Постанова
Іменем України
05 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 607/1909/16-ц
провадження № 61-16647св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Апеляційного суду Тернопільської області від 23 серпня 2016 року у складі колегії суддів: Щавурської Н. Б., Фащевської Н. Є., Ходоровського М. В.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У лютому 2016 року ОСОБА_1 (у грудні 2016 року позивач змінила прізвище на ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом, який надалі уточнила, до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину.
Позов обґрунтовувала такими обставинами. Відповідач є батьком їх спільного сина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, на утримання якого ним сплачуються аліменти по 500 грн щомісячно. Син часто хворіє, йому рекомендований індивідуальний догляд матері для проходження курсів лікувань. У зв`язку зі встановленими сину діагнозами: плосковальгусна установка стоп, функціональний розлад жовчного міхура та лійкоподібна деформація грудної клітки нею були витрачені кошти для проведення періодичного лікування (придбання ліків) на суму 141,54 грн, оплату занять з коригуючої гімнастики на суму 175 грн, придбання ортопедичного взуття на суму 2 960 грн, ортопедичного матраца й влаштування ліжка-каркаса для придбаного матраца на суму 3 621,68 грн. Також, нею було здійснено оплату дитячого садка в сумі 2 207, 40 грн, сплачено 30 грн за посріблення зубів, придбано товари для розвитку і творчості сина (м`яч-гиря - 70 грн, книги - 294,95 грн, інші речі- 52,40 грн), замок з ручкою на двері до дитячої кімнати - 300 грн.
Посилаючись на обов`язок відповідача брати участь у додаткових витратах на дитину, спроможність нести такі витрати, позивач просила стягнути їх з відповідача у повному обсязі, а саме у сумі 9 902,97 грн з тих підстав, що останній веде активну підприємницьку діяльність, має достатнє матеріальне забезпечення, в той час як вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною. Крім цього, в рахунок майбутніх додаткових витрат просила стягнути з відповідача 1 000 грн, необхідних для проведення сину курсу масажу, а також кошти на додаткові витрати на період до 31 грудня 2019 року щомісячно в сумі 1879 грн, які включають вартість занять з коригуючої гімнастики (140 грн), вартість занять з плавання (230 грн), вартість оплати дитячого садка (230 грн та 322 грн), вартість щоквартального посріблення зубів (30 грн), вартість абонемента до лялькового театру (160 грн), вартість занять з англійської мови (64 грн), вартість ортопедичного взуття (953 грн).
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 квітня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 693,89 грн - понесених нею додаткових витрат на неповнолітню дитину, на користь держави стягнуто судовий збір у розмірі 551,20 грн. Додатковим рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 травня 2016 року стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави недоїмку зі сплати судового збору у розмірі 234,27 грн.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, враховуючи матеріальне становище відповідача та позивача, а також те, що відповідач щомісячно сплачує аліменти на утримання позивача в розмірі 500 грн, вважав, що вимоги позивача підлягають задоволенню, шляхом стягнення на її користь з відповідача 3 693,89 грн понесених нею додаткових витрат у зв`язку з лікуванням та розвитком здібностей неповнолітнього сина. При цьому, на думку суду, підлягали задоволенню вимоги позивача щодо стягнення із відповідача затрачених нею коштів на лікування дитини на загальну суму 141,54 грн згідно призначень лікуючого лікаря, придбання ортопедичного взуття згідно призначень лікаря на загальну суму 2 960 грн, оплати за відвідування неповнолітнім відділення гімнастики у ДСЮШ № 2 на загальну суму 175 грн, придбання дитячих книжок, приладдя для заняття спортом та для творчого розвитку здібностей дитини на суми відповідно - 52,40 грн, 70 грн, 294,95 грн. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд визначив розмір участі відповідача у додаткових витратах на дитину в розмірі 3 693,89 грн враховуючи те, що він є приватним підприємцем, має у власності нерухоме майно, є директором та власником Приватного підприємства "КВ Формат", а також те, що позивач на цей час не працює та здійснює догляд за дитиною згідно рішення ЛКК. Також суд вважав за необхідне вказати, що вимоги позивача про стягнення із відповідача майбутніх витрат на масаж у розмірі 1 000 грн, на сріблення зубів, оздоровчу гімнастику, плавання, ляльковий театр, англійську мову, батьківську плату за дитячий садок, на ортопедичне взуття на загальну суму 10 902,97 грн, щомісячних витрат на суму 1 879 грн на три роки не підлягають задоволенню, оскільки вони не підтверджені належними доказами щодо їх необхідності, а також періоду їх надання. Також суд зазначав, що відвідування плавання неповнолітнім сином сторін згідно наданої процедурної картки позивачем, відбувалось та надавалось безкоштовно на підставі направлення лікуючого лікаря. Суд також вважав, що вимоги позивача про стягнення додаткових витрат, понесених нею на купівлю ортопедичного матрацу, замків та виготовлення ліжка не підлягають задоволенню, оскільки доказів щодо їх необхідності для неповнолітнього, суду не надано. Також, суд вважав, що вимоги позивача про стягнення із відповідача витрат на оплату дитячого садка та понесення їх в майбутньому не підлягають задоволенню, оскільки не є витратами, що викликані особливими обставинами, а саме розвитком здібностей дитини, вони належать до основних витрат з утримання дитини, а тому можуть покриватися за рахунок сплати щомісячних аліментних платежів відповідачем.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції сторони оскаржили його в апеляційному порядку.
Рішенням Апеляційного суду Тернопільської області від 23 серпня 2016 року, з урахуванням ухвали від 15 вересня 2016 року про виправлення арифметичної помилки та описки, апеляційні скарги задоволено частково. Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 07 квітня 2016 року змінено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5 282,59 грн додаткових витрат, що складає 3/4 від вартості додаткових витрат.
Апеляційний суд виходив з того, що загальний розмір обґрунтованих та документально підтверджених додаткових витрат, здійснених позивачем на малолітнього сина складає 7 043,45 грн, з яких: 2960 грн - витрати на придбання ортопедичного взуття; 175 грн - витрати на заняття з коригуючої гімнастики; 279,77 грн - витрати на придбання медичних препаратів; 3 628,68 грн - витрати на придбання ортопедичного матраца з наматрацником та на виготовлення ліжка-каркаса. Апеляційний суд також мотивував рішення про стягнення з відповідача 3/4 від вартості додаткових витрат майновим станом сторін, можливістю та спроможністю відповідача нести такі витрати.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та інших учасників
У грудні 2016 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернувся до суду із касаційною скаргою на рішення Апеляційного суду Тернопільської області від 23 серпня 2016 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив рішення змінити, зменшивши суму стягнення до 3 521,72 грн.
Посилається на безпідставне відступлення апеляційним судом від засад рівності обов`язків батьків з утримання дітей, необґрунтованість висновку про спроможність відповідача нести додаткові витрати у розмірі 3/4 від загальної суми 7 137,51 грн додаткових витрат, а не у рівних частках, безпідставне прийняття нового доказу - довідки Тернопільської дитячої комунальної лікарні № 23 від 28 травня 2016 року про вартість витрат на виготовлення ліжка-каркаса. Зазначає, що за період 2014 - 2016 років його доходи були незначними, внаслідок чого він отримує субсидію від держави, від іншого шлюбу має на утриманні малолітню доньку, а тому матеріально неспроможний сплачувати додаткові витрати на дитину у визначеному апеляційним судом розмірі.
У запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить скаргу залишити без задоволення, а рішення апеляційного суду - в силі.
Вважає, що оскаржуване рішення ухвалено з додержанням вимог частин першої та другою статті 185 СК України, відповідно до яких розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину у разі спору визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення; доводи заявника також зводяться до переоцінки доказів, що не є повноваженням суду касаційної інстанції, натомість оскаржуване рішення ґрунтується на наявних у справі доказах.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 січня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній цивільній справі.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.