Постанова
Іменем України
02 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 237/4712/17-ц
провадження № 61-45186св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Державне підприємство "Шахта ім. М. С. Сургая",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства "Шахта ім. М. С. Сургая" на рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 05 червня 2018 року у складі судді Сенаторова В. А. та постанову Апеляційного суду Донецької області від 29 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Кочегарової Л. М., Попової С. А., Ткаченко Т. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державного підприємства "Шахта ім. М. С. Сургая" (далі - ДП "Шахта ім. М. С. Сургая") про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовна заява мотивована тим, що із 14 червня 2010 року його прийнято на роботу на посаду електрослюсаря підземного 4 розряду з повним робочим днем. Наказом в.о. директора шахти від 17 травня 2017 року № 476к його звільнено з роботи за прогули без поважних причин. Вважає, що його звільнення проведено з грубим порушенням законодавства про працю та без урахування обставин прогулу.
Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просив поновити його на роботі та стягнути з відповідача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, оскільки тривалість вимушеного прогулу більше одного року сталася не з його вини.
Рішенням Мар`їнського районного суду Донецької області від 05 червня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді електрослюсаря підземного 4 розряду, таб. № 1034 із повним робочим днем у шахті ДП "Шахта ім. М. С. Сургая" із 11 червня 2016 року. Стягнуто з ДП "Шахта
ім. М. С. Сургая" на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 100 130,92 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат. Рішення в частині поновлення на роботі підлягає негайному виконанню.
Рішення мотивоване тим, що ОСОБА_1 звільнений 17 травня 2017 року без законних на те підстав, а отже, підлягає поновленню на роботі із стягненням на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Постановою Апеляційного суду Донецької області від 29 серпня 2018 року апеляційну скаргу ДП "Шахта ім. М. С. Сургая" відхилено. Рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 05 червня 2018 року залишено без змін.
Відхиляючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, який всебічно та повно з`ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази та ухвалив законне і обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У жовтні 2018 року ДП "Шахта ім. М. С. Сургая" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 05 червня
2018 року та постанову Апеляційного суду Донецької області від 29 серпня 2018 року, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду у повному обсязі та рішення суду першої інстанції в частині стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі 103 015,92 грн та ухвалити у цій частині нове рішення про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу із 05 жовтня 2017 року по 05 червня 2018 року у розмірі 34 627,20 грн, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд вийшов за межі вимог апеляційної скарги та розглянув питання щодо розрахунку середнього заробітку ОСОБА_1, яке апелянтом не порушувалося. Крім того, прогул, який вчинений позивачем, був триваючим порушенням із 12 червня 2016 року по 17 травня
2017 року, тому відповідач наказом від 17 травня 2017 року № 465 "Про звільнення" звільнив позивача датою, що передувала першому дню прогулу - 11 червня
2016 року, адже позивач не був позбавлений можливості працювати, проте останній не з`являвся на підприємство до 05 жовтня 2017 року, коли отримав трудову книжку у відділі кадрів підприємства. Отже, вимушений прогул у позивача розпочався із дати коли він довідався про своє звільнення (05 жовтня 2017 року) та не зміг приступити до роботи, тому сума яку належить сплатити підприємству за час вимушеного прогулу має становити 34 627,20 грн = 8 місяців (із 05 жовтня 2017 року по 05 червня 2018 року)* 4 328,40 грн (середньомісячна заробітна плата).
Станом на час розгляду вказаної справи у Верховному Суді від інших учасників справи не надходило відзивів на касаційну скаргу ДП "Шахта ім. М. С. Сургая".
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що відповідно до копії трудової книжки ОСОБА_1 прийнятий на роботу в ВП "Шахта "Південнодонбаська № 3 "ДВЕК" (ДП "Шахта ім. М. С. Сургая") електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем у шахті згідно із наказом від 14 червня 2010 року № 856к.
Згідно з витягом із наказу від 17 травня 2017 року ОСОБА_1 звільнено з роботи за прогули без поважної причини з 11 червня 2016 року.
Відповідно до довідки ДП "Шахта ім. М. С. Сургая" від 06 грудня 2017 року ОСОБА_1 протягом вісімнадцяти місяців до звільнення не працював; середньомісячна заробітна плата позивача, розрахована виходячи з його тарифної ставки відповідно до Постанови Кабінета Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, і складає
4 328,40 грн, а середньоденна заробітна плата становить 216,42 грн.