, 90 грн та 2 тис. грн. моральної шкоди. Всього стягнуто 10 999, 90 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позовні вимоги в частині відшкодування майнової шкоди підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення із відповідача на користь позивача 8 999, 90 грн, що відповідає вартості телевізора. Окрім того, позивачу було заподіяно моральну шкоду, яка виразилась в негативних емоціях та стресі, який вона пережила, а тому виходячи з принципу розумності та справедливості, із відповідача на користь позивача слід стягнути 2 тис. грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2017 рокуапеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 відхилено, а рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 січня 2017 року залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що при вирішенні спору районний суд дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача та стягнув з відповідача на користь позивача 8 999, 90 грн в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті втрати телевізора, та 2 тис. грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У травні 2017 року ФОП ОСОБА_2 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2017 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга, із урахуванням її доповнень, мотивована тим, що при укладенні договору від 21 квітня 2016 року сторони досягли згоди, що телевізор, який позивач здавала у ремонт, був оцінений у 50 (п`ятдесят) грн. При вирішенні цього спору судам необхідно було виходити із умов укладеного договору побутового підряду. Районним судом неправильно оцінено вартість телевізора виходячи із фіскального чеку. Позивач не довела завдання їй моральної шкоди, розмір відшкодування якої суд визначив у розмірі 2 тис. грн. Районним судом здійснено неправильно розподіл судових витрат.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
Статтею 383 ЦПК України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - ЦПК України), що набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до пункту 4 Перехідних положень ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
04 червня 2019 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 199/5126/16-ц розподілено судді-доповідачеві.
Відзив (заперечення) на касаційну скаргу не надходили
Фактичні обставини справи, встановлені судами
30 березня 2014 року позивачем був придбаний телевізор LG, модель № 42LA660V-ZA, серійний № 311RAHH12129, для власних потреб, вартість якого становить 8 999, 90 грн, що підтверджується фіскальним чеком (а. с. 9).
У квітні 2016 року телевізор вийшов з ладу, а саме зникло зображення, на екрані відображався лише логотип та 21 квітня 2016 року позивач здала несправний телевізор в ремонтну майстерню ФОП ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачем було сплачено вартість діагностики у розмірі 200 грн. Орієнтовна вартість ремонту телевізору становила 450 грн, що підтверджується квитанцію № 38018100, та відповідач зобов`язався у термін до 06 червня 2016 року виконати зобов`язання з ремонту телевізора (а. с. 8).
28 травня 2016 року позивачем було отримано листа від ФОП ОСОБА_2, в якому її повідомлено, що 05 травня 2016 року телевізор був виданий невідомій особі без пред`явлення нею квитанції (а. с. 10, 11).
05 липня 2016 року позивачем ОСОБА_1 на адресу відповідача ОСОБА_2 була направлена претензія про відшкодування спричинених збитків у зв`язку з втратою телевізора. Відповідач пред`явлену вимогу не виконав (а. с. 42-44, 45-47).
Позиція Верховного Суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.