Постанова
Іменем України
05 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 303/5207/17
провадження № 61-37273св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Ігнатенка В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 листопада 2017 року у складі судді Куцкір Ю. Ю. та постанову Апеляційного суду Закарпатської області від 02 травня 2018 року у складі колегії суддів: Мацунича М. В., Кондора Р. Ю., Куштана Б. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області (далі - відділ примусового виконання рішень УДВС Головного ТУЮ у Закарпатській області) про усунення перешкод у користуванні майном та заборону чинити перешкоди у виділенні 2/3 частини домоволодіння по АДРЕСА_1 шляхом утворення нового об`єкта - квартири № 2 .
Позовна заява мотивована тим, що 02 жовтня 2014 року згідно договору дарування ОСОБА_1 було подаровано 2/3 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, що належало його батькові та дядькові.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 жовтня 2015 року виділено в натурі вказану частину цього домоволодіння шляхом утворення нового об`єкта нерухомого майна - квартири № 2 (2-3 частини від літ. А-А1) загальною площею 47,50 кв. м, житловою площею 28,50 кв. м, в тому числі підвал площею 4,90 кв. м., звиходом на прибудинкову територію черезприміщення 2-1 (коридор) та із закладенням дверного і віконного пройомів в приміщенні 2-2 (кухня), а також вселено ОСОБА_1 у вказану квартиру.
Виконати зазначене судове рішення державні виконавці не мають можливості, оскільки ОСОБА_2 разом зі своїм сином перешкоджають ОСОБА_1 у користуванні належним йому майном шляхом зміни замків від домоволодіння та влаштуванням скандалів і бійок з нецензурною лайкою.
За два роки ОСОБА_1 не зміг зареєструвати свою частку майна, оскільки згідно інформаційної довідки від 20 квітня 2016 року № 1239 Мукачівське міське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки не надає йому технічного паспорта на дане домоволодіння у зв`язку з тим, що спочатку потрібно виконати монтажні роботи згідно рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 жовтня 2015 року.
За таких обставин, посилаючись на вимоги статті 391 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) ОСОБА_1 просив суд: зобов`язати ОСОБА_2 звільнити належну йому площу та не чинити перешкод у виконанні будівельних робіт щодо створення нового об`єкта, а саме: квартири АДРЕСА_1 ; зобов`язати відділ примусового виконання рішень УДВС Головного ТУЮ у Закарпатській області сприяти у створенні нових об`єктів - квартир № №1, 2 в буд инку АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 листопада 2017 року позов задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкод у виконанні будівельних робіт по створенню нового об`єкта, а саме: квартири АДРЕСА_1 . У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції виходив з доведеності та обґрунтованості вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання ОСОБА_2 не чинити перешкод у виконанні будівельних робіт по створенню нового об`єкта.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Закарпатської області від 02 травня 2018 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 листопада 2017 року - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та залишив судове рішення без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У травні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права і порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
ОСОБА_2 зазначає, що вона не чинить жодних перешкод у відокремленні частини житлового будинку для утворення ізольованої квартири № 2 . Також вказує, що проведення поділу домоволодіння є неможливим, виходячи з того, що: рішення про поділ прийнято на підставі недопустимого доказу; поділ суперечить Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна; експертиза у справі №303/4184/15-ц не проводилася; позивач не отримав відповідної згоди виконавчого комітету місцевої ради та погодження з компетентними органами технічної можливості переобладнання та перепланування приміщення.
Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Станом на час розгляду справи Верховним Судом відзив на касаційну скаргу не надходив.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки вони ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Фактичні обставини справи встановлені судами
Суди встановили, що у відповідності до договору дарування часток домоволодіння від 02 жовтня 2014 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подарували ОСОБА_1 2/3 частки домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
У відповідності до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02 жовтня 2014 року № 27604600 ОСОБА_1 є власником 2/3 частки зазначеного домоволодіння.