Постанова
Іменем України
05 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 668/3401/14-ц
провадження № 61-11166св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Родовід Банк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Суворовського районного суду м. Херсона у складі судді Корецького Д. Б. від 27 серпня 2014 року та постанову Херсонського апеляційного суду у складі колегії суддів: Вейтас І. В., Бездрабко В. О., Кузнєцової О. А. від 17 квітня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2014 року публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" (далі - ПАТ "Родовід Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 02 листопада 2007 року між відкритим акціонерним товариством "Родовід Банк" (далі - ВАТ "Родовід Банк"), правонаступником якого є ПАТ "Родовід Банк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії в розмірі 19 191,00 доларів США зі сплатою за користування кредитом 12,5 % річних строком до 02 листопада 2014 року. Кредит надано на купівлю автомобіля згідно з договором № 3408/07 від 13 жовтня 2007 року.
Цього ж дня, з метою забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором між ВАТ "Родовід Банк" та позичальником укладено договір застави транспортного засобу автомобіля "MITSUBISYI" модель COLT, 2007 року випуску, а з ОСОБА_2 - договір поруки.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачами своїх зобов`язань, внаслідок чого станом на 17 вересня 2013 року утворилась заборгованість у розмірі 30 749,40 доларів США, що еквівалентно 245 779,96 грн, яка складається із заборгованості за кредитом у сумі 116 086,66 грн, заборгованості по відсоткам за кредитом у сумі 3 464,09 грн, загальної суми пені 112 519 грн та 3% річних 13 710,22 грн, ПАТ "Родовід Банк" просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість у сумі 30 749,40 доларів США.
Справа розглядалася судами неодноразово
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 27 серпня 2014 року позов ПАТ "Родовід Банк" задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "Родовід Банк" заборгованість за кредитним договором від 02 листопада 2007 року у сумі 245 779,96 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що у зв`язку з невиконанням боржником умов кредитного договору виникла заборгованість, яка підлягає стягненню у солідарному порядку з боржника та поручителя.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Останньою постановою Херсонського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Суворовського районного суду Херсонської області від 27 серпня 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення. Позов ПАТ "Родовід Банк" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Родовід Банк" заборгованість за кредитним договором № 77.1/АК-01024.08.2 від 13 червня 2008 року в сумі 9847 доларів США, пеню за прострочення строків повернення кредиту в сумі 687 доларів США, всього 10 534 доларів США, з яких стягнуто солідарно з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в сумі 3206 доларів США, пеню за прострочення строків повернення кредиту в сумі 169,39 доларів США, всього солідарному стягненню з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає 3375,39 доларів США.
Апеляційний суд, частково задовольняючи позов та стягуючи з боржника та поручителя суму основного боргу та пеню, виходив з того, що банк звернувся до суду 18 березня 2014 року, а тому стягненню з боржника підлягає заборгованість в межах щомісячних платежів з 18 березня 2011 року, а з поручителя - в межах дії поруки з жовтня 2013 року по 02 листопада 2014 року (строк дії кредиту), з урахуванням заяви відповідача про застосування строку позовної давності. Також суд виходив з того, що звертаючись до суду, позивач просив стягнути заборгованість у валюті договору, а саме в доларах США, і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству, а саме ЦК України та Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", чинного на момент виникнення спірних правовідносин.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 08 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 668/3401/14-ц і витребувано її з Суворовського районного суду м. Херсона.
30 липня 2019 року справа № 668/3401/14-ц надійшла до Касаційного цивільного суду у вкладі Верховного Суду.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У червні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити банку у задоволенні позову у повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, стягуючи заборгованість у доларах США, вийшов за межі позовних вимог, оскільки позовні вимоги та ціна позову ПАТ "Родовід Банк" викладені виключно в національній валюті - гривні; при цьому судом не встановлено, чи отримував позивач індивідуальну ліцензію на здійснення валютних операцій або генеральну банківську ліцензію. Також судами неналежно досліджено питання виплати страхового відшкодування позивачу як вигодонабувачеві, а також обставини звільнення її від сплати неустойки за кредитним договором у зв`язку з умисним неповідомленням банком про стан банкрутства свого партнера-страхувальника та неправомірним зловживанням необізнаністю позичальника про стан справ і бездіяльність кредитора як сторони договору.
Отже рішення апеляційного суду оскаржується ОСОБА_1 лише в частині задоволення позову банку, а тому в іншій частині на предмет законності й обґрунтованості судом касаційної інстанції не перевіряється відповідно до вимог статті 400 ЦПК України.
Відзив до суду касаційної інстанції не подано.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що 02 листопада 2007 року між ВАТ "Родовід Банк", правонаступником якого є ПАТ "Родовід Банк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії в розмірі 19 191,00 доларів США на купівлю автомобіля марки "MITSUBISYI" модель COLT, 2007 року випуску та сплату страхових платежів за умови сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 12,5 % річних з кінцевим терміном повернення 02 листопада 2014 року.
З метою забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором 02 листопада 2007 року між банком та позичальником укладено договір застави транспортного засобу - р автомобіля марки "Mitsubishi Colt", 2007 року випуску, а між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачами своїх зобов`язань, внаслідок чого станом на 17 вересня 2013 року утворилась заборгованість у розмірі 30 749,40 доларів США, що еквівалентно 245 779,96 грн, яка складається із заборгованості за кредитом у сумі 14 523,54 доларів США, що еквівалентно 116 086,66 грн, простроченої заборгованості за процентами у сумі 433,39 доларів США, що еквівалентно 3 464,09 грн, пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом у сумі 13 753,52 доларів США, що еквівалентно 109 931,90 грн, пені за несвоєчасне погашення процентів за кредитом у сумі 323,67 доларів США, що еквівалентно 2 587,10 грн, 3% річних від суми простроченого кредиту у розмірі 1 663,95 доларів США, що еквівалентно 13 299,97 грн, 3% річних від суми прострочених процентів за кредитом у розмірі 51,33 доларів США, що еквівалентно 410,24 грн.
З виписки особового рахунку за період з 02 листопада 2007 року по 16 вересня 2013 року вбачається, що ОСОБА_1 востаннє сплатила кошти на погашення заборгованості 10 липня 2009 року.
Під час розгляду справи судом першої інстанції ОСОБА_1 подала заяву про застосування строків позовної давності.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (частина перша статті 530 ЦК України).
За змістом статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, в тому числі й неустойкою.
Частинами першою, третьою статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
За змістом статті 551 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.